Тік Ток став платформою не лише для розважальних цілей, але й для поширення корисної інформації. Зокрема журналісти розпочали активно знімати контент саме для цієї платформи, аби зміцнювати свою репутацію та збільшувати число підписників.

Структура журналістики зазнає суттєвих змін, прискорених інноваціями та цифровою трансформацією. Журналістська освіта, що абсолютно логічно, попадає під хвилю цих змін і також невпинно трансформується. Традиційні методи викладання поступово відходять у минуле, поступаючись місцем інтерактивним підходам, що враховують специфіку роботи в сучасних медіа. Сьогодні журналістика — це не лише вміння писати якісні тексти, а й здатність працювати з великими обсягами інформації, аналізувати дані, взаємодіяти з алгоритмами штучного інтелекту та розповідати історії у різних цифрових форматах.

Пропонуємо розглянути найбільш голосні навколоенкологічні теми України, що фігурували в екотематичних виданнях перед повномасштабним вторгненням (тобто за 2021 рік) а також найбільші екологічні проблеми після 24 лютого 2022 року та подивитись як війна вплинула на наше довкілля.

Тисячі оголошень з продажу електрокарів. Швидкісні зарядні станції на парковках торгових центрів, біля автомийок та сервісів техобслуговування. Усе це – реалії автомобільного життя наприкінці 2024 року, а якщо бути точнішими – інтеграції електрокарів в українське сьогодення. Пропонуємо оглянути 2 великі автотематичні медіа України та один нішевий відеоблог про електрокари і подивитись як вони бачать галузь електромобілів та що розповідають нам про електротранспорт.

Що робить медіа популярним і впливовим? Оперативність, актуальність, лояльність аудиторії чи ще який-небудь фактор? У Харкові, де домінують традиційні новинні портали та політично-орієнтовані ЗМІ, існує одне видання, яке вибудувало відмінний від інших підхід до журналістики. «ЛЮК» — це не медіа, яке стало голосом молодіжної, креативної та культурної спільноти міста. Замість сухих новин про міську владу редакція говорить про музику, урбаністику, соціальні ініціативи, сучасне мистецтво та молодіжний активізм. «ЛЮК» не просто пише про події — він давно став частиною культурного життя Харкова і свого роду трендсеттером серед локальних медіа.

З чим у вас асоціюється Інстаграм? З блогерами, котиками чи мемами? Розуміючи наші з вами уподобання, ЗМІ почали використовувати різні інструменти для приваблення авдиторії, і Reels - один з них. Як саме його використовують журналісти, розглядаємо на прикладі  трьох медіа: “BBC Ukraine” , “ТРК Перший Західний” та “Букви”.

У часи війни для влади завжди є спокуса приховувати неприємну правду. Ба більше, корупція стає ще гострішою проблемою. Завдяки журналістам-розслідувачам суспільство може побачити зовсім інші реалії, ніж це подають державні медіа. Розслідування можуть викрити незаконні дії влади стосовно мобілізації чи розподіл бюджету не на користь ЗСУ, розповісти про недоцільну помпезність заходів, які влаштовують нардепи, довести безжальність російських військових до цивільно населення і багато іншого. Проте під час росзлідування перед журналістами постає чимало перепон, і обмеження доступу до держреєстрів чи відмова антигероя інтерв'ювання - не найскладніші з них. Про те, як змінилися підходи до журналістських розслідувань і з якими проблемами стикаються розслідувачі, розбиралися в матеріалі.

Для освітян та студентів відділень журналістики давно не секрет, що журносвіта в Україні потребує трансформацій. Серед головних проблем — прірва між теоретичними та практичними знаннями. У цьому огляді розбираємо погляди медіаекспертів на назрілу проблему.

Розслідувальна журналістика існує вже давно, зробивши величезний внесок в історію людства. Викриття шахраїв, скелети у шафі знаменитостей та виявлення корупційних схем - це все про цей жанр журналістики. Опанувати фах журналіста-розслідувача непросто, адже розслідування є одним із найскладніших напрямів роботи медійника. Але, за умови наполегливого саморозвитку та цілеспрямованості - можливо все. Сьогодні я поспілкувалася з моїм колегою - Марʼяном-Сергієм Чупаком, журналістом 24 каналу та студентом 4 курсу факультету журналістики в ЛНУ ім. Івана Франка. Працює на 24 каналі з осені 2022 року: спочатку у відділі новин, а з 2023 року Мар’ян почав проводити свої перші журналістські розслідування.

В останні роки термін «кліпове мислення» став кайданами в питанні сприйняття інформації. Ми намагаємось спростити і скоротити все, що тільки можливо, а що не можливо — все одно спрощуємо та скорочуємо. Однак у цьому інформаційному хаосі є формат, якому вдається триматись на плаву біглого споживання — подкасти. Зараз подкастинг переживає справжній розквіт, перетворюючись із нішевого формату на один із головних способів отримання інформації, розваг і рефлексії над важливими суспільними явищами. Від освітніх лекцій до невимушених розмов про культуру чи людські взаємовідносини, подкасти пропонують унікальний спосіб подачі інформації. І запорукою цього зросту й стабільності, як не дивно, є сторітелінг з його довгими оповіданнями — розберемось чому.