2022 рік у Казахстані розпочався неспокійно. Країну охопили масові протести. Люди вийшли на вулиці через збільшення цін на газ. Згодом протести переросли у сутички між мітингувальниками та поліцією, а кількість затриманих та постраждалих збільшувалася щодня. На тлі масових протестів влада Казахстану розпочала наступ на свободу слова.  Насамперед у країні почалися проблеми з інтернетом та іншими засобами зв’язку, обмеження доступу до інформаційних сайтів.

Назагал, помітно, що друковані видання намагаються не програти онлайн виданням – як не в перегонах за швидкістю подачі інформації (що зрозуміло), то бодай в авторському викладі фактів та явищ дійсності. Онлайн видання здебільшого грішать оперативним поширенням повідомлень прес-служб і часом при цьому вказують свого журналіста як автора матеріалу. Водночас певні видання демонструють явну залежність від замовної інформації, або публікацій, що друкуються за угодою сторін. Офіціоз, таким чином, може бути відчутним і в друці, але вже не з причин оперативності, а з економічних міркувань.

Українська журналістика проходить випробування на міцність своїх позицій. Зрекається  минулого, відмовляється від зайвого, шукає нові форми діалогу із суспільством та владою. Суперечливо, болісно, скандально. З жертвами, героями. При цьому потенціал української журналістики розгортається як обіцянка: свіжих ідей, нової якості та новаторських проектів. Для того щоб їх зреалізувати, потрібні час, воля представників медіаістеблішменту, готовність журналістів, головних […]

Журналістика в Україні зараз доволі кволо тримається на ногах. Вона потребує підтримки. Насамперед не на законодавчому рівні (закон потрібен у тих країнах, де його виконують), навіть не на рівні освітньому чи комерційному, а на рівні громади. Свобода слова – не манна небесна, її треба виборювати, а потім щораз змагатись із собою, щоб жити відповідно до […]

Якщо почати з того, що у «трояндової революції» виявилися цілком реальні гострі шипи, то значить не почати взагалі. Якщо ж додати, що шипи ці пильно охороняють «трояндових королів» і не схвалюють активності, нібито однієї з гілок влади, медій, то значить – спробувати почати.

У нашій країні склалась цікава тенденція: вирішення проблем чи якісь конкретні кроки робляться тоді, коли вони сягають точки кипіння. Так було і з прийняттям Конституції за одну ніч, так починалась акція «Україна без Кучми», так починався Майдан. Так сталось і з розкриттям справи Гонгадзе, якій цьогоріч минав десятий рік. Винних неначебто назвали, підозрюваних відкинули, усі […]

Свобода слова – це потіха. Журналісти потішаються, дискутуючи поміж собою, найнятими працівниками, на тему: вільні ми чи не дуже. Політики потішаються, заробляючи бали на риториці про свободу слова у ЗМІ, чиїми власниками вони (політики) і є. А суспільство потішається, вважаючи свою країну демократичною і цивілізованою. Насправді ж – свобода слова у цій країні стала кісткою, […]

Свобода – одна з філософських категорій, вона означає можливість діяти за власним бажанням. Свобода слова, відповідно – можливість говорити те, що хочеш, у процесі комунікації. Серед теоретичних засад демократії особливе місце посідає рівноправний діалог влади і суспільства, який значною мірою забезпечується мас-медіа. Коли такого діалогу немає або він лицемірний, затиснутий і штучний, виникає загроза демократії, […]

Щоб не інтригувати читача, скажу одразу: відсутність репресій щодо вільної преси, як мені здається,  часто означає, що знайдено більш ефективні способи контролю. Не те що я взагалі не вірю у свободу преси. Вірю. Проте існування її пов’язане з безнастанним відстоюванням, зокрема і від зазіхань двох вищеназваних небезпек. Іноді навіть важко сказати, яка з них гірша. […]