На тлі цьогорічної активної інформаційної кампанії уряду на користь вакцинації від грипу особливо сильно активізувались противники щеплень. «Серйозні проблеми зі здоров'ям у вакцинованих дітей», «нові дані про шкідливість щеплень», «замовчування реальних фактів про небезпеку вакцинації», – рясніють заголовками українські сайти сумнівної якості. Як доказ використовують вже нафталінову новину про скасування швецьким урядом обов’язкової вакцинації, нібито через її шкідливість. Що ж відбувається насправді?

Сучасна людина вже цілком звикла до перенасичення інформацією та знає, що завтра її буде ще більше. У зв’язку з початком пандемії COVID-19, ця людина стоїть на роздоріжжі величезної кількості думок та переконань, а роботи у фактчекерів, останнім часом, значно побільшало. Сьогодні ми спробуємо розібратися у нинішній пропаганді довкола коронавірусу та розглянемо кілька прикладів глибокого дезінформування аудиторії у час пандемії.

«Як можна повірити в таку маячню?» – міркувала я собі після перегляду сюжету «Media sapiens» про те, як «Первый канал» розповідав про походження коронавірусу. Трамп роздавав корони на конкурсах краси, тому назва вірусу походить саме від цього слова. «Що?» – запитаєте ви. А це звичайнісінькі російські новини, і російський народ вірить в такі нісенітниці.

В Україні та світі з’являється дедалі більше видань, які генерують жартівливі новини, звертаючи завдяки гумору увагу на низку важливих подій та проблем. Проте факт стрімкого поширення таких матеріалів у мережі та їхній передрук серйозними ЗМІ викриває низку прогалин в роботі журналістів.

«Після з’їзду партії “Слуга народу” в Трускавці з готелю пропало 256 рушників», «Том Круз відвідав Львівський метрополітен», «В ОРДЛО в шкільну програму з математики ввели вивчення формули Штайнмаєра», «Андрій Богдан змінив ім’я на Богдан Андрій»… Якщо  такі заголовки новин вас відверто шокували, то не спішіть хапатися за голову та кричати, що українська журналістика себе вичерпала. Можливо це та ситуація, коли, перегорнувши сторінку сайту до кінця, ви виявите магічні слова: «Всі згадані на сайті події та персонажі вигадані. Будь-який збіг з реальними подіями та людьми є випадковим». Так сатиричні видання попереджають читачів, що всі їхні новини – не більше, ніж вигадка.

Здебільшого ентузіазм щодо колонізації Червоної планети спровокований маскультурою на космічну тематику, а також чималою кількістю публікацій у медіа. З’ясуємо, як подають інформацію про Марс у жовтих, спеціалізованих та суспільно-політичних інтернет-ресурсах.

Пошук правди в тоннах сумнівного тексту може призвести до інформаційної апатії, коли користувачі почнуть сумніватися у всьому, що читають. Теорія успіху вирішення цієї проблеми залежить від того, наскільки ефективно співпрацюватимуть журналісти, влада, технології та соціальні мережі.

Інформаційний хаос в сьогоденні зумовлений громіздкою кількістю фейків, які створюють значну конкуренцію достовірним публікаціям і вводять в оману безліч інтернет-користувачів. Щороку фото- та відеопідробки стають дедалі переконливішими. Нині набирає обертів явище «deep fakе», яке журналісти Радіо Свободи вже найменували «наступним поколінням фейкових новин».

У сучасному медіапросторі монтаж – це не лише процес обробки та зведення відео-матеріалів, але й інструмент для маніпуляцій. Люди більше вірять тому, що бачать на власні очі, тому й перегляд відео викликає впевненість у тому, що показане на екрані відповідає реальності. Це працює за принципом «помилки бути не може, бо я все бачив сам». Цим і зловживають маніпулятори, застосовуючи різні прийоми впливів. Отож, спробуємо розібратися, які існують найпоширеніші методи відео-маніпуляцій та як їх розпізнати.

Видатний письменник-фантаст і сатирик водночас Роберт Шеклі у своєму доробку має повість «Квиток на планету Транай». У ній йдеться про молодого чоловіка зі Землі, який усе своє життя був активістом і борцем за різні права та свободи. Втомлений майже марним протистоянням з усталеним порядком речей він захопився розповіддю літнього чоловіка у барі про чудо-планету Транай як втілення всіх його мрій. У пошуках ідеального суспільства герой вирушає на край космосу і непогано влаштовується у дружньому і прихильному на перший погляд середовищі, що відкриває перед ним чудові соціальні та навіть політичні можливості.