У часи війни для влади завжди є спокуса приховувати неприємну правду. Ба більше, корупція стає ще гострішою проблемою. Завдяки журналістам-розслідувачам суспільство може побачити зовсім інші реалії, ніж це подають державні медіа. Розслідування можуть викрити незаконні дії влади стосовно мобілізації чи розподіл бюджету не на користь ЗСУ, розповісти про недоцільну помпезність заходів, які влаштовують нардепи, довести безжальність російських військових до цивільно населення і багато іншого. Проте під час росзлідування перед журналістами постає чимало перепон, і обмеження доступу до держреєстрів чи відмова антигероя інтерв'ювання - не найскладніші з них. Про те, як змінилися підходи до журналістських розслідувань і з якими проблемами стикаються розслідувачі, розбиралися в матеріалі.

Для освітян та студентів відділень журналістики давно не секрет, що журносвіта в Україні потребує трансформацій. Серед головних проблем — прірва між теоретичними та практичними знаннями. У цьому огляді розбираємо погляди медіаекспертів на назрілу проблему.

Розслідувальна журналістика існує вже давно, зробивши величезний внесок в історію людства. Викриття шахраїв, скелети у шафі знаменитостей та виявлення корупційних схем - це все про цей жанр журналістики. Опанувати фах журналіста-розслідувача непросто, адже розслідування є одним із найскладніших напрямів роботи медійника. Але, за умови наполегливого саморозвитку та цілеспрямованості - можливо все. Сьогодні я поспілкувалася з моїм колегою - Марʼяном-Сергієм Чупаком, журналістом 24 каналу та студентом 4 курсу факультету журналістики в ЛНУ ім. Івана Франка. Працює на 24 каналі з осені 2022 року: спочатку у відділі новин, а з 2023 року Мар’ян почав проводити свої перші журналістські розслідування.

В останні роки термін «кліпове мислення» став кайданами в питанні сприйняття інформації. Ми намагаємось спростити і скоротити все, що тільки можливо, а що не можливо — все одно спрощуємо та скорочуємо. Однак у цьому інформаційному хаосі є формат, якому вдається триматись на плаву біглого споживання — подкасти. Зараз подкастинг переживає справжній розквіт, перетворюючись із нішевого формату на один із головних способів отримання інформації, розваг і рефлексії над важливими суспільними явищами. Від освітніх лекцій до невимушених розмов про культуру чи людські взаємовідносини, подкасти пропонують унікальний спосіб подачі інформації. І запорукою цього зросту й стабільності, як не дивно, є сторітелінг з його довгими оповіданнями — розберемось чому.

У сучасному інформаційному просторі протистояння між фактчекінгом та пропагандою набуло особливої гостроти. Пропаганда, використовуючи фейки та дезінформацію, прагне вплинути на масову свідомість, формуючи викривлене сприйняття реальності. Фактчекінг же виступає як інструмент виявлення та спростування неправдивої інформації. Але чи здатне спростування фейків дійсно змінити думку людей?

Громадянська журналістика, або citizen journalism, є феноменом, коли люди без професійної журналістської освіти беруть активну участь у процесі збирання, аналізу та поширення інформації. З розвитком цифрових технологій та інтернету цей підхід набув значного поширення, дозволяючи кожному стати репортером і ділитися новинами в режимі реального часу. Але чи можуть такі непрофесійні журналісти створювати якісний контент, який […]

В умовах війни та цифрової епохи відповідальність за вихід з інформаційних бульбашок лежить як на медіа, так і на самих користувачах. Лише спільними зусиллями можна зробити український інформаційний простір стійкішим.

У сучасному цифровому середовищі соціальні мережі відіграють ключову роль у поширенні інформації та формуванні громадської думки. Алгоритми, що керують цими платформами, визначають, який контент бачать користувачі, що призводить до створення так званих "інформаційних бульбашок". Це явище становить серйозний виклик для сучасної журналістики, оскільки впливає на об'єктивність сприйняття новин та обмежує доступ до різноманітних поглядів.

Українські виші щороку знаходять новітні методи навчання для студентів, щоб рухатися з духом часу. У кожного університету та на кожному факультеті різні підходи. У цьому матеріалі розлянемо принцип роботи студентського телебачення “Franko.TV” на  факультеті журналістики в Львівському національному університеті імені Івана Франка, яке стало для  багатьох студентів робочим майданчиком для навчання безпосередньо роботі телевізійника.

За останні декілька років особливої популярності набрала соцмережа Tiк Toк, швидко ставши окрім розважального, ще й інформаційним ресурсом. Саме тому наші медіа окрім Ютубу та Інстаграму тепер розвивають і Тік Ток. В цьому огляді розглянемо Тік Ток сторінки двох українських медіа: «24 Канал» та «Espreso.TV».