The Ukrainians – на перший погляд звичайне, непримітне медіа, сайт, схожий на 1001 інший, але вдумливий читач легко помітить родзинку. У цьому ресурсі зберігається найцінніше – людські історії.

Сьогодні світ переповнений новинними сайтами, телеграм-каналами та телепрограмами, орієнтованими лише на поточні новини. Проте на Заході є вибір і якісної журналістської продукції. Наприклад, видання The Economist, The Financial Times, The Atlantic, які висвітлюють важливі економічні,  фінансові, політичні теми. До того ж такі видання змальовують загальну картину світу, розширюють кругозір і як бонус – ідеї стартапів та поради введення бізнесу. Українським читачам пощастило менше, в них не так багато справді якісної аналітики. Однак вибір таки є.

Скріншот головної сторінки The Ukrainians

• The Ukrainians – онлайн-журнал, який започаткував медійник Тарас Прокопишин у травні 2014 року. З того часу видання пережило багато змін: від джерела з лонгрідами, до багатожанрового ресурсу про українців і для них.
• Основна мета – залучити проактивну молодь, сформувати порядок денний країни та зробити акцент на суспільно-важливих темах.
• Наразі журнал працює під гаслом: «У темні часи рятують ті, хто не втомлюються нести світло». Ця фраза набула кількох сенсів: перший – розуміння, того, що десь є омріяний промінь-розквіту та надія на перемогу українського народу, другий – став популярним в період блекаутів, коли команда The Ukrainians випустила друкований журнал Reporters.

Головна сторінка сайту пропонує такі рубрики: «Популярне», «Інтерв’ю», «Репортажі», «Спецпроєкти», «Думки», «Журнал», «Спільнота», «Магазин». Також є можливість придбати повний доступ до всіх матеріалів, отримати фірмовий мерч, друковане видання Reportes, який є продуктом The Ukrainians і стати частинкою книжкового клуба.

Як тільки читач потрапляє на головну сторінку – він бачить актуальні українські та міжнародні новини, наприклад, «Третя штурмова відтепер – Третій армійський корпус» або «До болгарського парламенту внаслідок перерахунку голосів потрапила проросійська партія». Цікаво, що інформація подається в окремих розділах: політика, активізм, креатив, економіка, війна, інновації та інші, з вказівкою на час публікації – такий поділ допомагає краще сприймати написане та дає можливість відразу усвідомити, чи є цікавим цей напрям.

Увагу привертає підрубрика – вибір редакції із найкращим, на думку медіа, матеріалом місяця. У березні це почесне місце зайняла стаття Анастасії Левкової та Валентини Поліщук «Сулейман Мамутов. Нічого про вас без вас». Цей матеріал побудований на історії кримського татарина, який є експертом Постійного форуму ООН з питань корінних народів. Сулейман Мамутов – міжнародний правник, музикант та людина, яка завжди підтримувала Україну і боролася за справедливість. Колись він був маленьким хлопчиком, якого принижували та ображали через національність, а сьогодні цей дорослий чоловік відстоює права корінних народів та засуджує анексію Криму при всіх представниках різних країн. Сулейман Мамутов – сміливий голос татар. Цей неймовірний матеріал створила відома журналістка, редакторка та письменниця – Анастасія Левкова та талановита фотографиня, медійниця – Валентина Поліщук.

Вдумливий читач, потрапивши у розділ «Думки», може загубитися тут на декілька годин.  Щемливі історії про криваву війну, відродження культури, незламну українську націю, жорстокий релігійний конфлікт, травматичне дитинство – знайдуть відгук у серцях багатьох. Особисто мене вразила стаття української політикині Ганни Новосад «Покоління «всупереч». Матеріал присвячений українським дітям, життя яких змінилося після 24 лютого. Це болюче дослідження показало, що сьогодні кожен потребує розвантаження психоемоційного стану та підтримки близьких. За 3 роки діти сильно подорослішали. На питання про їхні мрії та бажання, вони називають повернення додому, зустріч в школі з друзями, припинення війни. Такі дослідження показують, що час змінювати суспільство настав. Зараз, як ніколи, людям потрібно єднатися та допомагати одне одному.

