УВАГА! ТЕРМІНОВО! Стало відомо, чому клікбейти в Telegram є шкідливими під час війни…

Анастасія Сорока

Опубліковано: 23-01-2023

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Якщо ви зараз бачите перед собою цей текст, вірогідно, ви повелись на заголовок як рибка на приманку. Адже перед вами – приклад справжнісінького клікбейту. Але, будемо відверті. Це чи не єдиний випадок «клікбейтної» новини, яка може бути корисною.

 Telegram як джерело інформації: у чому небезпека?

З початком російського повномасштабного вторгнення дедалі більше українців почали черпати новини з соціальних мереж. Чому бачимо таку тенденцію? Насамперед, тому що за умов стрімкої зміни подій у нас з’явилась потреба отримувати інформацію максимально оперативно.

На жаль, традиційні медіа та навіть інтернет-видання цю потребу закрити як слід не можуть: банально через складніший та довший процес публікації матеріалів.  Натомість у соцмережах це робити значно простіше. Зокрема, у Telegram – месенджері, який набув феноменальної популярності в українському суспільстві особливо з початком війни. Якщо раніше цей ресурс виконував радше комунікативну функцію, то тепер до неї доєдналася ще й інформаційна. До того ж, стати джерелом новин тут може кожен охочий: достатньо лише створити свій Telegram-канал та назбирати аудиторію. А далі – підбираєш влучний заголовок, пишеш декілька речень, і твоя новина, неначе пожежа, поширюється інфопростором за лічені секунди. Усі щасливі, оскільки проінформовані швидко.

Та це лише одна сторона медалі. Інша – не така вже й приваблива.  Адже оперативність – аж ніяк не єдиний стандарт журналістики. Є ще правдивість, точність, етика, повнота та інші, не менш важливі, особливо під час війни. І тут ховається найбільша проблема: деякі з таких Telegram-каналів справді здатні блискавично втамувати інформаційний голод споживача, однак не завжди здатні подати правдиву інформацію. А деякі ресурси взагалі є проросійськими.

Поширюють вони фейки несвідомо, чи з певною метою – неважливо. Так чи інакше, вони маніпулюють громадською думкою. До того ж, аж ніяк не всі користувачі цієї та інших соцмереж аналізують контент, який споживають. Багато людей далі продовжує сприймати інформацію за чисту монету, зовсім не усвідомлюючи, що той чи інший допис може бути геть ненадійним джерелом, або ж навіть ворожим. Тож це може неабияк зашкодити державі та соціуму, що перебувають у стані війни.

Саме тому, читаючи новини в Telegram та інших соціальних медіа, маємо дотримуватись медіагігієни та ставити під сумнів абсолютно усе. А ще – слід добре вивчати авторитетність джерел та бути уважними. Адже було чимало випадків, коли навіть професійні журналісти як українських, так і світових ЗМІ помилялися. Навіть провідна американська телерадіокомпанія CNN мала необережність послатися на фейковий Telegram-канал 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ, через що потрапила в гучний скандал.

Клікбейт: війна за увагу чи російське ІПСО?

Окрім фейків та дезінформації, ще одним явищем, характерним для Telegram і не менш отруйним для суспільства, є клікбейти – гучні, емоційні та сенсаційні заголовки. Щось на кшталт того, який ми обрали для цієї статті. Зазвичай, їх можна розпізнати за надмірною кількістю розділових знаків, зокрема, знаків оклику, та деяких ключових слів, інколи написаних капслоком. Серед них слова «УВАГА!!!», «ТЕРМІНОВО», «ЖАХ!!!», «інсайд» та інші.

 Та все ж, якщо ми іронічно застосували клікбейт, аби привернути увагу читача до важливої теми, то у Telegram від адміністраторів «каналів-помийок» (так їх часто називають користувачі цієї платформи) якоїсь шляхетної мети чекати не варто. Зазвичай, метод клікбейту застосовується ними у двох випадках:

  • Щоб посіяти у суспільстві паніку та страх («канали-помийки» проросійського походження, що видають себе за українські);
  • Щоб збільшити популярність, змусити споживача перейти на інший (часто споріднений або дружній) «канал-помийку» та підписатись.

