Про здоров’я українські медіа пишуть багато, тому мають постійні рубрики, присвячені цій темі. Як підрахував Інститут масової інформації, вони є в 13 із 20 найпопулярніших онлайн-видань, не враховуючи локальні. За аналізом ІМІ, хоча здебільшого редакції готують для читачів прийнятні матеріали щодо можливостей покращення самопочуття й здоров’я, але є й такі, що пропонують неконструктивні, науково не обґрунтовані поради, які можуть нашкодити.

Наприклад, ТСН радить їсти малину щодня, незважаючи на те, що рік тому подали цілий перелік, для кого і за яких умов споживання малини може бути небезпечним. Спочатку медіа писали, що користування мікрохвильовою піччю викликає рак, пізніше цю інформацію вже спростовували. Однак готувати на газовій плиті теж не варто, якщо вірити «Главкому».

Тож де тут правда і як перевіряти такі новини?

Переважно рубрика про здоров’я складається з «порад»: якої дієти слід дотримуватися, що не можна їсти після 40 років, скільки часу витрачати на розминку зранку. Втім, лише деякі попереджають про небезпеки самолікування.

Дослідження щодо “корисних порад” в інтернет-медіа виявило, що редакції вдавалися до публікацій антинаукових дурниць, забобонів та сумнівних порад. А дослідження того, як висвітлюють тему здоров’я, показало, що журналісти маніпулюють, вигадують матеріали та займаються невідповідним копіпастом англомовних статей. І в більшості — або бракує джерела, або є відверті антинаукові нісенітниці.

Деякі медіа використовують сенсаційні заголовки, перекручування інформації або пишуть інформацію, що не має жодних наукових підстав.

• «Курятина може викликати рак: нові дослідження шокували вчених» — ТСН;
• «Любителів місць біля вікна в літаках попередили про несподівану серйозну небезпеку» — УНІАН;
• «В чому справжня причина того, що чоловік часто випиває… Людині можливо не вистачає любові» — Ukr.Media.

Інші публікують матеріали більш новинного характеру: легалізація медичного канабісу, випадки сказу та його наслідки, збільшення кількості пацієнтів з отруєнням від грибів тощо або порушують проблему через сторітелінг, щоб застерегти від небезпечного тренду («Небезпечний тренд: як українські лікарі рятують підлітків після уражень струмом на даху потяга» — LB.ua).

«Експерти-привиди» та їхні поради щодо здоров’я

Коли в матеріалі з’являються безіменні лікарі, на кшталт «психологи пояснили», «медики виявили», «лікарі повідомляють», це унеможливлює не лише перевірку їхніх слів на достовірність, а й спроби дізнатися, чи існують такі люди взагалі. Нерідко в матеріалах експерти відсутні повністю, тож про джерело інформації можна тільки здогадуватися, а поради від медіа, які мали би покращити здоров’я, можуть йому ще більше нашкодити.

«Ми звикли думати, що серцево-судинні хвороби — це щось далеке й майже неминуче після певного віку, але кардіологи все частіше кажуть: стан серця залежить не лише від генетики, а й від нашого щоденного способу життя», — інформує Ukr.media в матеріалі «Що ми робимо не так? П’ять звичок, які повільно зношують наше серце». Навіть прочитавши все до кінця, імена ймовірних кардіологів так і не з’явилися. Лише – «медики пов’язують хронічну нестачу сну з гіпертонією, інсультами та навіть раптовими серцевими зупинками» та «медики вже давно довели: бактерії з ротової порожнини легко потрапляють у кровотік».

Інколи в матеріалах, окрім невидимих лікарів, клікбейтних заголовків та викривленої інформації, ще можуть з’являтися висловлювання з ознаками дискримінації. Таку пораду дали «експерти» в матеріалі Ukr.media «Чому флірт викликає у жінок облисіння, пояснили лікарі». Начебто жодного очевидного зв’язку тут немає, але експерти розповіли: «Популярна жіноча звичка накручувати волосся на палець, часто використовувана як елемент флірту з чоловіками, може мати негативні наслідки для здоров’я волосся. Ця, на перший погляд, нешкідлива дія насправді може пошкодити волосяній цибулині та призвести до випадіння волосся», – попереджають «фахівці з догляду за волоссям». Вони ж радять «звертатися до безпечніших способів спілкування і загравання з партнерами, адже турбота про здоров’я волосся допоможе підкреслити вашу привабливість і самовпевненість в очах оточення».

