Фейки активно заповнюють стрічку соціальних мереж та національних онлайн-медіа. Проте одна справа, якщо вони стосуються дорослих, а зовсім інша, коли йдеться про дітей. Чому таке явище є вкрай небезпечним та на що слід одразу звертати увагу батькам — читайте у матеріалі.

Небезпека висвітлення маніпуляцій у засобах масової інформації та соціальних мережах полягає у тому, що читач до них починає звикати, а тому згодом стає дезорієнтованим. Зазвичай, неправдиві новини містять шоковий заголовок, який вражає та викликає занепокоєння. Насамперед у батьків.

1. Школярі Львівщини можуть викликати сатану і накликати на себе лихо

Діти у школах Львова та області почали повторювати дивні ритуали із використанням символу сатани та публікувати це у соціальній мережі TikTok. Інформація стрімко розлетілася сторінками користувачів у Viber та Facebook. «Фейковий» ажіотаж також підхопили й новинні сайти, зокрема «Твоє місто», «То є Львів», «Надзвичайні новини», «Сайт міста Трускавця», «Вісник» та ще низка онлайн-медіа. Втім, насправді йдеться про звичайні дитячі пустощі: школярі просто малюють на стіні або класній дошці щось схоже на пентаграму, говорять «закляття» і загадують бажання (щоб відмінили контрольну роботу, не прийшла на урок вчителька тощо). Жодного конспірологічного підтексту такі вчинки не мають.

2. Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку «Мій улюблений олігарх»

Спершу з’явилася сторінка у Facebook з красномовною назвою «Намалюй улюбленого олігарха». Для участі дітям віком від 6 до 14 років пропонували зобразити когось з «заможних дядьків», аби «виразити вдячність». Висвітлено все було достатньо реалістично. Подані були й особисті дані організатора, і назва виставки, де будуть представлені експонати, і пошта та номери телефонів. На сторінці було вказане навіть офіційне положення конкурсу, мета якого визначалася як «виразити вдячність олігархам, оскільки багато років ми завдячуємо їм розвитком нашої економіки, підняттям іміджу України та збереженням природних багатств».

Новину поширили такі онлайн-медіа, як «Journalist.today» та «hromadske».

Проте автор конкурсу зазначає, що, мовляв, він мав на меті розшифрувати «код» Дніпра й жодним чином створення малюнків не стосується місцевих виборів.

3. Якщо дитина боїться коронавірусу — залишається вдома

Надмірно турботливі батьки вже встигли зрадіти цій новині, як раптом виявилося, що це фейк. Скандальну репліку приписали Сергію Шкарлету. Оскільки журналісти не до кінця розібралися з цитатою, вирішили інтерпретувати її по-своєму.

Цитата: «Цей рік особливий. Враховуючи, що впускати чи не впускати дитину в разі певної застороги до дитсадка — право батьків, жодних санкцій застосовувати ніхто не буде». Варто наголосити, що йшлося не про школи, як це інтерпретували певні ЗМІ. Зокрема новину поширив «ВолиньPost». Правильно її подав сайт «24 каналу»,  «Новини Полтавщини». Фейк спростувало також видання  «НУШ».

4. І знову про коронавірус. Найбільш обговорювану смерть хлопчика «приписали» іншому місту

Трагедія, яка сталася 19 жовтня, викликала обурення багатьох українців. Низка ЗМІ, зокрема «Дивисьinfo», «5 канал», «WestNews», «Сумські дебати» припустилися неточності, написавши неправильне місце проживання хлопчика.

«Українська правда» спершу також вказала неправильно інформацію, проте згодом новину виправила, замінивши «в Івано-Франківську» на «На Франківщині». Гостро на проблему відреагував міський голова Івано-Франківська на своїй Фейсбук-сторінці. 8-річний хлопчик був вихованцем Печеніжинської школи-інтернату, помер від коронавірусу в лікарні міста Коломиї. Звичайно, помилка не вкрай суттєва, проте таких неточностей слід уникати. Тим паче, якщо новина стосується сумної звістки про смерть дитини.

