Закінчити війну і повернути окуповані та «споконвічні території України», зробити так, щоб у кожного українця був повний холодильник, побороти бідність, збільшити витрати на оборонну сферу, збільшити зарплати і студентські стипендії… За які з цих обіцянок ви віддали свій голос  кандидатам для їх виконання? Політики часом здатні підлити меду своїм виборцям, не кажучи вже про гречку, але чи починаються після слів дії? Дізнаємось про те, як можна вивести політика на чисту воду і перевірити чи виконує він свої обіцянки за допомогою фактчекінгових медіаресурсів та відповідальності самих високопосадовців.

У сучасному медіапросторі монтаж – це не лише процес обробки та зведення відео-матеріалів, але й інструмент для маніпуляцій. Люди більше вірять тому, що бачать на власні очі, тому й перегляд відео викликає впевненість у тому, що показане на екрані відповідає реальності. Це працює за принципом «помилки бути не може, бо я все бачив сам». Цим і зловживають маніпулятори, застосовуючи різні прийоми впливів. Отож, спробуємо розібратися, які існують найпоширеніші методи відео-маніпуляцій та як їх розпізнати.

Найголовнішою перевагою блокчейн-журналістики є фінансова незалежність, завдяки якій ЗМІ ставатимуть дедалі самостійнішими. А поширена типова залежність від тих чи інших заможних очільників поступово зникатиме. Блокчейн-фахівець Девід Мур стверджує, що однойменні технології "...захищають журналістику від мільярдерів, і я думаю, що це зараз найважливіше”...

Кілька років тому у світовій медіаспільноті значно поширився термін фактчекінг (англ. fact-checking), що означає практику перевірки фактів у документах, виступах та публікаціях на відповідність дійсності за допомогою інтернету та різних інновацій. В США та Європі існує низка медіаорганізацій (наприклад, Factcheck.org, Politifact.com, FactCheckEU.org), які займаються перевіркою фактів, озвучених політиками, громадськими діячами, а також опублікованих в медіа. […]