Стрімкий розвиток штучного інтелекту породив багато дискусій про те, чи замінить він професіоналів у низці сфер, чи все ж стане інструментом, який лише допомагатиме їм у роботі. Журналісти опинилися в центрі цієї дискусії одними з перших. І хоча говорити про повну заміну медійників штучним інтелектом поки зарано, про те, як нейромережі вже стають своєрідною «правою рукою» журналіста, говорять дедалі частіше. Сьогодні редакції, щоб залишатися конкурентоспроможними вимушені освоювати інструменти ШІ, швидше опрацьовувати великі обсяги інформації та встигати за новими тенденціями журналістики.

І не даремно. Інтернет пропонує безліч інструментів, здатних автоматизувати окремі етапи роботи медійників – від пошуку й опрацювання інформації до транскрибування інтерв’ю та підготовки матеріалів. Такі технології активно впроваджують не лише великі західні редакції, а й провідні та регіональні українські медіа. До того ж йдеться не про передачу нейромережам усієї журналістської роботи, а про окремі рутинні завдання, на які раніше доводилося витрачати години. На прикладі вже наявних в українських редакціях інструментів можна дослідити, які саме етапи роботи журналіста можна делегувати ШІ вже сьогодні.

1. Опрацювання документації

Часто у пошуку нової інформації чи теми для матеріалу журналісту доводиться моніторити сайти держустанов та перечитувати багато нудної документації. Рішення цій проблемі знайшли у херсонському регіональному виданні «Мост». Там роботу з документами частково автоматизували через редакційний Telegram-бот mostksbot, створений за допомогою Codex від OpenAI. Бот регулярно перевіряє сайти органів влади, державні реєстри, Telegram-канали та інші відкриті джерела, де можуть з’являтися важливі для Херсонщини документи. Коли система знаходить новий PDF, рішення, закупівлю чи декларацію, вона надсилає всю важливу інформацію про нього в редакційний чат. До того ж, цей ШІ-інструмент може проаналізувати документ, визначити згадки про Херсонщину, пояснити його зміст та підказати журналісту, на що варто звернути увагу.

Приклад повідомлення, яке прийшло в робочий чат «Мост» через дві хвилини після початку робочого дня у Херсонській ОВА. Джерело: скриншот @mоstksbоt

Ті самі інструменти допомагають перетворювати знайдені документи на конкретні журналістські завдання. Наприклад, якщо в документі є згадка про людину, про яку редакція вже писала, бот може нагадати про її досьє. А окремий модуль у mostksbot за запитом журналіста шукає попередні матеріали видання про потрібну людину й формує з них готовий бек із посиланнями на джерела.

2. Написання коротких заміток та допомога з SEO

Редакція «Мост» також зізнається, що використовує свій бот і з іншою метою – для написання новинних чернеток. Бот бере оперативне повідомлення з кількох джерел і перетворює його на коротку новину, яка одразу потрапляє в редакційний чат. Далі журналіст додає бекграунд, за потреби коментарі, фото чи відео та вирішує, чи публікувати текст. Тобто ШІ тут не пише готову новину замість журналіста — він забирає найбільш рутинну частину роботи.

Той самий mostksbot допомагає і з SEO: він може переглянути зображення та автоматично підготувати для нього Alt і description, якщо ці поля порожні. Для текстових матеріалів МОСТ також використовує автоматизацію для роботи з технічними SEO-завданнями, але редакційний контроль залишається за людиною. Такий підхід відповідає загальній практиці, яку описують українські медіа: ШІ може допомагати із заголовками, структурою тексту та SEO-підказками, але фінальна перевірка і рішення щодо публікації залишаються за журналістом.

3. Модерація коментарів

Виданням необхідний зв’язок зі своєю аудиторію і забезпечують його саме розділи з коментарями. Проте що робити, якщо серед фітбеків з’являється багато неприємного спаму, або ж рівень токсичності дискусії зростає? Відповідь на цю дилему знайшли в онлайн-медіа «Полтавщина». Спочатку журналісти використовували ШІ-інструменти для фільтрації коментарів у Telegram-каналах, а згодом почали впроваджувати ШІ-моделі безпосередньо на сайті. Система працює цілодобово, відстежує та видаляє спам, провокації та інші порушення і допомагає модераторам не витрачати час на перегляд кожного коментаря вручну.

ШІ фільтрує спам у коментарях видання «Полтавщина». Джерело: інтернет-видання «Полтавщина»

Схожий підхід використовує і медіа Sukr. Як розповіла проєктна менеджерка видання Софія Михайліченко, редакція створила власну систему автоматичної модерації коментарів, яка бере на себе повторювану роботу, яку раніше доводилося виконувати людям. У результаті журналісти й редактори можуть втручатися там, де справді потрібне людське рішення, а не витрачати час на потік спаму чи типових порушень.

4. Транскрибування текстів

Одним із найнудніших і найбільш часовитратних завдань у журналістиці є транскрибування аудіозаписів у текст. Особливо коли йдеться про годинне інтерв’ю, пресконференцію чи розмову з кількома спікерами. ШІ може зробити цю роботу за лічені хвилини: журналіст завантажує запис, а отримує текст, який залишається лише перевірити та відредагувати.

Наприклад, про використання цього інструменту говорила редакція «Українського тижня». Там ШІ застосовують для первинного розшифрування аудіозаписів, після чого журналіст і редактор перевіряють отриманий текст і працюють із ним далі. У виданні окремо наголошують: нейромережа допомагає виконати технічну частину роботи, але не замінює журналіста — саме людина відповідає за точність цитат і зміст майбутнього матеріалу.

5. Генерація зображень

Кожен медійник знає, що будь-якій онлайн-публікації потрібне зображення. І якщо раніше для цього залучалися стокові сайти та послуги дизайнера, то тепер журналісти активно звертаються ще й до ШІ. Так запорізьке медіа «Акцент» використовує нейромережі переважно для створення мініатюр для матеріалів на сайті та ілюстрацій з інфографікою. Водночас редакція маркує контент, створений за допомогою нейромереж. У іншому регіональному медіа «SODA» ШІ переважно працює з діджитал-контентом: редакція генерує картинки для соцмереж, а для сайту інколи використовує AI-інструменти під час створення колажів та окремих елементів головних зображень, наприклад, фонів. Частину такої роботи редактори допрацьовують самостійно у Figma. «Українська правда» натомість підходить до генеративних зображень обережніше, адже її редакційна політика дозволяє використовувати їх для ілюстрації окремих історій та в соцмережах, але не як заміну фотографіям. Такі зображення, переконані у виданні, мають бути відповідно позначені.

_____

І це аж ніяк не вичерпний список завдань журналіста, в яких ШІ стає незамінним помічником. Втім, що більше редакції передають нейромережам, то більше виникає запитань: а де закінчується допомога і починається надмірна довіра до машини? ШІ може помилитися, вигадати факт, неправильно зрозуміти контекст або створити зображення, якого ніколи не існувало. Тому разом із впровадженням таких інструментів редакціям доведеться домовлятися і про правила їх використання – що можна делегувати машині, що обов’язково перевіряти, а що потрібно маркувати для читача. Схоже, головне питання вже не в тому, чи буде ШІ працювати в редакціях, а в тому, наскільки розумно журналісти навчаться з ним працювати.

Ольга Демидчук, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.