Чек-лист від ЗМІ: як створити паніку в умовах воєнного часу

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 11-10-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Ранок мільйонів українців 24 лютого почався з новини «росія напала на Україну». Стільки новин, як в перші дні війни українці ще, мабуть, не споживали. Що не дивно, адже постійний скролінг створює ілюзію контролю над ситуацією, а в такі моменти хочеться контролювати бодай щось. Хоча насправді надмірно частий процес читання тільки виснажує, а розірвання цього ритуалу викликає ломку та відчуття неповноцінності.

Новини потрібно вміти споживати. Особливо, на таку делікатну та психологічно важку тему, як війна. Журналісти-початківці чи «журналісти-хайполюби» полюбляють писати «сенсаційні», «ексклюзивні» новини, після яких піднімається тиск і сивіє пара волосків. А користувачі не завжди вміють фільтрувати те, що споживають, особливо, якщо бачать емоційно насичену інформацію в якісних ЗМІ, яким довіряють. Адже навіть «Радіо Свобода» та «ВВС» не без гріха.

Отже, розберемо у формі «шкідливих порад» кілька прийомів як не треба подавати новини:

Як вам таке? На 6 місяці війни, після стількох втрат і складних історій почути те, що це ще навіть не початок? А коли буде початок, що очікувати, до чого і як готуватися? Після прочитання такого заголовку в голові виникає мільйон питань, на які немає відповідей. Все, що нам розказує журналіст – буде ще гірше, готуйтеся!

Крім нагнітання паніки, ця новина не виконує ніякої функції. А лякати людей і сіяти хаос у суспільстві, яке не знає чого очікувати від завтрашнього дня – не найкраща ідея. Якщо журналіст так сильно хотів поділитися з читачами цим спічем, то значно краще було б написати щось типу: «путін блефує, коли каже, що армія рф «ще навіть не починала» – Фукуяма», як це зробили “Укрінформ”. У такому заголовку читачам спочатку повідомляють, що «путін блефує», а потім викладають зміст його «важливої» промови.

Ще один приклад: «Миру не може бути взагалі». Чим і чому закінчилися переговори України та Росії». А що, як забрати із заголовка перше речення? Як на мене, було б цілком інформативно, а, головне, без емоційного перенасичення. Але до чого якісь стандарти, якщо у пріоритеті – клікабельність і високий трафік?!

Мабуть, українці й так розуміють, що це «всерйоз і надовго», але для чого нам прощатися з миром? Чому автор статті так вирішив і на яких підставах ми мусимо це робити? ЗСУ роблять усе для того, аби в Україні знову був мир на всіх її територіях. І заклики до того, щоб ми прощалися з миром – не надто етичні та правильні.

До того ж у статті журналіст пише: «Її [війни] завершення залежить не від нас, а від агресора». Що цим хотів сказати автор – незрозуміло. Адже після таких тверджень може похитнутися довіра до ЗСУ. Інакше як вірити і на що надіятися, якщо завершення війни залежить виключно від армії рф?!

Ну так, а чого розслаблятися? То й що, що не закінчилася ще навіть перша війна, вже можна починати готуватися до «другого раунду», адже так сказав Арестович і він «впевнений у цьому на 100%»!

Такі заголовки сіють паніку в суспільстві, яке ще не отямилося від нинішніх подій, а його вже готують до наступних. До того ж слова Арестовича не підтверджені фактами. Все, що сказав експерт – це виключно його суб’єктивна думка. Та й чи є сенс публікувати такі невтішні прогнози та лякати людей, що 100% це не кінець і буде ще більше й гірше – питання риторичне.

Про Арестовича та його прогнози можна створити чималу добірку, а то й рубрику «провидець Арестович»: «Арестович “анонсував” війну з Росією до 2035 року й дав пораду українцям”, З відкритим вторгненням: Арестович заявив про війну з РФ до 2030 року».

Отож, якщо ви журналіст, дотримуйтеся цих шкідливих порад і у вас чудово вийде посіяти паніку й посіяти хаос серед своїх читачів! Вони будуть метушитися, усвідомлюючи, що мир неможливий, готуватися до використання ядерної зброї та початку чергової війни, про яку знаєте тільки ви і пан Арестович. І можете бути певні – виконати місію журналіста-панікера у вас вдасться на всі 100%!

Анастасія Погорілець,  магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.