Більшість тем, висвітлених на сайті, присвячені російсько-українській війні: «Ви зараз тут. Що ж попереду?», «Не народжені для війни», «Російська війна у глобальній перспективі». Павло Казарін, Мирослав Маринович, Олена Стяжкіна та багато інших талановитих митців, публіцистів поділилися своїми статтями з яскравими заголовками «Привіт, зброє», «Три роки болю. Три роки віри», «Борщ буде» – це привертає увагу вдумливих читачів, тож майбутнім журналістам варто орієнтуватися на такі матеріали.

Для прихильників подкастів на платформі The Ukrainians є багато цікавих матеріалів на різні теми, наприклад проєкт «Ніжний інгліш», створений для того, щоб українці могли легко покращити знання англійської.  Яна Супоровська взялася за тему культурних крадіжок росіян, тож тепер ії відео виходять під назвою «Культурний трибунал».

Є тут і якісні фоторепортажі. «Ми так давно тут, діду» – копіткий матеріал письменниці та історикині Олени Стяжкіної про музей у Часовому Ярі чи проникливий фоторепортаж Сергія Коровайного і Дар’ї Безрученко «Донеччина край пекла і край любові» – обирати вам, але кожна з цих робіт заслуговує на увагу.

Cайт The Ukrainians унікальний у своєму стилі – тут дуже легко та цікаво написаний кожен твір,  мені як читачці важко відірватися, недочитавши статтю. Багато художніх засобів, зміни часових координат, діалоги, використання допоміжних цитат – всі ці особливості допомагають перенестися у інший світ та запам’ятати важливі деталі. Здебільшого автори матеріалів сайту – молоді журналісти, письменники та  публіцисти, які пишуть просто і доступно для будь-якого читача.

Із особистих побажань: The Ukrainians варто звернути увагу, що репортажі, новини, подкасти можна сортувати не лише за темами, а й за регіональною приналежністю. Такий поділ допоможе легше знайти необхідні матеріали, які стосуються конкретного міста.

У дечому The Ukrainians схожий з медіа Ukraїner, яке також розповідає людські історії та демонструє фоторепортажі, але через експедиції країною. Видання робить акцент на географії та показує кожен куточок Батьківщини. Якщо враховувати якість візуальних матеріалів та наповнення, то медіа можуть бути гідними конкурентами.

Можливо, The Ukrainians варто придивитися до таких рубрик. Щодо іноземних медіа, то The Guardian так само, як і The Ukrainians збирає історії людей та готує цікаві репортажі. Заразом медіа має свою родзинку – розділи присвячені іграм, книгам, музиці та фільмам.

До того ж The Ukrainians має благородну місію – уможливлення позитивних соціальних змін в Україні та створення власного – The New York Times. Маючи бажання, кожен читач може стати амбасадором та доєднатися до спільноти однодумців.

Великим плюсом цього ресурсу є представлення у різних форматах на багатьох платформах: Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, Telegram. Також можна обрати мову: англійська чи українська. Можливо, з часом довелося б освоїти ТikTok, адже він набирає широкої популярності, і великий відсоток людей черпає інформацію саме звідти.

Оскільки медіа позиціонує себе – різножанровим, тож можна додати на YouTube  відео-подкасти на актуальні теми з відомими людьми. Також величезну увагу автори приділяють культурі, тому короткі огляди на нові українські фільми, книжки, виставки наших талановитих митців – були б дуже доречними.

На сайті є посилання на їхній фірмовий онлайн-магазин, де є багато книг та друкованих журналів Reporters. Тож обираючи The Ukrainians, ми підримуємо розвиток якісного українського контенту, адже це медіа залежить виключно від читачів, і немає нічого спільного з політиками.

На останок додам: обізнаність – окраса, тож пам’ятаймо слова Д. Дідро: «Люди перестають мислити, коли перестають читати».

Вікторія Луцюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.