Для освітян та студентів відділень журналістики давно не секрет, що журносвіта в Україні потребує трансформацій. Серед головних проблем — прірва між теоретичними та практичними знаннями. У цьому огляді розбираємо погляди медіаекспертів на назрілу проблему.

Студенти часто не готові до роботи, коли приходять на своє перше стажування до редакції. Це підтверджує звіт від «Детектор Медіа» «Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні».

У звіті йдеться про низку проблем, таких як перевага теорії над практикою, застарілі методи навчання та труднощі з поєднанням навчання та роботи.

Про це також висловлювалися редактори провідних українських видань у своїх інтервʼю для медіа Академії викладачів журналістики JTA.

Редактори про підготовку студентів

Інна Кузнєцова, ексредакторка Радіо Свобода, зазначає:

«З того, що я бачу при спілкуванні зі студентами, які приходять до нас на практику, їм не вистачає знань як зі світової літератури, так і з економіки.

Вивченню іноземних мов в університетах має приділятись значно більша увага — фактично журналіст мав би вільно говорити англійською. Мені здається, що творчий конкурс має бути обов’язковим при вступі. Бо зараз він є лише на відділенні кінотелемистецтва».

Заступниця генерального директора «Укрінформ» Марина Сингаївська пропонує інший формат освіти:

«Я би змінила класичну систему, що є зараз у переважній більшості закладів, де викладають багато теорії з різних предметів одночасно і де є тільки кілька тижнів практики на рік. На мою думку, було б добре знайомити студентів із різними жанрами методом повного “занурення”. Наприклад, два місяці навчаємо лише писати новини, інші два — лише репортажі з вулиці, ще два — знімати-монтувати відеосюжети і т.д. Зранку — одна лекція, до вечора — практика на якомусь реальному медіа, на другий день — аналіз творів та робота над помилками».

Це виглядає як прогресивний підхід, однак втілення такої системи в реальність є непростим завданням через усталені методи навчання та роками відпрацьовані навчальні плани.

Погляд академічної спільноти

Юрій Бондар, директор Інституту журналістики КНУ, в інтервʼю для «Детектор Медіа» зазначає:

«Я проти того, щоб ліквідовувати будь-який рівень освіти — бакалаврський чи магістерський, — бо одне одного жодним чином не компенсує».

Про дефіцит кадрів у сфері він висловився так:

«Я би сказав, що існує дефіцит високоякісних кадрів. Велика кількість журналістів, підготовлених на факультетах різних закладів вищої освіти, не тотожна високій якості цих кадрів. Водночас кожний журналіст високого професійного рівня — це результат власних зусиль самої людини й тих знань і навичок, які вклали в неї викладачі, вчителі, наставники. Таких людей не може бути багато».

Позитивні тенденції

Попри всі виклики, варто відзначити й позитивні зміни у журналістській освіті:

• Запровадження нових навчальних курсів з урахуванням сучасних тенденцій та технологій у сфері медіа.
• Зменшення корупційних проявів — більшість студентів здобувають освіту без хабарів.
• Можливість опанування журналістських стандартів, жанрів та етики.

Шляхи вдосконалення

Реформа журналістської освіти є необхідною та важливою для України. Створення програм із більшою практичною складовою, співпраця з медіа та впровадження методики «занурення» можуть суттєво підвищити рівень підготовки майбутніх журналістів. Потрібно виховувати покоління професіоналів, які зможуть гідно відповідати на сучасні виклики інформаційного простору та бути рушійною силою для розвитку медіасфери України.

Ольга Зітинюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.