Усі учасники фокус-груп відмітили, що ніколи не дивилися телеканал К1, деякі навіть не знали про його існування або бачили логотип під час проклацування всіх каналів. Більшість також зазначила, що дивитися центральні канали і навряд чи дізнається про якесь шоу, якщо воно виходитиме на київському або нішевому каналі та не матиме сенсаційного промо. Але в той же час учасники також погодилися, що сам канал ніяк не впливає на якість контенту. Якщо вони натраплять на цікаве реаліті-шоу, канал трансляції не матиме значення.

Перші сорок денних ефірів виходили о 16:30. Вони являли собою телеміст між жителями Будинку та ведучим Олексієм Курбаном. Ведучий задавав тему для обговорення, наприклад, дідівщина в армії (10-ий день проекту), і вітальня Будинку на понад півгодини перетворювалась на дискусійну платформу із заданої теми.

Фокус-групи визнали подібні обговорення найнуднішою частиною проекту. Учасників реаліті-шоу обидві фокус-групи назвали не дуже інтелектуально розвиненими, а їхні тези банальними і загальновідомими. «Мені нецікаво дивитися, бо мені мало цікаві ці люди. Я вважаю їх нецікавими самих по собі. Якби дискутували Познер і, припустімо, Ургант, було б цікавіше».

Представники аудиторії також підкреслили, що жителі Будинку не є експертами в обговорюваних темах, тому їхня дискусія не несе просвітницького чи навчального смислового навантаження: «Ніхто з учасників не був в армії, але вони 40 хвилин обговорюють, що таке дідівщина. Тобто ми говоримо про літаки, на яких ніхто з нас не літав», – підсумував один з учасників фокус-групи. Представники цільової аудиторії також зазначили, що брати участь у подібній дискусії, можливо, було би для них захоплюючим, але з точки зору глядача – це абсолютно нецікаво. А отже, зробили висновок представники фокус-груп, потрібно більше звертати увагу на потреби телеглядачів, а не учасників шоу.

Після сорокового дня денні обговорення припинили. Нові ранкові ефіри подавали змонтовану півгодинну нарізку подій поточного дня та вечірніх епізодів, що не потрапили у попередню нічну пряму трансляцію.

Ранкові ефіри супроводжувалися емоційною закадровою начинкою ведучого, яка викликала в обох фокус-групах сміх і глузування, а в декого – сильне роздратування. «Мене надзвичайно дратує голос ведучого. Якщо це реаліті-шоу, давайте дивитися його таким, як воно є. «Христина приголомшена. Це як грім серед ясного неба. Світ її рожевих ілюзій розбився вщент», – що це за маячня? Звідки ви знаєте? Це звучить дуже штучно, награно і банально!» (Христина Котвицька). Інші учасники погодилися, і додали, що емоційну складову шоу мають забезпечувати яскраві характери жителів Будинку, а не начитка ведучого.

Нічна пряма трансляція найбільшу увагу акцентувала на процедурі прийняття душу жителями Будинку. В одній із фокус-груп це викликало бурхливий осуд: «Я не знаю, що може спонукати людей спостерігати за тим, як інші приймають душ упродовж двадцяти хвилин. Хіба що, – рукоблудство», – зазначила одна з учасниць.

Чоловіки, що брали участь у обговоренні, зазначили, що не перемикали б канал, якби натрапили на таке відео, проте цілеспрямовано не чекали б щовечора на подібну трансляцію на К1. Одна з учасниць також додала, що показане відео нагадало їй рекламу сексу по телефону: «Знаєте, на каналах буває еротична реклама на кшталт: «Тобі сумно? Телефонуй!» Так от це відео – те саме, тільки безкоштовно. Грає повільна еротична музика, камера знімає згори вниз і знизу вгору, зупиняючись на інтимних частинах тіла, люди голі…»

В іншій фокус-групі сприйняття таких сцен було нейтральним. По-різному фокус-групи поставились і до показаних під час обговорення сцен сексу між учасниками проекту Христиною Котвицькою та Ельдаром Едано. Учасники першої фокус-групи відмітили, що таке відео не залишило б їх байдужими: «Наврядчи б я перемкнула канал, якби клацала, і потрапила на сцену сексу», – відмітила одна з учасниць. Але представники фокус-груп уточнили, що цілеспрямовано не дивилися б шоу тільки через те, що потенційно можуть натрапити на трансляцію статевого акту: «Якщо ти хочеш подивитися на секс – його можна стовідсотково знайти в інших джерелах у будь-який зручний для тебе час», – зазначила одна з учасниць фокус-групи.

