7:00 ранку. Неприємний звук будильника. Очі ще заледве сприймають вранішнє сонце, однак, здається, вже чудово пристосувались до блакитного світла екранів телефону. Згідно з даними джерела Report Linker близько 46% американців перевіряють свої смартфони, як тільки вони прокидаються, особливо це стосується міленіалів, де відсоток сягає 66.

Що такого привабливого є у смартфонах, що змушує нас прокидатись та дуже часто і засинати з ними? Технологічні гіганти соціальних мереж, здається, не могли й уявити кращого успіху. Мільйони людей не уявляють себе без акаунтів у соціальних мережах. Неможливо прокоментувати допис, неможливо його поширити, навіть якщо це фейк?! А як же запостити фото ідеального життя ідеального інфлюенсера?! Буденність не розважає нас так, як це роблять соціальні мережі.

В інтерв’ю відомому подкастеру Джо Рогану Ілон Маск висловив цікаву думку. Він переконаний, що вже сьогодні люди є напівкіборгами. Адже наш телефон — це розширення чи то продовження нас же самих. З цією думку складно не погодитись, адже хто саме зараз готовий видалити свої акаунти в соціальних мережах. Мабуть, левова частка людей відмовиться від перспективи стати вигнанцем віртуального світу Марка Цукерберга.

Цікавою характеристикою соціальних мереж є їхня безоплатність. Ми маємо доступ до контенту будь-якої людини та маємо право за нього не платити (якщо, звичайно, приватні налаштування користувача дозволяють доступ для всіх користувачів, але про оплату не йдеться в жодному разі). Однак, не всі усвідомлюють — якщо ти не платиш за контент, то, цілком ймовірно, ти не споживач. Ти — продукт.

Хто така Френсіс Хауген та що приховує Марк Цукерберг

Серія розслідувань журналістів Wall Street Journal, яке було опубліковане 1 жовтня 2021 року, детально описує наслідки такої схеми. Журналісти привідкрили завісу того, що за лайками, репостами та усім контентом Facebook ховаються дитячі самогубства, ментальні проблеми та навіть торгівля людьми.

Френсіс Хауген 37 років і вона, здається, нічний кошмар Марка Цукерберга. Френсіс випускниця Гарвардського університету за спеціальністю комп’ютерні технології. Працювала на менеджерських позиціях у таких відомих компаніях Кремнієвої долини як Pinterest, Yelp та Google. Також вона була технічним директором та співзасновницею додатку для знайомств Hinge. А вже у 2019 році приєдналась як продуктовий менеджер до компанії Facebook. За період роботи там Френсіс зрозуміла, що ми платимо за користування соціальними мережами нашою безпекою. Щоб підтвердити свої слова, вона скопіювала ряд внутрішніх документів компанії та передала журналістам.

Френсіс розповідає: «В телефоні Facebook пропонує вам близько 100 публікацій. Це якщо ви будете сидіти і скролити хвилин 5. Але Facebook має для вас тисячі пропозицій. Він обирає, що вам показати в залежності від вашої цікавості та реакції на цей контент. Дослідження, яке провів Facebook, показали, що найбільш популярний контент, який викликає злість, розбіжності, це контент, який розділяє людей. Людей легше розізлити, ніж викликати будь-які інші емоції».

Провівши таке дослідження, у Facebook дійшли висновку: якщо змінити алгоритм публікацій на безпечніший — люди будуть проводити там менше часу, менше реагувати на рекламу, менше приносити грошей Facebook. Френсіс впевнена, що у компанії завжди був конфлікт інтересів стосовно того, що є добрим для компанії та що є добрим для користувачів. Незважаючи на чималі внутрішні розслідування, Facebook завжли ставив свої інтереси вище.

«Компанія віддає перевагу прибутку над громадською безпекою. Якщо Конгрес не зробить відповідні кроки, компанії, що працюють в соціальних мережах, будуть продовжувати отримувати високі прибутки, не беручи на себе відповідальності», — розповідає Френсіс.

Що саме ми дізнались із Facebook Files?