5. «Червона зона» — привід забрати документи зі школи

У ЗМІ почали з’являтися дописи, що батьки розпочали масово забирати документи зі шкіл у зв’язку з пандемією. Зокрема фейк поширили «Реально», «За Збручем», «MEDIATOP». Втім начальниця обласного управління освіти та науки Ольга Хома спростувала цю інформацію. Такий випадок справді був в одній із тернопільських шкіл, але це аж ніяк не було масовим явищем.

Реакція батьків на фейки про дітей

Ми поспілкувалися з психологинею Вікторією Вербною, яка вже 15 років є практиком у галузі сімейної психотерапії (м. Львів).

Фейки вкрай легко можуть впливати на маму чи тата у випадку, коли в когось з них підвищений рівень тривоги стосовно дитини. Батьки не завжди розуміють, що вони хоч і здатні контролювати велику частину подій у житті свого чада, втім, точно не на всі 100%. Звичайно, вони також не в змозі уникнути будь-якої негативної інформації у своєму інформаційному просторі. Однак, очистивши підписки на сумнівні онлайн-медіа та чати, вони мають змогу суттєво скоротити кількість тривожних новин у своїй стрічці. Смерть, небезпечні травми, жахливі трагедії, катастрофи, війни – це, безсумнівно, частина нашого життя, і заперечити її існування ми, на жаль, не в змозі.  Проте ми можемо змінити своє ставлення до цих явищ, більше часу приділяти «медійній гігієні», і найголовніше — спілкуванню зі своєю дитиною.

Чи «ведуться» діти на маніпуляції?

Також явище маніпуляцій прокоментувала Світлана Ройз – дитяча психологиня, керівниця «Психологічної студії».

Маніпуляція — це вплив, коли ми іншу людину сприймаємо не як абсолютну цінність, а як засіб досягнення власних цілей та реалізації бажань. Вона може бути реалізованою, оскільки часто дитина не здатна сказати «ні». Вміння висловлювати заперечення, зазвичай, можна втратити приблизно у 3-річному віці, що, своєю чергою, руйнує здатність встановлювати особисті кордони. Наприклад, коли малюк йде на ігровий майданчик, а йому кажуть: «Поділися іграшкою, бо всі хороші діти так роблять». Його навчають тому, що ти можеш завоювати увагу, тільки якщо станеш об’єктом маніпуляцій. Свідомих чи несвідомих — це вже інше запитання. Було би добре, якби батьки сказали: «Це твоя забавка, і лише ти можеш вирішувати, що з нею робити. Звичайно, мені було би приємно, якби ти вмів(-ла) ділитися, але рішення приймай самостійно». Лише таким чином ми можемо пробудити у дитини відчуття цінності.

До ненавмисних маніпуляцій усі звикають змалку. Коли дитину змушують надто швидко реагувати, вона починає хвилюватися, й не обдумує те, що робить чи говорить. Ще однією важливою умовою є вплив на емоції, оскільки морально напружений стан точно на користь маніпулятору. Боротися з такою ситуацією може допомогти «принцип айкідо». Це зміна напрямку енергії нашого опонента реакцією «ну, і?», наприклад, коли дитині погрожують, кажуть, що будуть розказувати іншим якісь не найкращі деталі з її життя. Також коли в розмові є слова «назавжди», «всі», «ніколи» тощо, йдеться про маніпуляцію.

Отже, вірогідність того, що дитина може піддатися зовнішньому впливу досить висока. Можна пригадати приклад «Синього кита» у соціальних мережах чи низку інших «ігор» такого зразка. Втім, варто пам’ятати що спокій батьків = спокою дитини. А тісна комунікація одне з одним майже цілком унеможливить вплив негативу з інформаційного простору.

Анастасія Крупка, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.