З 24 лютого 2022 року роль жінки у суспільстві суттєво змінилася. Тисячі жінок служать у лавах Збройних сил України, виконують важливі функції, як на фронті, так і в тилу, працюють волонтерками, медикинями, психологинями. Участь жінок на війні зруйнувала традиційні гендерні стереотипи, однак поставила нові виклики перед медіа у способах їх  репрезентації.

Етичні норми при висвітленні жінок, які на війні

Засоби масової інформації відіграють ключову роль у формуванні суспільного уявлення про жінок на війні, але часто стикаються з етичними викликами. Від початку широкомасштабної агресії росії проти України журналістика та її етичні норми зазнали нових змін. Висвітлення ролі жінок, залучених до військових дій – військовослужбовиць, ветеранок, волонтерок, медикинь, є однією з найважливіших та найчутливіших тем у сфері сучасної журналістики. Етичні норми, які регулюють ці стандарти, є багаторівневі та ґрунтуються на поєднанні принципів військової журналістики та гендерної рівності.

За період повномасштабної війни з’явилося чимало нових правил, норм та практичних зауважень щодо роботи журналістів. Одна із праць це аналітично-довідковий збірник «Саморегуляція українських медіа під час дії воєнного стану в Україні. З досвіду роботи Комісії з журналістської етики», де зазначено рекомендації, юридичні аспекти, гендерна рівність в медіа, етичні дилеми та журналістські стандарти.

З червня 2022 року Комісія з журналістської етики у своєму рішенні «Щодо зображення військовослужбовиць в медіа» радить журналістам, висвітлювати діяльність військовослужбовців та військовослужбовиць наступним чином:

• забезпечити професійну нейтральність висвітлення військовослужбовиць, журналістам слід уникати суб’єктивних оцінювальних суджень щодо зовнішності, віку чи статі, таких як «красива», «слабка» чи «сильна», оскільки вони є нерелевантними до виконання професійних обов’язків;
• повного відходу від застарілих патріархальних уявлень та будь-яких форм гендерної дискримінації в медіа, особливо при висвітленні жінок у контексті військових дій;
• забезпечити професійної нейтральності шляхом усунення будь-яких форм гендерного протиставлення між військовослужбовицями та військовослужбовцями при описі їхніх службових обов’язків;
• активне просування гендерної рівності та збалансованої видимості жінок у військовому контексті;
• вживати фемінітиви у матеріалах, щоб зробити видимим внесок жінок у суспільно-політичне життя країни.

Які образи створюють медіа для військовослужбовиць

 Негативні аспекти:

Чимало етичних порушень у матеріалах було саме на початку 2022 року, тоді медіа не зважали на їх важливість. Наприклад,  непрофесійність журналістів прослідковуються у цих матеріалах: про загиблу військову в онлайн-медіа «20 хвилин» (м.Вінниця). Матеріал: «“Мене переповнювала гордість, що вона така сильна, відважна”. Розповідь мами про загиблу десантницю». Авторка цього матеріалу неодноразово акцентувала саме на зовнішності, статі, а не на здобутках та внесках військової у війні. Журналістка пише: «Вродлива, смілива, цілеспрямована, сильна. Вона витримувала те, що не кожен чоловік міг витримати», «Та кривава війна обірвала життя 21-річної красуні».

Також у цьому матеріалі згадується про те, що десантниця витримала, те що не зміг би витримати чоловік, це є неправильно. Адже протиставляти жінку та чоловіка некоректно, це розділяє їх за ознакою статі та професійними напрямками.

Ці вислови є проявом гендерної нерівності, стереотипом за ознакою статі та дискримінація жінки у війську. Медіа відіграють велику роль у формуванні суспільних норм. Журналістка насамперед мала висвітлити те, що військовослужбовиця загинула під час виконання своїх  професійних обов’язків, а тому опис її зовнішності та оцінка краси тут недоречна.

Ще один приклад, де порушено етичні норми в медіа «ТСН» це стаття: «Жінки в ЗСУ: українські красуні, які взяли до рук зброю та “насипають” окупантам». У цьому матеріалі йдеться коротко про п’ятьох військовослужбовиць, де  журналістка розповідає про них, але щоразу в тексті вона зазначала саме на зовнішності жінок, а не на їх діяльності. «Українських красунь, які взяли до рук зброю», «тендітна білявка воює» – такі вислови використовує авторка, щодо розповіді про військовослужбовиць.

