Технологічний прогрес, що прискорюється з кожним роком, ставить журналістику перед новими викликами. Чи варто журналістам боятися конкуренції з боку нейромереж, чи ж вони будуть незамінними помічниками, що спростять процес створення контенту? Як медіа вже сьогодні використовують можливості ШІ і які зміни це викликає в роботі редакцій – про все це студентка факультету журналістики  дізнавалася у Бориса Потятиника, професора Школи журналістики УКУ.

На тлі війни проти України Росія розпочала та веде масштабну дезінформаційну кампанію, поширюючи низку традиційних тез кремлівської пропаганди, сферу впливу якої часто недооцінюють. Така демонстрація викривленої реальності вже стала постійним товаришем російського режиму, а його небезпека зростає дедалі більше. Подібна кампанія з року в рік охоплює не лише Україну, але й країни Заходу, ставлячи під загрозу глобальну безпеку. Зокрема, йдеться про втручання у вибори, фінансування низки західних медіа Кремлем, дезінформаційні операції та багато іншого. Усе, що відомо про принцип роботи російської пропаганди та як далеко вона “проникла” - читайте у матеріалі.

Цей проєкт роками показував українців, як недалеких розумово-відсталих салоїдів у вишиванках. З війни гумористи Кварталу насміхалися, з мови глузували і це стосується не лише СіСькадовська. Такі концерти вони дають уже понад десять років. Саме Квартал зняв серіал «Свати», де українців виставляли тупими алкоголіками та «Слугу народа» із розшматованою Україною. Це лише приклади того, як квартал принижував Україну своїм гумором. Але частина громадян України нічого шкідливого в цьому не бачить. На жаль.

Питання щодо обмеження або повного закриття месенджера Telegram в Україні викликає безліч дискусій. В умовах сучасної війни та інформаційної боротьби роль цієї платформи стає дедалі неоднозначнішою. Тож, чи несе Telegram загрозу національній безпеці та чи готове українське суспільство до обмежень або повного закриття цього популярного інструменту комунікації – читайте у нашому матеріалі.

Невідомо, чи то негласний мораторій на критику влади під час повномасштабної війни з Росією, чи то несхитний внутрішній сентимент до образу хорошого ворога, але щось таки спонукає команду «24 каналу» планомірно знекровлювати українське в щоденних новинних етерах, натомість даючи зелену вулицю «русскому» духові, від якого «Русью» аж тхне.

Сміливий, нестандартний і напружений − фільм «БожеВільні» розкриває жорстокі реалії радянської каральної психіатрії, поєднуючи в собі  гостросюжетний трилер з історичною драмою. Критики називають його технічно майстерним, але пишуть і про спрощення образів героїв й прямолінійність сюжету. У цьому матеріалі ми аналізуємо рецензії, шукаємо спільні риси, ключові зауваження та аспекти, на які критики закривали очі.

Мобілізація, корупція в ТЦК, масові рейди - теми, що заполонили стрічки новин українських медіа. Чи завжди критика роботи ТЦК з боку медіа конструктивна - питання риторичне. У цьому матеріалі розглянемо основні підходи українських медіа до висвітлення мобілізації, з’ясуємо, де переважає роз’яснення та конструктив, а де - нагнітання та “очорнення”.

Український X-простір кишить “шакалячими експресами” у бік публічних та непублічних осіб. Побачив промах — закенселив. А інститут репутації помилок не пробачає. Випадків “скасування” в українському інфопросторі чимало, розлянемо декілька найбільш показових.

Росія споконвіку намагається винищити українську культуру і все їй приналежне. Проте останні декілька років вона робить це з особливою жорстокістю. Окупанти безжально знищують унікальні памʼятки української історії терористичними атаками. На окупованих територіях росіяни грабують музеї та вивозять історично важливі експонати, руйнують памʼятники та спалюють книги видатних письменників, немов їхня головна ціль — випалити все, що ідентифікує українську національність та культуру. Показово: найперше, що зробили росіяни, закріпивши свої позиції у Маріуполі — замінили букву «і» на «и» на стелі.

Від жовтня 2024 року уряд забезпечить безоплатним одноразовим харчуванням учнів 1–4 класів. Для цього за ініціативою Президента України на 2024 рік з бюджету виділено 2 мільярди гривень, які будуть передані місцевим громадам у формі субвенції. Така інформація з’явилась в урядових новинах та активно обговорюється службовцями місцевих рівнів та батьками, котрі мають маленьких школярів. Здавалось би, ініціатива хороша, але є багато «але». Свідчення цьому - протилежні інтерпретації на різних веб-сайтах та соціальних мережах.