Красуня із запальним характером. Чим цікава планета Венера для масмедіа

Вікторія Лаврунова

Опубліковано: 27-09-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос» і цього разу спробуємо розібратися, наскільки медіа цікавлять новини про ще одного близького сусіда Землі – Венеру.

На сторінках українських та світових ЗМІ можемо знайти чимало інформації про дослідження структури Венери. І дедалі частіше публікації акцентують увагу на важливості вивчення загадкової планети. У зв’язку з цим і виникає головне питання: наскільки ретельно українські медіа перевіряють інформацію перед оприлюдненням, щоб не ввести в оману своїх читачів. Нумо розбиратися.

Джерело: nasa.gov

ТОП-3 найголовніших фактів про Венеру:

  • На 96,5% атмосфера планети складається з вуглекислого газу і всього на 3,5% з азоту. Інші елементи практично не спостерігаються, вміст кисню всього лише <0,001%, а водяна пара становить не більше 0,02%.
  • Атмосферний тиск Венери у 90 разів більший, ніж на Землі.
  • Незважаючи на те, що Меркурій знаходиться ближче до Сонця, температура саме на Венері найвища серед решти планет. Через незворотній парниковий ефект вона є найгарячішою планетою в Сонячній системі. Середня температура її поверхні становить 467 °С.

Упс! Це цілковитий провал, друзі…

Нещодавно чимало ЗМІ попалися на ефект сенсаційності, забувши про перевірку інформації перед оприлюдненням. «На Венері знайшли сліди життя» – подали «сенсаційне» повідомлення десятки іноземних та українських ресурсів, зокрема korrespondent.net. Водночас науковці пояснюють причину такої популяризації цього повідомлення. Гучні заголовки спровокувало те, що вчені виявили в атмосфері планети незвично високу концентрацію фосфіну – смердючого, легкозаймистого газу. Проте його наявність аж ніяк не є доказом існування життя на Венері, а лише дуже обережним припущенням. Натомість цей скромний науковий здобуток медіа вирішили гіперболізувати: про «життя на Венері» написали провідні іноземні інтернет-ресурси, як от Nature Astronomy. Тож більшість журналістів посилаються на офіційну сторінку журналу, і весь сором покладено на плечі першоджерел. Завдання ж науково-популярного видання – допомогти читачеві розібратися у складних речах, а не вводити в оману, отже варто перевіряти підозрілу інформацію, навіть якщо вона походить із поважних ресурсів. Детальніше цей казус розбирав «Детектор медіа».

Кожен різний, але кожен вільний. Думками, словом, ділом та душею

Свого часу інтернет-ресурс «РБК-Україна» оприлюднив новину про наявність озонових шарів над полярними областями Венери. Направду кажучи, цифрові дані важко запам’ятати, і пересічний читач не звертатиме на них увагу. Задля певності, що редактори не вводять нас в оману – переходимо на офіційний сайт Icarus, де науковці у своїй роботі описали перебіг дослідження. Всю інформацію про об’ємну частку озону та розташування цих озонових шарів можна прочитати в анотації. Щоправда, повна версія статті – лише за передплатою. Втім, безкоштовної частини достатньо, щоб перевірити дані і зробити висновок, що українське медіа передало інформацію достовірно. Також «РБК-Україна» зазначає, що концентрація озону в атмосфері Землі в тисячу разів більше, ніж на Венері, а от із цим вже можна посперечатися. Насправді, як наголошує «Icarus», вчені вивели дані, що на Землі цей показник ~300 Du (одиниця Добсона – використовується для вимірювання вмісту озону в атмосфері планети), а Венера має 0,1-0,5 Du. Тобто медіа дещо гіперболізувало дані, щоб ще більше наголосити на відмінності двох планет.

Пожити у вас трохи? Я залюбки, та хоч життя роки!

А korrespondent.net поширює таку новину: Венера – перша населена планета Сонячної системи. Невже так довго людство приховувало цей факт? У матеріалі йдеться про те, що вчені знайшли підтвердження гіпотези щодо існування океану на Венері та придатних для життя умов. Але інформація дещо перекручена, і звідки журналісти взяли ці числові дані – глибину, хронологічні відомості – невідомо. Водночас Інститут Годдарда, на який посилається медіа, ще раніше опублікував на офіційному сайті дослідження, де про глибину можливого океану і його «зникнення 715 млн років тому» – жодної інформації. Вчені взагалі наголошують, що не знають досі «коли і з якою швидкістю» Венера втратила значну кількість води (звісно, у випадку, якщо все-таки науковці підтвердять її наявність на планеті). Отже, робимо висновок, що для пересічного читача така новина є неякісною, адже, незважаючи на гучний заголовок, жодної конкретики та цікавих й достовірних фактів він із неї не зачерпне.

