Війна не ведеться лише на одному фронті. Силову експансію супроводжує культурна, інформаційна, смислова. З повномасштабного вторгнення ми відчули ще потужнішу хвилю кремлівської дезінформації: як направлену усередину, власне на російський народ, так і назовні (Україна, Європа). Однак інформацію можна верифікувати й перевіряти, якщо не самому, то за допомогою спеціальних ресурсів. Хто допомагає не потонути у вирі неправдивої інформації українцям – далі.

Фейкова інформація, на жаль, стала звичною не лише у соціальних мережах, а й в журналістських матеріалах. Якщо аудиторія уже звикла перевіряти джерела повідомлень, розпізнавати емоційні клікабельні заголовки чи відретушовані фото, то маніпуляції з графіками та діаграмами поки не наскільки звичні, а тому й небезпечніші.

Минуло 32 роки з виходу на екрани першої серії відомого американського анімаційного серіалу «Сімпсони», який дуже швидко завойовував світову популярність. На початку ХХІ ст. у мережі заговорили про «Сімпсонів», як пророчий серіал, який передбачив чимало значних подій у сфері політики. Згодом ідею підхопили світові ЗМІ: хтось зі скепсисом та жартома, а хтось з усією серйозністю.

“Дональд Трамп рятує світ від педофілів, які торгують дітьми заради наркотику в їхній крові” – стверджує одна з провідних ідей QAnon, популярної у США теорії змови. Найяскравішого її прихильника світ побачив під час штурму будівлі Капітолію прихильниками Трампа – це був Джейк Анджелі, напівоголений чоловік з рогами та списом з американським прапором. Джейк, який називає себе “шаманом QAnon”, вже неодноразово відвідував мітинги підтримки цієї конспірологічної ідеї. Розберімося, як онлайн-прихильники сумнівної теорії змови стали учасниками мітингів і штурму Капітолію та чому ФБР вважає QAnon внутрішньою терористичною загрозою.

Фейки активно заповнюють стрічку соціальних мереж та національних онлайн-медіа. Проте одна справа, якщо вони стосуються дорослих, а зовсім інша, коли йдеться про дітей. Чому таке явище є вкрай небезпечним та на що слід одразу звертати увагу батькам — читайте у матеріалі.

На початку жовтня нардеп Віктор Медведчук звернувся до російського президента Володимира Путіна з проханням дати нам вакцину від “чуми” ХХІ ст. Ні, у цій статті не йтиме мова про правильність дій політика. Тут ми розглянемо телекомунікаційні канали впливу та пропаганди, які використовує Віктор Медведчук. Отож, чому “112 Україна”, “Zik” та “NewsOne” показали 14-хвилинний шматок скандального інтерв'ю та опинилися під загрозою закриття? Їхній контент – відверта джинса чи справді оптимальний шлях до миру? Спробуємо розібратися.

На тлі цьогорічної активної інформаційної кампанії уряду на користь вакцинації від грипу особливо сильно активізувались противники щеплень. «Серйозні проблеми зі здоров'ям у вакцинованих дітей», «нові дані про шкідливість щеплень», «замовчування реальних фактів про небезпеку вакцинації», – рясніють заголовками українські сайти сумнівної якості. Як доказ використовують вже нафталінову новину про скасування швецьким урядом обов’язкової вакцинації, нібито через її шкідливість. Що ж відбувається насправді?

Сучасна людина вже цілком звикла до перенасичення інформацією та знає, що завтра її буде ще більше. У зв’язку з початком пандемії COVID-19, ця людина стоїть на роздоріжжі величезної кількості думок та переконань, а роботи у фактчекерів, останнім часом, значно побільшало. Сьогодні ми спробуємо розібратися у нинішній пропаганді довкола коронавірусу та розглянемо кілька прикладів глибокого дезінформування аудиторії у час пандемії.

В Україні та світі з’являється дедалі більше видань, які генерують жартівливі новини, звертаючи завдяки гумору увагу на низку важливих подій та проблем. Проте факт стрімкого поширення таких матеріалів у мережі та їхній передрук серйозними ЗМІ викриває низку прогалин в роботі журналістів.

«Після з’їзду партії “Слуга народу” в Трускавці з готелю пропало 256 рушників», «Том Круз відвідав Львівський метрополітен», «В ОРДЛО в шкільну програму з математики ввели вивчення формули Штайнмаєра», «Андрій Богдан змінив ім’я на Богдан Андрій»… Якщо  такі заголовки новин вас відверто шокували, то не спішіть хапатися за голову та кричати, що українська журналістика себе вичерпала. Можливо це та ситуація, коли, перегорнувши сторінку сайту до кінця, ви виявите магічні слова: «Всі згадані на сайті події та персонажі вигадані. Будь-який збіг з реальними подіями та людьми є випадковим». Так сатиричні видання попереджають читачів, що всі їхні новини – не більше, ніж вигадка.