Штучний інтелект уже редагує тексти, розшифровує інтерв’ю, перекладає матеріали та допомагає журналістам працювати з великими масивами даних. Водночас медіа побоюються втрати робочих місць, поширення дезінформації та падіння довіри аудиторії. 

Дискусія про штучний інтелект у медіа вже давно вийшла за межі питання «чи може нейромережа написати якісний текст». Йдеться про те, якою буде сама журналістика, якщо дедалі більше людей отримуватимуть інформацію не від медіа, а безпосередньо від чатботів.

У травні 2026 року провідні українські медіа та медійні організації оголосили про створення Альянсу з питань штучного інтелекту. До нього долучилися Суспільне Мовлення, «Інтерфакс-Україна», NV, 1+1 Media, Starlight Media, «Українська правда», «Еспресо», «Лівий Берег», ГО «Інститут масової інформації» та ГО «Детектор медіа». Ініціатором виступило Суспільне. Мета об’єднання — напрацювати прозорі правила використання ШІ, захищати авторські права, розвивати відповідальне використання технологій і посилювати стійкість інформаційного середовища.

Сам факт створення такого альянсу показує: для українських редакцій ШІ став технологією, правила роботи з якою потрібно визначати вже сьогодні.

Зміни в споживанні інформації з боку читача

Редакції використовують штучний інтелект для оптимізації роботи, а аудиторія дедалі частіше звертається до нього як до джерела інформації.

За даними Reuters Institute, у 2026 році 10% людей у світі використовують AI-чатботи для отримання новин, порівняно із 7% роком раніше. Серед людей до 35 років цей показник становить 16%. Найчастіше користувачі цінують можливість ставити чатботу додаткові запитання та отримувати пояснення.

ChatGPT, натомість, вже має близько 800 млн щотижневих користувачів. Reuters Institute зазначає, що пошук інформації та отримання порад є одними з найпоширеніших способів використання таких інструментів.

Для медіа це передбачає нову проблему. Раніше читач знаходив матеріал через Google, переходив на сайт видання і вже там читав текст. Тепер він може поставити запитання чатботу й отримати готову відповідь, не відкриваючи жодного посилання.

За даними дослідження Reuters Institute Journalism, Media, and Technology Trends and Predictions 2026, видавці очікують, що трафік із пошукових систем може скоротитися на 43% протягом наступних трьох років. При цьому Google Search уже втратив значну частину трафіку для видавців, а згенеровані відповіді дедалі частіше стають посередником між людиною та першоджерелом.

Тобто загроза для медіа полягає не лише в тому, що ШІ може написати текст. Він може змінити сам спосіб споживання журналістики.

Як українські медіа використовують ШІ

У 2025 році Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення провела дослідження використання ШІ в медіа. В опитуванні взяли участь 343 респонденти з 20 областей України.

Результати показали, що 41,86% українських медіа вже активно використовують інструменти штучного інтелекту. Водночас 50,4% респондентів повідомили, що поки не використовують такі технології, а 7,85% не визначилися з відповіддю.

Найчастіше ШІ використовують для виконання допоміжних завдань:

• редагування текстів — 25,1%;
• розшифрування відео в текст і навпаки — 23,3%;
• перекладу з розпізнаванням мови — 21,3%;
• генерації журналістських текстів — 13,4%.

Ці дані показують, що журналісти першочергово використовують ШІ як допоміжний інструмент, не делегуючи основну роботу.

Чого бояться журналісти

Дослідження Національної ради показало, що найбільш проблемними аспектами використання ШІ респонденти вважають витіснення людини з журналістики — 94,75%, поширення дезінформації — 94,17%, втрату довіри аудиторії — 92,13% та порушення приватності даних — 90,67%.

Побоювання щодо якості публікацій з використанням ШІ підтверджують і міжнародні дослідження. Європейська мовна спілка разом із 22 суспільними мовниками з 18 країн перевірила понад 3000 відповідей ChatGPT, Copilot, Gemini та Perplexity на запитання про новини й поточні події.

Результат виявився невтішним: 45% відповідей містили щонайменше одну суттєву проблему. У 31% випадків були серйозні проблеми з джерелами, а 20% відповідей містили значні помилки, зокрема вигадані або застарілі факти.

Помилка чатбота може залишитися просто помилкою для користувача. Але якщо її без перевірки опублікує медіа, відповідальність мусить нести сама редакція.

Як ШІ спрощує роботу 

Попри виклики, медіа не поспішають відкидати технологію.

У Reuters, наприклад, штучний інтелект використовують для роботи з великими масивами документів, пошуку закономірностей, створення чернеток і перекладів. За словами головної редакторки Reuters Алессандри Галлоні, журналісти агентства застосовували ШІ, зокрема, під час розслідування про падіння режиму Башара Асада в Сирії. Так процес перетворення 20 тисяч сторінок сфотографованих документів на текст, придатний для пошуку став швидшим та дешевшим.