(приклади клікбейтів)

Перші поширюють російське ІПСО, у тенета якого, на жаль, ми час від часу потрапляємо. Наприклад, «клікбейтна» новина із заголовком «ТЕРМІНОВО! Білорусь атакуватиме північні кордони України наприкінці листопада!», яку поширив кілька місяців тому один з анонімних Telegram-каналів, а за ним й інші «Telegram-помийки», що женуться за хайпом, має явно проросійське походження і є частиною інформаційно-психологічної спецоперації країни-агресора з метою нагнітання паніки в українському суспільстві. Це повідомлення одразу спростувало Головне управління розвідки України та Генштаб, зазначивши, що цей метод рашисти застосували також для того, аби Україна перемістила сили з наступальних операцій на півдні та сході до північного кордону. До того ж, за інформацією держструктур, такі «дані» з’явились водночас з анонімними «вкидами» про масовану ракетну атаку, яка нібито передуватиме вторгненню з Білорусі.

Метод клікбейту рашистські Telegram-канали, що діють під прикриттям, використовують й під час масованих атак по українській енергосистемі. Вони роблять це, щоб деморалізувати наше суспільство, змусити його зневіритись у діях влади. Зокрема, також кілька місяців тому, у Telegram ширилось ось таке повідомлення: «Увага! Витягніть всі прилади з розеток! Через потужні стрибки в багатьох погоріли зарядні пристрої і техніка. Будьте обережні!!!!!!!» Це також яскравий приклад клікбейту з російським ІПСО, адже жодної інформації такого типу від Укренерго, звісно ж, не надходило.

(приклади клікбейтів)

Інколи визначити, чи є клікбейт справою рук окупантів справді складно. Наприклад, якщо у повідомленні використовуються слова «орки», «рашисти», «русня» та інші, які містять критику росіян чи російської армії. Тож клікбейт «Увага, орки вже завершили підготовку, очікується потужний обстріл!!!!» цілком ймовірно є теж частиною російського ІПСО, адже викликає після прочитання страх та паніку. Тим паче якщо попередньо схожої інформації від офіційних осіб не було.

Звісно ж, не кожен клікбейт є ІПСО. Є Telegram-канали, які мають українську генезу, утім створені виключно з комерційною метою. А отже, не прагнуть нести відповідальність за інформацію, яку поширюють. Їх це, м’яко кажучи, взагалі не хвилює. Зазвичай, для власників таких Telegram-каналів гроші не пахнуть навіть під час війни. У гонитві за хайпом свого псевдомедіа, вони так само здатні поширювати різного роду панічний контент. А це, своєю чергою, завдає шкоди нашому ментальному здоров’ю і, звісно ж, грає на руку російській пропаганді.

(приклади клікбейтів)

Їхні меседжі нерідко оприлюднюються без посилання на офіційні джерела та не підкріплюється фактами. «УВАГА! Львівщина! Пишуть про вибухи!» – яскравий приклад таких клікбейтів. Під схожими заголовками далі нерідко йде наступний текст: «Про це йдеться у місцевих телеграм-каналах, офіційної інформації поки що немає» тощо. Ключовим маркером, за яким можна визначити «клікбейтність» заголовку у цьому випадку є й слово «пишуть». Одразу ставимо собі запитання: «хто пише?» Потім, звертаємо увагу на іншу особливість: адміністратор каналу підкреслює, що інформація неофіційна. Таким чином, робимо три висновки: 1) якщо у новині наголошують на неофіційності інформації, отже знімають із себе відповідальність за написане; 2) якщо дані непідтверджені, це свідчить про те, що вони були оприлюднені з метою збільшення активності на Telegram-каналі, або ж задля свідомого дезінформування суспільства; 3) отже, краще від такого джерела новин відписатись, аби не завалювати себе інформаційним сміттям.

Також, напередодні звільнення українськими військами Херсону, в Telegram-просторі час від часу з’являлись клікбейти на кшталт «Терміново! ЗСУ взяли в оточення Херсон. Дивитись пряму трансляцію! Хлопці готуються заходити в місто». Зрозуміло, що ніякої прямої трансляції не існувало, адже війна – це не телепередача і, вочевидь, ніхто не показує бойові дії у прямому ефірі. Утім власники Telegram-каналів вирішили пошити споживачів контенту в дурні: раптом, хтось повірить та таки перейде за посиланням.