Інша учасниця була налаштована категорично, відмітивши, що подібні сцени взагалі є неприпустимими для телебачення, оскільки, незалежно від часу трансляції та попередження у вигляді червоного квадрату, їх можуть побачити діти. Квадрат червоного кольору – візуальна позначка в правому нижньому кутку екрану, що відноситься до категорії ІІІ і вказує на те, що трансльована відеопродукція призначена лише для повнолітніх глядачів. (Посилання на рішення Нацради «Про затвердження Системи візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована»). «Я б не хотіла, щоб мій молодший брат це бачив», – зізналася учасниця.

Представники обох фокус-груп зазначили, що тема сексу та сексуальності надмірно експлуатується в шоу, що викликає негативні емоції. Одна з учасниць також додала, що в цьому контексті образ ведучого не відповідає заявленому формату проекту: «Ведучий занадто правильний. Якщо у вас таке відверте шоу, ведучим має бути якийсь Нагієв. Або принаймні смішний хлопець-жартівник чи красива дівчина, яка не гратиме еротичний образ. Сексу і так забагато». Натомість учасники порадили звернути увагу на смислове наповнення контенту, оскільки саме його, на думку аудиторії, бракує проектові.

Підводячи підсумки, обидві фокус-групи зійшлися на тому, що шоу здалося їм одноманітним та сірим на фоні інших розважальних проектів на українському телевізійному ринку. «Мені нецікаво, тому що я дивилась «За склом», «Голод» і «Дом-2». Я уже все це бачила», – зробила висновок одна з учасниць. При чому, як уже зазначалось раніше, в багатьох учасників склався сильний стереотип про те, що всі реаліті-шоу є постановочними. Усі представники фокус-групи наголосили на тому, що жителі Будинку Великого Брата проводять час абсолютно без користі для себе та оточуючих, що робить загальну мету проекту абсолютно незрозумілою і такою, що не має сенсу: «В інших реаліті-шоу учасники чимось зайняті – танцюють, співають, худнуть, змагаються. Там у людей є місія, а тут вони просто лежать. Снують маленькою квартиркою. Чому мені має бути цікаво на це дивитися, якщо їм самим там нецікаво?» У зв’язку з «повільністю» шоу аудиторія звернула увагу на «картинку», яку отримує глядач: «Все дуже затягнуто. Монтаж нудний. Треба коротше, всі дії показувати по суті».

Учасники відмітили, що даний формат шоу є «застарілим» в порівнянні з іншими сучасними реаліті-шоу. «Ми дивимось реаліті-шоу вже десять років. Спочатку це були прості програми, але з часом вони ставали все цікавішими і більш захопливими. Ми дивимось на те, як люди красиво співають, як худнуть на сто кілограмів або ламають ноги на танцювальних проектах. А в “Big Brother” ми наче знову повертаємося на початок. На десять років у минуле», – висунула думку одна з учасниць. Концепт життя різних людей під одним дахом присутній і в інших реаліті-шоу, але там – це загальна канва, на яку накладається додатковий шар розкриття талантів учасників, їх внутрішніх і зовнішніх змін: «Герої в ході шоу ніяк не змінилися. А мене цікавлять саме зміни. Розчарування, конкурси і любов є в усіх інших шоу». На думку учасників, даний формат уже віджив себе і трансформувався і більш нішеві чи «професійно орієнтовані» співочі, кулінарні танцювальні  проекти та реаліті-шоу перевтілень.

Підводячи підсумки, обидві фокус-групи зійшлися на тому, що шоу здалося їм одноманітним та сірим на фоні інших розважальних проектів на українському телевізійному ринку. Одна з учасниць порівняла шоу з перебуванням в літньому таборі: «Це шоу нагадує мені дитячий літній табір. Багато вільного часу, конкурси і столовка».

 Але наскільки небезпечний цей «дитячий табір» з точки зору медійної етики?

Про це ми дізнаємось у п’ятій  частині публікації

Публікація написана в рамках проекту “Майстерні громадської критики”
Финансова підтримка проекту: Фонд розвитку українських ЗМІ, Посольства США в Україні

Comments are closed.