Невідомі експерти та сумнівні дослідження трапляються й в інших медіа. «Вчені з Каролінського інституту у Швеції провели масштабне дослідження, щоб з’ясувати, як група крові впливає на ймовірність розвитку онкологічних захворювань», — пише «Високий Замок» без посилань на дослідження чи імена дослідників. Так само про «потенційну небезпеку, пов’язану з уживанням рису» попереджають «біохіміки» в матеріалі ТСН «Отрута на тарілці: вчені назвали популярний продукт, який може бути небезпечним для здоров’я».  Як пояснюють «фахівці», чиї імена залишаються в таємниці, миш’як потрапляє до ґрунту й води через промислові викиди та надмірне застосування пестицидів. Однак, якщо взяти білий рис, добре промити його водою та варити крупу більше п’яти хвилин, він стане достатньо безпечним для споживання. Завдяки такому простому, логічному рішенню від науковців – ким би вони не були – «отрута на тарілці» перетворюється на безпечну для здоров’я страву.

Епідемія паніки й передчасних надій

Паніку найчастіше поширюють через гучні заголовки, вони ж залучають увагу і спонукають до того, щоб прочитати новину.

 «Діти стають сліпими через нову хворобу з Китаю – вчені назвали симптоми» — «5 канал». У цьому матеріалі не назвали жодних експертів («У Китаї науковці зафіксували нове захворювання очей у дітей»), зате дали посилання на Medical Xpress, що опублікувало дослідження, яке проводять в Китаї. Проте саме дослідження ще триває, і як пише Medical Xpress: «Необхідні подальші дослідження для визначення причин хвороби, оптимальних стратегій лікування та довгострокового прогнозу».

І хоча причини для написання матеріалів дійсно існують, та не всі з них потрібно роздувати до екстрених новин.

• «Екстрено! Спалах гепатиту А в Києві: що з людьми, які захворіли першими» — ТСН;
• «Причин для паніки немає, але якісно мийте руки: що треба знати про спалахи гепатиту А в Україні» — повідомляють у LB.ua.

Лякати також можуть і екзотичними хворобами. За традицією, щороку влітку з’являється свій тренд. У 2019 році це були вірус Ебола, жовта лихоманка, малярія; у 2020 — лихоманка Ласса; у 2024 — гарячка Західного Нілу; цьогоріч це гарячка денге, чікунгунья та знову Західного Нілу.

«Українців накрила нова хвороба – небезпечніша за Covid! Є жертви!» — йдеться в новині з голосним заголовком від ТСН. Для того, щоб порівняти лихоманку Західного Нілу з Covid-19 й вирішити, що більш загрозливе, навіть знайшли експертку: «Небезпечніше за COVID-19! Такою гучною заявою шокувала українців заслужена лікарка України Ольга Богомолець». Та цієї інформації замало, щоб зрозуміти, чому в ТСН звернулися саме до неї. Отже, якщо хтось не вдовольнився званням заслуженої лікарки, додаткову інформацію доведеться шукати окремо: Ольга Богомолець практикує у сфері дерматології та косметології, має наукові праці та патенти на винаходи у цій медичній сфері. Проте єдине, що об’єднує гарячку Західного Нілу, що передається через укуси комарів, з дерматологією, є те, що лихоманка може викликати висипи на тілі. Хоча сама хвороба належить до вірусних.

Натомість «Віледж» для експертності щодо дискусії «Що небезпечніше: мавпяча віспа, ковід чи лихоманка Західного Нілу» звернувся до головного санітарного лікаря України та епідеміолога Ігоря Кузіна. За його версією, Covid-19 є більш небезпечний, якщо порівнювати із лихоманкою Західного Нілу й мавпячою віспою.

