Одна з запорук успішності сучасного журналіста – бути адаптивним, гнучким до змін. Цьому майбутні журналісти вчаться ще з університетських років. Як під російськими обстрілами здобувати освіту, в якій найважливіше – це практика? Про освітній процес на факультеті журналістики в прифронтовому Запоріжжі – у матеріалі.

На факультеті журналістики Запорізького національного університету навчання нині відбувається в змішаному форматі. Цю форму офіційно затверджено серед чинних станом на 2026 рік у положенні про організацію освітнього процесу. Там зазначено, що форми здобуття вищої освіти – денну, заочну, дистанційну – можна поєднувати. Як змішана форма працює на практиці, розповіла третьокурсниця факультету журналістики ЗНУ Катерина Белицька.

Катерина Белицька, студентка факультету журналістики ЗНУ /фото з особистого архіву Катерини

За словами студентки, змішаний формат реалізовують так: декілька днів на тиждень навчання відбувається онлайн, декілька – очно, в університеті. Дівчина каже, що їй легше навчатися в очному форматі, бо для неї важливо відчувати прямий зв’язок з викладачами. Він допомагає їй зосереджуватись на інформації без розсіювання уваги, як це часто трапляється онлайн. Проте нерідко буває так, що на офлайн-дні випадають обстріли, які в Запоріжжі відбуваються регулярно. У місті щодня майже безперервно лунає тривога через російські БпЛА та балістику.

“Те, що найбільше за все перешкоджає навчанню – це наявність такого близького фронту з Росією та обстріли. Бо як би мені не хотілося офлайн виходити, та після страшних обстрілів, коли ти не виспався, бо вони закінчились о шостій ранку, я розумію, що фізично не зможу вийти”, – розповідає Катерина. Вона також наголошує, що навчатися ще важче, коли Росія обстрілює місто декілька днів поспіль.

Неможливо навчитися бути журналістом без практики. Незважаючи на складну безпекову ситуацію, факультет журналістики ЗНУ забезпечує студентам можливість вийти за межі корпусу та спробувати реалізувати набуті навички. За чотири роки бакалаврату студенти проходять практику сім разів. Катерина пройшла вже п’ять і каже, що задоволена своїм різноманітним досвідом. Саме він дає їй сповна осягнути сенс журналістської освіти. Університет надає можливість працювати на власних радіостанціях та телебаченні, але це не все. Факультет має співпрацю з міськими медіа, тож, за словами Катерини, можна вийти на рівень міста. Запорізькі видання охоче беруть студентів на практику, головне – виявити бажання.

Всеукраїнський науково-практичний круглий стіл «Журналістика миру / журналістика рішень: сенси та цінності в контексті російсько-української війни» /фото: Антон Осадчук, пресслужба ЗНУ

Прифронтове Запоріжжя адаптувалося до обставин, тож у місті нерідко проводять культурні та освітні заходи. Їх часто відвідують юні журналісти. До університету також приходять запрошені гості, від яких студенти отримують практичні поради. Російська війна спричиняє брак живої комунікації, та освітній процес має цьому раду. Катерина каже, що вони часто отримують завдання написати про заходи, де вдалося побувати. Серед домашніх завдань значна частина – практика. Студенти пишуть різножанрові матеріали, створюють радіоподкасти, телесюжети.

“Ми на своєму факультеті не сидимо без діла. Це було б дуже дивно, якби журналіст сидів і нічого не робив (…). Усе залежить від самої людини. Якщо вона хоче набувати практичних навичок, вона їх буде набувати. А якщо вона не хоче, то навіть маючи дуже багато можливостей, вона просто нічого й не буде робити”, – каже Катерина.

Студенти журфаку ЗНУ працюють над подкастом “НЕумовно” /фейсбук факультету журналістики ЗНУ

Навчання майбутніх журналістів напряму пов’язане зі станом сучасної журналістики. Працювати в прифронтовому місті означає приймати ще більше викликів, ніж решта областей. Запорізькі медіа проживають серйозну фінансову кризу: на початку 2025 припинило фінансування агентство USAID, яке забезпечувало функціонування багатьох медіаресурсів на 80-90%. Приміщення деяких редакцій зазнали пошкоджень під час російських атак. Медіа працюють за умов блекаутів, які в Запоріжжі почалися ще до зимового сезону.

Запорізькі медійники страждають і через окремі напади на працівників, які відбуваються, щоб перешкодити професійній діяльності. Проте запорізька журналістика розвивається. За даними Інституту масової інформації, 2025 року жодне медіа в Запоріжжі не закрилось, а релоковані медіа з окупованих населених пунктів області продовжують працювати для власних авдиторій. До оновленої Мапи рекомендованих медіа ввійшли 11 запорізьких редакцій. Серед них – нове запорізьке медіа SODA.

Запорізька область на Мапі рекомендованих медіа / скриншот

Катерина аналізує наповнення запорізьких медіа як студентка-журналістка, і її приємно вражає розвиток сфери журналістики рішень. Матеріали про те, як люди долають кризи та продовжують жити далі, є відображенням сучасних реалій. Під час повномасштабної війни мешканцям прифронтового міста неабияк потрібно бачити чужі досвіди.

“Насправді матеріали пишуться. Вони є різними. Звичайно, більше про війну, про обстріли. Але я розумію, що це наша реальність, від якої ми не можемо нікуди подітися”, – ділиться студентка. А також зазначає, що від матеріалів про війну втомлюються не лише журналісти, а й читачі. Проте як медіа вирішити цю проблему – питання відкрите, каже Катерина.

Запорізька журналістика живе, а навчання на факультеті журналістики ЗНУ триває. За сучасних реалій, які створила нам Росія, доводиться комбінувати спроби бути у відносній безпеці та здобувати освіту, в якій не обійтися без живого спілкування. Те, що за всіма людськими правами має бути базовим мінімумом, для українців тепер привілей. Запоріжці його не мають. Проте роблять свій максимум: майбутні журналісти прифронтового міста не лише виживають, а й живуть так повноцінно, як це можливо: вдосконалюють власні навички, а з ними й стан сучасної української журналістики.

Юлія Баженова, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.