Позитивні аспекти:

Якщо розглядати медіа впродовж 2023-2025 років можна побачити зміни в матеріалах, адже вони поступово уникають певних кліше та стереотипів. Формуючи вже достовірний образ жінок, які у війську. Наприклад, у медіа «Суспільне» часто розповідають про військовослужбовиць. Є різні жанри матеріалів – інтерв’ю, репортажі, новини, сюжети, де розкривають історії жінок, їх досвід, здобутки та внески. Журналісти дотримуються етичних норм не використовують гендерних стереотипів, та вживають фемінітиви. Тобто вони розкривають головну роль жінок за їх фахом та напрямком діяльності.

Також почали з’являтися проєкти, що присвячені жінкам, які у війську. Наприклад, у медіа «Еспресо» це «Жінки на війні: історії від Христини Парубій» та «Ukraїner W», де висвітлені історії військовослужбовиць через призму інтерв’ю на платформі «YouTube».

Ці роботи розкривають та висвітлюють важливі теми через історії військовослужбовиць. Проєкт Христини Парубій «Жінки на війні» має цілу серію сюжетів – пропонує персоналізовані, глибокі історії жінок, які служать у різних підрозділах, виконують бойові та медичні завдання, займають командні позиції. Структура матеріалів, фемінітиви, уникнення акцентів на зовнішності, коректні заголовки та дотримання етичних стандартів створюють образи жінок як професіоналок, які долають виклики та виконують складні завдання. У цих матеріалах простежуються ключові образи: бойових медикинь, військових, командирок. Окремо підкреслюється важливість викриття проблем гендерної нерівності в армії.

Фото: YouTube-акаунт медіа

Ukraїner W подає окремі аналітичні або документальні відеосюжети, у яких комплексно розкриваються історії жінок через їхню професійну діяльність. Медіа наголошує на різноманітності ролей, які виконують жінки: від снайперок і розвідниць до волонтерок, від бойових медикинь до ветеранок. Ukraїner W зосереджується на людських історіях, пережитому досвіді, психологічних аспектах служби, підкреслюючи, що жінка на війні – це не образ «жіночності» або «слабкості», а людина з рішеннями та відповідальністю.

Фото: YouTube-акаунт медіа

Вживання фемінітивів

Якщо раніше на фемінітиви не звертали особливої уваги, то з початком повномасштабного вторгнення це змінилося. Їх використання збільшилося, з’явилися нові правила у правописі, словники та абетки.

У першій чверті 2025 року аналітики Інституту масової інформації зафіксували позитивну динаміку у використанні фемінітивів в українських онлайн-медіа. Журналісти систематично почали вживати фемінітиви на відміну від попередніх років.

Також Жіночий ветеранський рух підтримує вживання фемінітивів, попри те, що у спільноті різняться думки щодо їх використання.

«Наша команда захищає права жінок у війську та після служби, і ми однозначно за використання фемінітивів. Це стосується питання видимості жінок, і є глибшим, ніж здається на перший погляд. У нашому професійному полі важливо дотримуватися вживання фемінітивів, наприклад: ветеран і ветеранка, захисник і захисниця. Це не про художнє використання, але якщо у нормативці не зазначати різність статей в групі, є ризики обмеження прав і недбалості в політиках, які спрямовані на ці групи. Мова формує свідомість, законодавство, нормативні документи – це все, чим керується інституція», – повідомляють ветеранки.

До прикладу, у листопаді 2022 року на платформі «По той бік новин» з’явився спецпроєкт «По той бік гендеру» разом з філологинею Оленою Синчак – Абетка фемінітивів. У ній міститься близько 100 слів, які вживають частіше щодо жінок у війську чи вимушених переселенок.

Фото: з Facebook-сторінки «По той бік новин»

«Усе це робимо для того, аби жіночий внесок у нашу перемогу був видимішим і, звісно ж, аби ми про нього не забували», – зазначають творці проєкту.

Українські медіа впродовж великої війни проходять доволі вважливу трансформацію у формуванні образу жінок, які на війні. Хоча недоліки та порушення етичних норм ще є, однак позитивний результат у висвітленні  присутній. Відбувається усвідомлений та поступовий перехід до гендерно нейтральної журналістики.

Леся Абдуллаєва, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.