Фактчекінг (від англ. fact-checking) — це процес перевірки достовірності інформації, який застосовується для виявлення та спростування фейків, маніпуляцій і неточностей у медіа, соціальних мережах, публічних виступах, наукових дослідженнях тощо. Його мета — забезпечити аудиторію правдивими та обґрунтованими даними, запобігти поширенню дезінформації та підвищити рівень критичного мислення серед населення.

У сучасному інформаційному просторі протистояння між фактчекінгом та пропагандою набуло особливої гостроти. Пропаганда, використовуючи фейки та дезінформацію, прагне вплинути на масову свідомість, формуючи викривлене сприйняття реальності. Фактчекінг же виступає як інструмент виявлення та спростування неправдивої інформації. Але чи здатне спростування фейків дійсно змінити думку людей?

Дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2019 року, показало, що 77% активних користувачів соціальних мереж погоджуються з твердженням про наявність великої кількості дезінформації та фейків у цих платформах. Проте лише 10% опитаних переглядали програми чи відеоблоги, спрямовані на боротьбу з фейковими новинами та маніпуляціями. Це свідчить про недостатній інтерес аудиторії до спростувань та, можливо, про недовіру до таких джерел інформації.

У 2010 році політичні науковці Брендан Ніхан та Джейсон Рейфлер виявили феномен “ефекту зворотної дії”, коли спростування фейків призводило до ще більшого укріплення хибних переконань у деяких індивідів. Однак подальші дослідження не завжди підтверджували ці висновки. Зокрема, політичний науковець Яміль Велез та його колеги встановили, що фактчекінг зазвичай сприяє корекції хибних уявлень, особливо якщо спростування подається в нейтральній та ввічливій формі.

Ефективність спростувань значною мірою залежить від методів їх подачі. Дослідження показують, що попереднє інформування аудиторії про можливі маніпуляції, відоме як “пребанкінг”, може підвищити стійкість до дезінформації. Такий підхід передбачає навчання людей розпізнавати типові техніки маніпуляції ще до того, як вони зіткнуться з фейками.

Важливу роль відіграє також медіаграмотність населення. Як зазначає Мар’яна Кіца у своєму дослідженні, аудиторія часто не готова самостійно перевіряти інформацію та фільтрувати її. Це підкреслює необхідність освітніх ініціатив, спрямованих на підвищення критичного мислення та навичок аналізу медіаконтенту.

Таким чином, спростування фейків може бути ефективним у зміні думки людей, але його успіх залежить від багатьох факторів: форми подачі, попередньої підготовки аудиторії та загального рівня медіаграмотності. Комплексний підхід, що поєднує фактчекінг, пребанкінг та освітні програми, є найбільш перспективним у протидії дезінформації та формуванні стійкого до фейків суспільства.

Марія Кузьмін, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

За матеріалами:

• Tompkins A. Does fact-checking actually work? A critical review. Deutsche Welle. URL: https://akademie.dw.com/en/is-fact-checking-effective-a-critical-review-of-what-works-and-what-doesnt/a-55248257
• Cross-checking journalistic fact-checkers: The role of sampling and scaling in interpreting false and misleading statements / D. M. Markowitz et al. PLOS ONE. 2023. Vol. 18, no. 7. P. e0289004. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0289004

Comments are closed.