Найгірше, що нерідко схожі Telegram-канали хайпують на найбільш резонансних, а інколи – й чутливих для суспільства темах. Візьмемо до уваги клікбейт Telegram-каналу Всевидящее око. Його адміністраторам вистачило розуму спекулювати на темі загиблих під час прильоту по центру Вінниці. «Зявились шокуючі кадри вбитих мирних мешканців у Вінниці. Побачене може зашкодити вашій психіці. Все виклали сюди: (посилання)» – як бачите, приклад нахабного хайпожерства прямо на кістках.

(приклади клікбейтів)

Ось ще приклади «*бєйших» клікбейтів, які зустрічалися упродовж війни на відомих російськомовних Telegram-каналах Труха та Реальная Война:

  • «У Львові *бєйший прильот! Всі подробиці в нашому регіональному каналі!» (переклад з Труха. Україна);
  • «У Вінниці попадання в ТЕЦ. Дізнатись, де у Вінниці та області не буде світла за посиланням» (переклад з Труха. Україна);
  • «Увага Херсон! Тільки що разом із референдумом почалась масова мобілізація в місті та області. Рашисти беруть з вулиці та будинків усіх: жінок та чоловіків. Навіть багатодітних.
    Наші колеги опублікували список де зараз стоять орки і забирають людей:…»
    (переклад з Труха. Херсон);
  • «Терміново. Прямо зараз був ракетний обстріл у центрі Києва. Є загиблі та постраждалі. Пряму трансляцію веде канал Реальна Війна».

Найцікавіше те, що усі ці Telegram-канали можуть похизуватись неабиякою популярністю та успішно функціонують, продовжуючи завдавати шкоди українському суспільству. Зокрема, Труха.Україна налічує майже 3 мільйони підписників (станом на січень 2023 року).

До слова, це спільна риса інтернет-ресурсів сумнівної якості: вони мають значно вищу активність, аніж сторінки авторитетних видань. Наприклад, кількість підписників на офіційній Telegram-сторінці української філії Радіо Свобода – трохи більше ніж 97 тисяч. Офіційний Telegram-акаунт Української служби BBC – близько 61 тисячі. Та ж сама історія з Telegram-каналом Української Правди – вони мають приблизно 161 тисячу підписників. У порівнянні з аудиторією Telegram-каналів Труха, Інсайдер та інших – це справді дуже мало.

Чому так? Є припущення, що фейкові новини розповсюджуються значно швидше, аніж звичайні новини. Для того, щоб досягнути охоплення 1500 людей, правдивій інформації необхідно в 6 разів більше часу, аніж фейку. Саме такий висновок зробили вчені з Массачусетського технологічного інституту, проаналізувавши більше ніж 4,5 млн записів у соцмережі Twitter. А розслідування 2017 року, опубліковане у «Science» показало, що вірогідність поширення фальшивої новини в середньому на 70% більша, ніж справжньої. Це справді може пояснювати таку тенденцію: сумнівні Telegram-канали могли зробити свою аудиторію завдяки розповсюдженню фейків. Утім, є й інше пояснення – на жаль, ми все ще не навчилися фільтрувати інформацію, яку споживаємо.

Як боротися з неякісним інфопродуктом у соцмережах під час війни?

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (англ. The International Federation of Library Associations and Institutions, IFLA) наводить правила, що можуть допомогти у читанні новин:

  • Вивчайте джерело;
  • Читайте новину повністю;
  • Перевіряйте автора;
  • Перевіряйте наявність посилань та джерел;
  • Перевіряйте дату;
  • Переконайтесь, чи інформація, подана в матеріалі – не жарт;
  • Оцінюйте неупереджено.

І пам’ятайте: найбільш ефективні методи захисту від шкідливої інформації – критичне мислення та холодний розум. Їх особливо важливо дотримуватись під час війни. Адже ворог веде протистояння як на полі бою, так і на інформаційному фронті. Тож ми маємо бути не лише сильними та хоробрими. Нам гостро необхідна медіаграмотність. Тоді переможемо на обох.

Анастасія Сорока, аспірантка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.