Ще на початку 2022 року ми переживали через фотофейки, маніпулятивні фотографії з недостатнім контекстом і гучними заголовками та закликами, а сьогодні пропагандисти здатні згенерувати будь що: від протестів, яких ніколи не було, до фотографій постраждалих від обстрілу. Всі говорять про те, як штучний інтелект змінить індустрії і підвищить ефективність працівників, але недостатньо піднімають дійсно важливу тему: як штучний інтелект вже сьогодні використовують з метою політичної пропаганди.

Розглянемо, як і з якою метою ШІ використовується в інформаційній кампанії під час ізраїльсько-палестинського конфлікту.

Ізраїльсько-палестинський конфлікт, який офіційно триває з 1949 року вкотре загострився наприкінці 2023 року. Але на цей раз разом з маніпулятивними фото, сумнівними інфографіками та відфотошопленими картинками, на руку пропаганді грають сучасні технології. Особливістю цього конфлікту, як зазначає експерт зі штучного інтелекту Хані Фарід, є те, що “емоційна напруженість є дуже, дуже високою”. Це означає, що будь-яка інформація, фото, новини, які викликають сильні емоції, будуть тільки закріплювати усталені переконання користувачів.

Згенеровані ШІ зображення використовуються, зокрема, для створення пропагандистських плакатів. Наприклад, користувач Joe Roberts в своєму акаунті в Twitter опублікував згенероване зображення “терориста HAMAS”, який заносить ніж над мапою США. Принаймні, вона має форму США. Але це не перше “Творіння” користувача Joe Roberts. Раніше він опублікував згенерований ШІ заклик припинити фінансування UNRWA (Агентство ООН з допомоги палестинським біженцям).

Visegrad 24, що позиціонує себе як ЗМІ, також не соромиться супроводжувати свої публікації згенерованими ШІ зображеннями. Наприклад, вони супроводжують повідомлення “Франція оголосила про припинення фінансування UNRWA”  прапором Франції та Ізраїлю та згенерованим зображенням, де на одній половині – співробітник ООН, на іншій – збірний образ терориста HAMAS.

На фото – згенеровані ШІ зображення, що публікували проізраїльські користувачі, аби створити вигляд широкої підтримки дій уряду.

Мережею також ширились повідомлення користувачів про те, що стрімінговий сервіс HULU в Ізраїлі поширює коротке рекламне відео, в якому зображається Сектор Газа, “звільнений від терористів HAMAS”. Рекламне відео пропонує “насолодитися їжею середнього сходу, поринути в нічне життя міста, та дізнатися про культуру, багату традиціями”. Все це, стверджує відеоролик, може стати реальністю щойно Сектор Газа звільнять від терористів. Відео завершується закликом “Звільни Сектор Газа від HAMAS”. Кожна фотографія в цьому відеоролику є згенерованою штучним інтелектом і, як наслідок, не відображає реальності. Пізніше користувачі повідомили, що після поширення ролику в соцмережах стрімінговий сервіс перестав транслювати цей матеріал.

Зображення двох дітей, згенероване штучним інтелектом (увага на руки і на ковдру), поширювалося мережею, в тому числі дублювалося Al Jazeera, але на момент публікації вже видалено.

На фото – згенероване зображення палестинської дитини, що піднімає руку з шістьма пальцями.

Дойче Велле (варто зауважити, що Дойче Велле, як і всі німецькі медіа в цьому конфлікті тримаються виключно Ізраїльської сторони) в своїй рубриці “Fact check”, в матеріалі під назвою “AI fakes in Israel’s war against Hamas” зробили підбірку згенерованих ШІ зображень, які використовувалися про-палестинськими користувачами в медіа. В матеріалі також згадується про те, що такі компанії-гіганти як Adobe тільки наживаються на конфлікті. Так, в Adobe Stock можна знайти ШІ зображення на тему Ізраїльсько-палестинської війни. Раніше компанія оголосила, що не буде забороняти згенеровані матеріали на своїх платформах, а також додала в Photoshop можливості обробляти та доповнювати зображення за допомогою ШІ.

На фото: згенеровані ШІ зображення, що поширюються, аби викликати емоційну реакцію.

Але з якою метою офіційні ЗМІ та користувачі соцмереж використовують штучний інтелект? Насамперед, емоційна реакція притуплює критичне мислення. Вони викликають гнів, відчуття несправедливості, співчуття, сум та почуття провини. Всі ці емоції можуть змусити користувача натиснути “Поширити пост” та додати емоційний заклик зробити щось, припинити несправедливість та почати діяти. Згенеровані ШІ зображення не потребують ґрунтовних знань та дослідження теми, вони прості, можуть сприйматися користувачем за лічені секунди та чітко відділяють “хороших” від “поганих”.

Незважаючи на те, що, як ми можемо побачити, такі зображення не набирають мільйони переглядів і поширень, а користувачі швидко помічають зайві пальці і розмиті символи, ефект, якого насправді досягають згенеровані матеріали – це забруднення інфополя низькоякісними матеріалами. Іншими словами, якщо користувач знову і знову зустрічається зі згенерованими ШІ зображеннями, фейками та дезінформацією, а відшукати перевірені джерела стає все складніше, частина користувачів оберуть використовувати емоційні фейки в якості своїх аргументів, а інші – зроблять вибір триматися подалі та ігнорувати конфлікт. Ба більше, коли ЗМІ публікують згенеровані нейромережею зображення, довіра до офіційних джерел падає, як результат – шириться все більше дезінформації та маніпулятивних “байтів” на реакції та перегляди.

Ефект, який можна спостерігати в соцмережах під час обговорення ізраїльсько-палестинського конфлікту – це недовіра користувачів до візуальних матеріалів, та підозра, ніби цілком реальні фото та відеоматеріали з місця подій також згенеровані штучним інтелектом. І хоча це не нове для медіа явище, коли фотографії та відео загиблих називають “постановою”, “проплаченими акторами”, коли на фото мертвої дитини реагують “це точно лялька”, ШІ-зображення тригерять ланцюгову реакцію, коли користувач не сприймає візуальну інформацію, реагуючи на все словами “Is this AI generated?”

Штучний інтелект не збільшує ефективність працівників медіа – він дає зброю раніше безсилим людям візуалізувати свої хворі фантазії задля політичної пропаганди. Тепер будь хто, хто має доступ до інтернету, може створювати пропагандистські плакати і зображення, для цього навіть не треба відкривати піратську копію Photoshop – необхідно лише ввести кілька промтів і зачекати, поки нейромережа згенерує зображення.

Найважливіше, що має відбутися в українському медіапросторі, аби він не засмічувався низькоякісними пропагандистськими закликами на прикладі розглянутого ізраїльсько-палестинського конфлікту – це чітке усвідомлення, що ШІ-матеріали неприпустимі в професійній журналістиці.

Поліна Грицик, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.