Медіаосвіта – це частина освітнього процесу, яка передбачає підготувати особистість до безпечного та ефективного споживання продукту, що виробляє велика система сучасного масмедіа, а також пояснити як ця система працює. Бути медіаграмотним корисно не лише журналістам, а й тим, хто активно живе в соціальному просторі. Інноваційні підходи у вивченні медіаграмотності є дуже різні та цікаві. Розгляньмо декілька якісних прикладів. 

31 жовтня та 1 листопада у Львові тривали дискусії у межах Безпекового форуму. Цьогорічна тема події: «Росія у Європі: старі помилки та нові виклики». На форумі говорили також і про медіа як про критичну інфраструктуру. «Медіакритика» послухала публічне інтерв’ю професора журналістики Філіпа Сеїба та занотували найцікавіші думки.

Нове покоління, що живе в інформаційному суспільстві, занурене у віртуальні світи повідомлень ЗМІ. Чи означає це, що воно є краще поінформованим і спроможним відокремити реальне від уявного в ЗМІ? Сучасні вчені вважають, що на глобальному рівні існує серйозна небезпека нової форми соціального виключення для тих, хто не може спілкуватися за допомогою медіа і / або […]

Сучасні медіа відкривають дедалі ширші можливості у сфері освіти і кар’єрного росту, змінюючи якість повсякденного життя людини, а деколи – підміняючи різними формами медіактивізму і саме життя. Мало хто здивується, що восьми-дев’ятилітня дитина має декілька аккаунтів в соціальних мережах, легко вправляється з кнопками iPod і щодня стає покорювачем кіберпростору. Школа і виш вже не можуть […]

Питання про статус наукового знання, яке породжують дослідження соціальних комунікацій, не виокремлено як проблему в академічному середовищі України. У межах  академічного дискурсу продовжують множитися й затверджуватися «філологоцентричні» (філологоцентризм – переобтяженість навчальної програми філологічними дисциплінами [1, з. 27/40] підходи до аналізу текстів медіа і процесів, що відбуваються у медіасередовищі. Це не дозволяє науковому співтовариству вийти на […]

(Чернетка розмови із студентами магістерської програми з журналістики Українського католицького університету). Ми з професором Борисом Потятиником відповіли на це запитання приблизно однаково, не змовляючись. Він обрав для видання «Медіакритика» гасло «змінимо медіа на краще», я для колись своєї «Медіаграмотності» – «до кращих медіа через краще розуміння». Інакше кажучи, медіакритика претендує на те, щоб змінити медіа. […]

Сучасний ринок дитячих періодичних видань можна вважати насиченим і навіть перенасиченим – тільки за передплатним каталогом їх понад 200. За останній рік з’явилось понад 20 нових видань. Виходить не тільки загальнодержавна, а й регіональна дитяча періодика. Проте більшість видань одноманітні, схожі між собою рубрикацією, завданнями, конкурсами. Частина дитячої періодики – переклад відомих і розкручених російських видань. Інша частина – кальки популярних європейських та американських дитячих коміксів.

Термін „медіанасильство” (Media Violence) у сучасній комунікативістиці вживається у значенні показу насильницьких сцен (документальних чи зіграних акторами), які із появою телебачення стали об’єктом наукових досліджень та причиною стурбованості громадськості, перш за все батьків. Вплив медіа-насильства на людську психіку є однією з найбільш досліджених тем медіапсихології і водночас – найменш доказовою. Десятки досліджень засвідчують одне й […]

Професор Львівського університету Борис Потятиник одним із перших серед українських науковців підняв теми медійної освіти та екології інформаційного середовища, важливість яких на той час – на початку 2000-х – мало хто усвідомлював. Відтоді в його науковому доробку низка досліджень, присвячених різним аспектам медійної філософії, освіти та грамотності. Водночас пан Борис цілком тверезо оцінює реальну ефективність […]