Розслідування Wall Street Journal розповідає про ряд проблем всередині компанії, це лише невелика вибірка:

• Соціальні мережі мали значний негативний вплив на дівчат-підлітків. Внутрішні документи компанії підтверджують дані, що одна із трьох дівчат відчувала, як Instagram змушував відчувати їх більш депресивно щодо їхнього тіла. У Facebook також знали, що у 13% дівчат-підлітків посилювалась суїцидальні думки.
• У 2019 році Facebook  створив фейковий акаунт 21-річної жінки, яка живе на заході Індії, щоб визначити, як інструменти Facebook впливають на користувачів їхнього найбільшого ринку. Акаунт стежив лише за сторінками, які рекомендує алгоритм Facebook. Неіснуюча людина стала джерелом фейкових новин та провокаційний фото. Однією із таких новин була історія про загибель 300 терористів при бомбардуванні у Пакистані. Серед фотографій там були підроблені повітряні удари військ Індії до Пакистану. Працівник Facebook та автор дослідження сказав, що цей досвід був «суцільним кошмаром».
• Працівники Facebook давно усвідомлювати проблеми мови ворожнечі (hate speech) всередині соціальних мереж. Це питання вони намагались вирішити у англомовному просторі західних країн. Однак в той же час вони зовсім не думали про наслідки в інших регіонах світу. Оскільки модерація контенту в неангломовних середовищах була не пріоритетною, там спостерігались чималі проблеми, зокрема торгівля людьми на просторах Facebook. Компанія задокументувала, що жінки зазнавали торгівлі з метою сексуального та фізичного насильства. Жінок позбавляли їжі та грошей, а документи конфісковували, аби ті не могли втекти. CNN провело дослідження, створивши акаунт у Instagram, в якому пропонували домашніх робітників на продаж. Пости були видалені тільки тоді, коли про це попросили самі автори дослідження з CNN . Журналісти вважають, що Facebook цілковито програв війну із проблемою торгівлі людьми у неангломовному середовищі соціальних мереж.

Марк Цукерберг, безперечно, не залишився осторонь та у заяві до своїх підлеглих назвав розслідування WSJ таким, що немає сенсу. Аргументи Френсіс про алгоритми платформи, що створені для провокації злості у читачів, Цукерберг вважає глибоко нелогічними. Він каже, що компанія отримує прибуток із реклами і самі ж рекламодавці не хочуть, аби їхня реклама була розміщена поряд із негативним контентом.

«В основі цих звинувачень лежить ідея, що ми ставимо прибуток вище за безпеку та благополуччя. Це просто неправда», — каже Марк Цукерберг. Він додає, що компанія не наймала б стільки працівників, які займаються дослідженнями усередині соціальних мереж, якби хотіла їх ігнорувати.

Цукерберг довго тримав мовчанку щодо цієї ситуації, а виступив лише тоді, коли Френсіс слухали у Конгресі. У день, коли Френсіс відкрила себе світові на телебаченні, Марк Цукерберг запостив відео, де він плаває. Цікаво, що у своїй заяві він жодного разу не звернуся до Хауген на ім’я.

Як українські медіа висвітлювали скандал Facebook Files?

На Заході розслідування Wall Street Journal спричинило чималий скандал. Медіа окремо розбирали те чи інше внутрішнє розслідування, про які говорило WSJ. Френсіс Хауген з’явилась у інфопросторі вже після публікації розслідування, але відразу прикувала до себе чималу увагу. Вона публічно дала покази перед Конгресом, Британським парламентом і Європейським Союзом. Декілька разів була у Капітолії для дачі свідчень. Forbes USA включив Френсіс до списку найбільш впливових жінок світу.

Однак, чи набуло розслідування значного розголосу в Україні? Варто зазначити, що Росія вдало веде гібридну війну в Україні, використовуючи інструменти соціальних мереж. Боти, що активно проповідують сепаратистські настрої в коментарях чи поширюють дописи, навчились майстерно маскуватись під справжніх людей. Як вже зазначала Френсіс Хауген про мову ворожнечі та розбрат, боти активно піднімають болючі для українців теми, що викликають злість та ненависть. Наприклад, у 2021 році Служба Безпеки України ліквідувала ботоферму, яка працювала на зрив національної програми вакцинації в Україні. Ботоферма працювала у Дніпрі, а її потужність — 5 тисяч ботів.