Reuters також використовує інструмент FactGenie, який допомагає швидко витягувати інформацію з пресрелізів та створювати заголовки й початкові версії термінових матеріалів. Однак фінальне рішення залишається за журналістом: у Reuters наголошують, що ШІ може швидко знаходити інформацію, але гірше працює з контекстом, нюансами та журналістським розумінням того, що саме є важливим у новині.

В цьому проявляється принципові відмінність тексту ШІ та людини.

ШІ може за секунди опрацювати тисячі сторінок. Але він не може піти на місце події, поставити додаткове запитання герою, помітити суперечність у його словах, зрозуміти локальний контекст або взяти на себе редакційну відповідальність за опублікований матеріал.

Саме тому Reuters прямо зазначає: їхні журналісти не публікують матеріали без людської перевірки.

Чи забирає ШІ робочі місця?

Глобальні дані не підтверджують сценарію масового звільнення журналістів через ШІ.

Опитування Reuters Institute серед керівників медіа показало, що 67% респондентів не зафіксували жодного скорочення робочих місць завдяки впровадженню ШІ. Ще 16% повідомили про незначне скорочення штату, тоді як 9% — навпаки, про появу нових посад або додаткових витрат.

Водночас керівники медіа очікують, що вплив технології посилюватиметься. Директор нідерландського видання Follow the Money Ян Віллем Сандерс у дослідженні Reuters Institute зазначає, що темпи цих змін складно передбачити, але їхній вплив буде незаперечним.

Отже, постає питання: які журналістські функції залишаться виключно людськими, а які завдання перейдуть технологіям?

Людський фактор як перевага

Парадоксально, але поширення штучного інтелекту може підвищити цінність саме людської журналістики.

Чим більше в інтернеті автоматично створених текстів, тим складніше аудиторії відрізнити перевірену інформацію від переконливо сформульованого фейку. Тому значення репутації медіа, авторства, перевірки фактів та прозорості лише зростатиме.

У The Times та Sunday Times на цьому також наголошують.

Керівник цифрового напряму Едвард Руссель вважає, що в міру поширення ШІ зростатиме попит на високоякісну журналістику.

Цю тенденцію підтверджують і дані Reuters Institute: у 2025 році аудиторія загалом очікувала, що ШІ зробить виробництво новин дешевшим і швидшим, але водночас — менш точним і надійним.

Перевагою журналіста стане здатність знайти те, чого немає в архівах даних, перевірити сказане, побачити контекст, поговорити з людиною і пояснити аудиторії, чому ця інформація важлива.

Українські редакції намагаються встановити власні правила

ГО «Жінки в медіа» у дослідженні When AI Turns Hostile: Gendered Threats Against Ukrainian Women Journalists звертає увагу на те, що українське законодавче регулювання ШІ ще не сформоване повною мірою. Правовий статус окремих технологій, стандарти етичного використання та відповідальність за порушення залишаються недостатньо визначеними.

Водночас організація вже розробила для українських редакцій модельну політику та практичний гайд із використання ШІ. Враховано прозорість, редакційну незалежність, людський контроль, захист персональних даних, недискримінацію та відповідальність.

Потреба в таких правилах очевидна і на практиці. За даними «Жінки в медіа», лише 21% редакцій, які брали участь у відповідному дослідженні, мали офіційну політику щодо використання ШІ. Водночас 35% зазначили, що питання такої політики перебуває на етапі обговорення.

Тобто журналісти користуються технологією без розуміння правил та умов.

Як журналісту працювати з ШІ: п’ять базових правил

Штучний інтелект навряд чи зникне з редакцій. Тому завдання журналіста — пристосуватись і використовувати переваги, дотримуючись усіх професійних стандартів.

Національна спілка журналістів України у публікації з тезами проведеного вебінару на тему «Штучний інтелект і медіа: можливості чи загроза?» зазначає такі правила для журналістів та медіафахівців:

1. Ретельно перевіряти інформацію, згенеровану ШІ.
2. Перевіряти фото/відео на наявність фейків та генерованого контенту
3. Дотримуватися прозорості у використанні ШІ.
4. Перевіряти результати на правдоподібність, у разі використання нейромереж для створення фото/відео.
5. Створювати унікальний контент.

Можливості успішної співпраці людини та технологій

Штучний інтелект справді змінює професію журналіста. Він пришвидшує обробку інформації та дозволяє одному працівникові зробити те, на що раніше потрібна була ціла команда.

В такій ситуації найбільшим ризиком стає поступова втрата професійних стандартів, коли заради швидкості редакції почнуть публікувати неперевірений автоматично створений контент.

Тому основним питанням у цій дискусії залишається — чи зможе журналіст використовувати ШІ швидше й розумніше, при цьому не нехтувати довірою, контекстом і правдою?

Вікторія Босак, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.