Схожі розбіжності бувають через невідповідність експерта до теми матеріалу, яку він коментує, а поради лікування в таких випадках можуть не відповідати дійсності чи конкретній ситуації й мати непередбачувані наслідки для здоров’я. Але, крім панічних настроїв, що поширюються в медіа не гірше справжнього вірусу, є ще хвиля ненадійних відкриттів.

«Вчені знайшли новий спосіб вилікувати рак, хворобу Альцгеймера та інші тяжкі захворювання», — пише Ukr.net без посилання на дослідження. Час від часу також з’являються ліки від старості («Таблетка від старості: вчені знайшли ліки, що омолоджують клітини» — «Заборона») та еліксири молодості («Напій довголіття? Науковці виявили зв’язок між вживанням кави та здоровим старінням» — «УП Життя»).

Але є теми, які потребують особливого фактчекінгу й точності, а ще делікатності, адже в них кожна деталь — це чиясь надія на здорове життя.

«У США винайшли препарат для лікування раку зі 100% ефективністю» — «Кореспондент.net». Насправді ефективність препарату стосувалася лише дослідження. Як джерело інформації Кореспондент.net наводить посилання на npr.org (National Public Radio). На експерименті він дійсно показав 100-відсоткову ефективність, та це тільки початок перевірки ліків. В оригінальній статті заголовок звучить скромніше: «Цей експериментальний препарат може змінити сферу досліджень раку». Докторка Анна Саноф із Комплексного онкологічного центру Лайнбергера, до якої видання звернулося по коментар, сказала, що випробування препарату ще не завершено: «Мені б дуже хотілося, щоб ми провели більш масштабне дослідження, де цей препарат застосовувався б у більш різноманітних умовах, щоб зрозуміти, яким буде реальний, справжній відсоток реакції. Він не буде 100-відсотковим. Я сподіваюся, що в майбутньому я прикушу язика, але я не можу уявити, що він буде 100-відсотковим».

Міфи та народна медицина

Народні методи лікування — поширена й популярна тема в рубриці про здоров’я. Частково це можна пояснити тим, що люди не довіряють лікарям. За даними центру “Соціальний моніторинг”, у 2020 році лікарям не довіряли 31% опитаних, інших 8% ,— не змогли відповісти. Популярність народної медицини підвищує ризик того, що люди звертатимуться до неї більше, ніж до доказової, навіть у серйозних випадках.

Якщо доказова медицина враховує індивідуальні особливості пацієнта та підбирає персональний підхід до лікування, традиційна, навпаки, базується на звичаях минулих поколінь і лікувальних властивостях рослин. Але такі методи не є універсальними та в кращому разі просто не дають результатів, як-от дихання картоплею, а в гіршому — не завжди безпечні й можуть мати побічні ефекти.

«Використовуй те, що є під рукою: три простих способи позбутися нежиті без медикаментів», — радять «ФАКТИ», посилаючись на «Блог про здоров`я», який є закритою, приватною групою в телеграмі, тому джерело неможливо перевірити. У матеріалі також немає експертів, які би попередили про можливі негативні наслідки «дієвих протизастудних засобів». Наприклад, сік цибулі й часнику навряд чи вилікує нежить, на відміну від перевірених лікарських препаратів, зате може спричинити опіки слизової оболонки носа та пошкодити рецептори нюху.

За визначенням ВООЗ, народною медициною називають практики, знання та вірування з охорони здоров’я, що включають використання рослин, тварин, мінералів, духовних практик, застосовані з метою лікування та підтримки здоров’я.

І такі практики можуть бути різними: від рецепту заварювання лікарських трав до замовлянь і ритуалів.

«Купіть ліки для своєї недуги. Покладіть їх на хворе місце і уявіть, як хвороба проходить. Етикетка повинна дивитися на хворе місце», – радить новинне медіа «Знай.UA» в матеріалі «Потужні сіморонські замовляння на зцілення: добірка ритуалів». Хоча ритуали науково не обґрунтовані, та в медіа «Знай.UA»  припускають, що не варто нехтувати всіма способами профілактики, оскільки вони можуть допомогти захиститися від сезонних захворювань чи навіть пандемії.

