Поліна Грицик
Опубліковано: 05-03-2024
Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.
0
Від початку повномасштабного вторгення німецький таблоїд Bild здобув популярність в українських журналістів завдяки оперативності та унікальності опублікованої інформації. Bild бере інтерв’ю з очільниками країн - зокрема з президентом рф Путіним, має зв’язки з міністерством оборони Німеччини та відслідковує деталі передачі озброєння Україні. Утім для самих німців таблоїд не є виданням, що викликає довіру.
На платформі Telegram функціонує безліч анонімних каналів, які не оприлюднюють інформацію про своїх власників, але полюбляють публікувати новини “з надійних джерел”. Деякі з них працюють під керівництвом Росії, а інші діють у власних інтересах. Нерідко трапляється й таке, що інформація з таких сторінок потрапляє в ЗМІ й активно культивується в суспільстві, що подекуди призводить до паніки — явища кардинально негативного як у мирний, так і воєнний час.
Олег Костюк
Опубліковано: 14-12-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
З повномасштабним вторгненням видання сатиричних фейкових новин не те що не закрилися, але й отримали поштовх до нових звершень у інформаційному просторі. З тим як почала зростати кількість фейків від росіян, потреба в опорі їм зросла пропорційно. Окрім класичних методів боротьби з неправдою як фактчекінг, постала й іронізація. Видання з відверто фейковими новинами стали масовими. У такому контексті рівень та “чорнота” гумору в них стала тільки збільшуватися. Тому не дивуйтеся, якщо побачите заклики до "арешту пса Патрона" чи новини про зустріч "киви та прігожина для обговорення актуальної ситуації". Це швидше за все новина зі “Smak” чи подібного видання.
Ярослав Погончук
Опубліковано: 07-03-2023
Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.
0
Телеграм-канал «ТрухаУкраина» несвідомо допомагає російським медіа в інформаційній війні. Публікуючи відео без будь-якої перевірки, автори каналу дають добру поживу російським ресурсам, що спеціалізуються на дискредитації українського інформаційного поля.
Ярослав Погончук
Опубліковано: 06-03-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Цьогоріч першість у гонці за країну-дезінформатора беззаперечно отримала Росія. Таке рішення навіть ухвалила служба зовнішніх справ Євросоюзу. Пригадаємо найабсурдніші фейки російської пропаганди за рік повномасштабної війни, які не увійшли в інші наші топи.
Анастасія Сорока
Опубліковано: 23-01-2023
Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.
0
Якщо ви зараз бачите перед собою цей текст, вірогідно, ви повелись на заголовок як рибка на приманку. Адже перед вами – приклад справжнісінького клікбейту. Але, будемо відверті. Це чи не єдиний випадок «клікбейтної» новини, яка може бути корисною.
Аліна-Марія Черник
Опубліковано: 16-01-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Гібридна війна з РФ змушує нас постійно спростовувати дезінформацію, відбиватись від фейків і розпізнавати ІПсО. Тут агресору на допомогу приходять не лише псевдожурналісти, а й звичайні громадяни з низьким рівнем медіаграмотності, що поширюють це. Як стати на світлу сторону інфопростору побачимо на прикладі тітоньки Фібі.
У кожного є якесь хобі. От, наприклад, в російських провладних журналістів хобі вигадувати фейкові новини про Україну. Інколи вони настільки зашкварні, що, можливо, навіть самі автори не сподіваються, що в них повірять. Але після чергового «успіху» в них з’являється азарт і вони продовжують «творити» з більшими обертами. Тож давайте розберемо 5 поширених фейків, вигаданих росЗМІ, про російсько-українську війну.
Війна не ведеться лише на одному фронті. Силову експансію супроводжує культурна, інформаційна, смислова. З повномасштабного вторгнення ми відчули ще потужнішу хвилю кремлівської дезінформації: як направлену усередину, власне на російський народ, так і назовні (Україна, Європа). Однак інформацію можна верифікувати й перевіряти, якщо не самому, то за допомогою спеціальних ресурсів. Хто допомагає не потонути у вирі неправдивої інформації українцям – далі.
Фейкова інформація, на жаль, стала звичною не лише у соціальних мережах, а й в журналістських матеріалах. Якщо аудиторія уже звикла перевіряти джерела повідомлень, розпізнавати емоційні клікабельні заголовки чи відретушовані фото, то маніпуляції з графіками та діаграмами поки не наскільки звичні, а тому й небезпечніші.