Росія вміло використовує засоби соціальних мереж у власних цілях, тому українським користувачам вкрай потрібно усвідомлювати вплив, якого вони можуть зазнавати. Однак, за запитами «Досьє Facebook» чи «facebook files новини» в Google можна знайти обмаль інформації. Переважна більшість матеріалів на тему Facebook було опубліковано у перших числах жовтня 2021, за декілька днів після публікації розслідування WSJ, тому матеріали мають радше інформативний, аніж аналітичний характер. Нескладно помітити, що більшість видань публікує інформацію «одноразово». Тобто ми не бачимо в українських медіа, як ця історія розвивається далі.

У нещодавньому матеріалі МедіаКритики про «Метаверс: епоха нового інтернету та місце журналістики в ньому» вже згадувалось, що ребрендинг Facebook повинен допомогти компанії уникнути асоціацій з різними скандалами, про що також помітили українські медіа, а саме українська редакція BBC.

У матеріалі журналісти пов’язали перейменування компанії та нищівну критику Френсіс Хауген. BBC пише: «…це шанс дистанціюватися від численних скандалів, в центрі яких опинився Facebook, і які стосуються зокрема неспроможності соцмережі протистояти дезінформації та закликам до агресії, що поширюються її сторінками.»

Здається, такий піар-хід компанії допоміг забути про скандал з Френсіс та WSJ. Адже за запитом «facebook files новини» у розділі пошуку “новини” йдеться насамперед про ребрендинг та зміни всередині компанії.

Цікаво, що журналісти видання Апостроф вирішили дізнатись, що Meta означає на івриті. За пошуком «Facebook Files» на веб-сайті можна лише знайти новину на тему: «Стало известно о “секретном списке” VIP-персон в Facebook: им в соцсети позволено все». Матеріал короткий, в ньому немає жодної згадки про торгівлю людьми, шкідливий вплив на підлітків та інші більш серйозні приховані проблеми корпорації.

За період 1-10 жовтня про скандал написали у розділі 24 каналу Бізнес. У статті було детальніше описано алгоритми Facebook, їхній негативний вплив на дітей, масове поширення фейків та недостатнє модерування контенту, написаного не англійською мовою. Окрім 24 каналу, подію висвітлили ще Економічна правда, Факти та ain.ua.

Левова частка усіх матеріалів має оглядовий характер скандалу, відсутня інформація про те, як саме це явище може впливати на українців.

Проте приклад розпалювання ворожнечі серед українців за допомогою FB знайти сьогодні максимально просто. У пошуку для мобільному додатку Facebook я ввела тему запровадження санкцій проти телеканалу «НАШ». Одним із перших результатів був пост групи «Моя мовна стійкість — ММС», де в коментарях дехто “Степан Бандерівець” пише: ​​«ЗЕ,ВІДСТОЮЄ НЕ ДЕРЖАВНІ ЦІННОСТІ А СВОЇ ШКІРНІ…».  Переходжу на його профіль: він не містить жодних особистих фото, немає будь-якої інформації щодо місця проживання, інтересів, друзів користувача тощо. Отже, з великою ймовірністю, цей профіль – черговий бот, мета якого викликати ненависть та злість. Лише кілька хвилин знадобилось для того, щоб знайти сумнівний коментар сумнівного користувача.

Що вже казати про цілеспрямовану кампанію російських ботоферм у FB з розпалювання ненависті у світлі останніх подій! Ця тема заслуговує окремого матеріалу.

Бездіяльність Марка Цукерберга стосовно усіх негативних наслідків користування його продуктом безпосередньо впливає на наше життя. Досьє Facebook  — це проблема не лише конгресу США чи Європейського Союзу. Однією із найбільш уразливих країн є саме Україна, адже серйозні прогалини у функціонуванні Facebook стають у нагоді нашому сусідові у веденні гібридної війни.

Марія Ковба,  студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.