Є й інші екстравагантні поради в медіа, що вирізняються своєрідним підходом до лікування і користуються популярністю. Хтось не бажає чекати, поки лікування дасть результати, й ритуали здаються легшим шляхом, а інший може мати негативний досвід із доказовою медициною чи лікарями. Однак завжди є люди, що опинилися в скрутному становищі, та готові спробувати всі запропоновані методи, подані медіа під багатообіцяючими заголовками: «Найсильніший ритуал на здоров’я: мольфар сказав, як позбутися втоми», – «Главред». Проте ефективність таких методів і досі недоведена. Вони можуть  марно забирати час або відволікати увагу від доказової медичної допомоги.

Окрім народної медицини, медіа продовжує життя міфам і стереотипам. З новими викликами виникає все більше застережень. Через повітряні тривоги українці вимушені перебувати в підвалах чи сидіти на холодній підлозі метро, де часто гуляють протяги й не завжди є можливість випити чогось гарячого. Тож чи варто додатково перейматися тим, щоб випадково не простудити нирки, прихворіти на протязі чи охрипнути через холодну воду в пляшці, або це просто забобони, які не встигли спростувати.

• «Від протягу може перекосити обличчя на все життя» — агенція новин «Фіртка».
• «Лікар розповів, чому жінкам не можна сидіти на холодному (і не тільки їм)», — Ukr.net.

Але такі судження не мають жодних наукових обґрунтувань. Про це писало Міністерство охорони здоров’я в матеріалі «Що робити, якщо вам довелося сидіти на холодному», намагаючись спростувати один з найпоширеніших стереотипів. «Існує багато хибних уявлень щодо сидіння на холодній поверхні та проблем зі здоров’ям, які це може нібито викликати. Найпоширеніший із них – міф, що сидіння на холодній поверхні призводить до запалення сечового міхура», – повідомляють у МОЗ.

У Міністерстві запевняють, переохолодження чи запалення можуть виникнути лише за певних умов: після довгого перебування на вулиці в мороз або при плюсовій температурі, але з високою вологістю повітря та сильним вітром, що дме на відкриту ділянку тіла. В усіх інших випадках — дуже складно переохолодитися.

Проте медіа не збираються так легко відпускати багатовікову тему. «Хтось посидить без наслідків, а хтось заробить запалення нирок, просто притулившись до гранітної стіни», — пише Ukr.net у матеріалі «Лікар розповів, чому жінкам не можна сидіти на холодному (і не тільки їм)» з посиланням на жіночий сайт Woman Life. «Сьогодні лікарі підтверджують – це шкідливо, але не тільки для жінок, але і для дітей і літніх людей», – застерігає медіа, хоча незрозуміло, про яких лікарів йдеться. Інший анонімний лікар-уролог доповнює: «А якщо в холодну пору року полежати якийсь час на гранітних сходах, можна, взагалі, отримати пієлонефрит — запалення нирок». Втім, для того, аби простудитися, доведеться лежати на холодному трохи довше, ніж «якийсь час», та про це в Ukr.net не згадали.

Тож тема здоров’я та медицина продовжує розвиватися в українських медіа. Як показав моніторинг Інституту масової інформації, є редакції, які створюють авторські ексклюзиви, готують цікаві переклади з іноземних джерел, публікують новини про стан здоров’я українців, шукають партнерства з бізнесом і навіть час від часу розвінчують медичні фейки. Водночас деякі медіа вигадують експертів і посилаються на узагальнені джерела, або навіть додають вигадані деталі до першоджерела. За даними моніторингу, такі порушення можуть спричинити паніку через симптоми, що не існують, або змусити знехтувати реальними загрозами, довірившись хибним порадам з медіа.

Натомість якісну й перевірену інформацію можна знайти на сайті Міністерства Охорони Здоров’я у рубриці «Здоров’я А-Я». Як офіційне джерело, МОЗ поширює тільки перевірені, актуальні матеріали, адаптовані для широкого загалу. Або стежити за оновленнями на медіаплатформі доказової інформації про здоров’я «Бережи себе», де над публікаціями працюють експерти та експертки, а кожна стаття написана простою мовою й вичитується науковою редакторкою.

Лілія Кичма, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.