Свого часу медіа з відверто фейковими новинами здобули неабияку популярність. Для читачів було незвично, що класичний ЗМІ може бути не тільки рупором правди чи способом впливати на маси, але й місцем для підняття настрою шляхом поширення абсурних новин. Адже погодьмося, що заголовки «Том Круз відвідав Львівський метрополітен», «В ОРДЛО в шкільну програму з математики ввели вивчення формули Штайнмаєра», «Андрій Богдан змінив ім’я на Богдан Андрій» таки змушують прочитати повністю новину.

Спочатку жанр був популярний на сайтах, зокрема “Blimberg”, “Репортажист”, “Ua Review”, які славилися своїми матеріалами, інколи провокуючи скандали. Проте, коли більшість медіа почали повністю або частково функціонувати у соцмережах, цей формат отримав нове дихання.

Яскравим представником сатиричних фейкових видань нової хвилі став телеграм-канал “Smak”. Загалом, сам формат, де автори пишуть постійно неправдиві новини, викривляючи реальність, схожий і на колег з сайтів. Тим не менше, платформа розміщення все-таки диктує свої правила.

Формат новин у “Smak” можна розцінити як типово телеграмний. Це дуже коротка замітка, де є тільки заголовок, лід та коментар. Загалом час читання їхніх новин займає до 2 хвилин. В сучасній інформаційній епосі це є однією з переваг медіа у соцмережах, бо, як відомо, загальний час читання новини стрімко падає, тому користувачам потрібно коротко та лаконічно подавати інформацію.

З іншого ж боку, така стислість новин дає змогу публікувати їх набагато більше протягом дня, через що “Smak” виглядає набагато живішим, аніж схожі видання на сайтах.

Вигляд новини з видання “Smak”

Важливою особливістю Телеграму  є можливість взаємодіяти новинами одразу ж як вона виходить. Реакції та коментарі стали невід’ємною частиною телеграм-каналів, у “Smak” же вони посідають особливе місце. Обговорення під новиною стали платформою для продовження абсурдистського ходу думок редакції, що робить новиною ще смішнішою та цікавішою для базового користувача.

Найконтраверсійнішим у діяльності такого видання є їхній спосіб подачі новин. Редакція не цурається використовувати лайливі слова та прийоми чорного гумору, задля більшого ефекту від своїх новин.

Приклад вживання лайливих слів

Це те, що свого часу не могли робити сайти, але в телеграмі є більш прийнятним для середньостатистичного користувача. Почитавши протягом дня новини від “Smak”, легко помітити шквал матюків, які вживають автори для надання новинам ще більшої емоційності та гумористичности.

Щодо тематики псевдоновин,  то найчастіше вони стосуються воєнно-політичної ситуації в Україні, але інколи є новини й іншого характеру. Насправді, новини, які робить “Smak” є свого роду викривленням подій дійсності та найчастіше стосуються актуального. Власне так і сталося під час аварії на синій гілці метро у Києві.

Після аварії у київському метро видання Smak випустило чимало новин, що стосуються цієї теми

З повномасштабним вторгненням видання такого типу не те що не закрилися, а й отримали поштовх до нових звершень у інформаційному просторі. З тим як почала зростати кількість фейків від росіян, потреба в опорі їм зросла пропорційно. Окрім класичних методів боротьби з неправдою як фактчекінг, постала й іронізація. Видання з відверто фейковими новинами стали масовими. У такому контексті рівень та “чорнота” гумору в них стала тільки збільшуватися. Тому не дивуйтеся, якщо побачите заклики до “арешту пса Патрона” чи новини про зустріч “киви та прігожина для обговорення актуальної ситуації”. Це швидше за все новина зі “Smak” чи подібного видання.

Також через велику кількість негативних новин, які зокрема культувуються медіа для більшої кількості переглядів, потреба в гуморі, як захисті ментального здоров’я також виросла. Це нормально, що одним із механізмів захисту став сміх, через який легше сприймати інформацію.

Зараз медіа з сатиричними фейковими новинами переважно актвивні у соцмережах. Там вони продовжують активний розвиток та набувають дедалі більшої популярності серед пересічних читачів. Також вони добре справляються з функцією підняття настрою та підвищення загального рівня інформаційної гігієни.

Олег Костюк, студент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.