Є наукові припущення, що Венера, можливо, у своєму далекому минулому мала океан. Проект «Земля-океан» був використаний в кліматичній моделі, щоб показати, як грозові хмари могли захистити стародавню Венеру від сильних сонячних променів і зробити планету придатною для життя. Джерело: NASA

Зосередься. І ти побачиш планети, майбутнє, минуле…

Про важливість вивчення Венери зазначав й інтернет-ресурс «УНІАН». В одній із публікацій знаходимо інформацію про те, що «час забути за Марс і зосередитися на польотах до Венери». Редактори вказали першоджерело, з якого було перекладену цю статтю українською та російською мовами. Інформацію журналісти «УНІАН» подали достовірно, а деякі одиниці виміру цілком коректно конвертували в звичайні, зрозумілі читачам, інші ж дані – трохи спростили. У статті для масового читача заокруглення чисел не є катастрофічною помилкою, але для фахівців помітна погрішність. До прикладу, сірчані хмари «літають» на висоті 45 – 64 км (64,4 км, якщо бути точним, це аж ніяк не округлюється до 65, як зазначили автори), а температура верхніх шарів атмосфери становить від 20 до 30 ºС (не «близько 30 ºС», як повідомляється у матеріалі).

Щоб більше дізнатися про другу планету Сонячної системи, то матеріал «УНІАНу» для такої мети ідеально підходить. Його легко сприймати, і для пересічного читача він не потребує додаткових пояснень. Якщо ж взяти до уваги суто науковий інтерес, то в такому разі краще шукати тематичні статті у спеціалізованих виданнях та ретельно перевіряти джерела.

Новий транспортний засіб, і без Ілона Маска?

Цікавість досліджень Венери та появу нових винаходів можемо спостерігати не тільки в іноземних ЗМІ. Той же korrespondent.net поширив інформацію, що вчені найближчим часом розроблять космічний корабель, що буде схожий на ската, і цим досягнуть успіху у детальному вивченні структури планети. Медіа оригінальний текст дещо скоротило, але зберегло основні характеристики майбутнього апарату.

Джерело: CRASH Lab, University at Buffalo

А я на них дивлюсь-милуюсь – і мрії мої світлі…

Прихильникам милуватися нічним небом була до вподоби і така новина: Венеру можна було побачити неозброєним оком . Навесні цього року її поширила низка ЗМІ, зокрема «Укрінформ». Також видання зазначає, що Венера є третім найяскравішим об’єктом на нічному небі. У новині є основний фактаж – чому таке явище трапляється, а основну інформацію, що оприлюднена на сайті Metro, українське медіа скоротило. Насправді, у новині і так присутні всі важливі дані, що були би цікаві пересічному читачеві, адже те, що у Венери – альбедо 0,7 (фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення) навряд чи є найважливішим у фактах для масового читача.

Джерело: webgate.epa.eu

Ще одну новину з розділу «Помилуватися та здивуватися» оприлюднив korrespondent.net. Журналісти зазначають, що на початку 2017 року дослідниками була зафіксована гігантська хвиля тяжіння протяжністю 9,6 тис км. Насправді, якщо навіть брати до уваги спеціалізоване видання, наприклад nature.com, де вчені описали це явище у 10 тис км, то варто би задуматися звідки українське медіа взяло ці числові дані. Так само і джерело, на яке вони посилаються, CNet поширив інформацію про це ж число. З цього можемо зробити висновок, що текст скопійований з якогось іншого ЗМІ, який від початку вже не дуже точно поширив на загал цю новину. Також плутанина у korrespondent.net виникла з тим, що біля поверхні Венери тиск у 100 разів перевищує атмосферний у Землі. Звернувшись до іноземного джерела, читаємо, що журналіст Ерік Мак – співробітник CNet у галузі науки, космосу, змін клімату – наголошує на цікавому факторі: він (тиск) у 90 разів більше, ніж на нашій планеті. Також в українському ЗМІ виникла проблема з відсотками вуглекислого газу на Венері – 95% замість відомих 96,5%. Пересічному читачеві ця конкретика буде зайвою, адже головне мати уявлення що відбулося, як називається це явище та що з цим робитимуть далі. Але для наукових співробітників, викладачів навчальних закладів така інформація буде недоречна і вводитиме в оману, тому у такому випадку радимо звикати до наукових ресурсів із астрономії, щоб краще орієнтуватись у цьому оманливому світі новин.

Отже, українські загальнополітичні ЗМІ досить активно висвітлюють дослідження Венери, її структури, але подекуди не перевіряють інформацію, допускають огріхи з конвертуванням чисел, а також залишається проблема з неточністю даних. Здебільшого, для пересічного читача тексти легкі для прочитання, доступні, але якщо шукати в медіа факти про Венеру з науковим інтересом і схильністю до точності, то краще звертатися до спеціалізованих видань.

Вікторія Лаврунова, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Читайте також:

Далекий сусід: чи медіа не забули про карликову планету Плутон?

Ой, Місяцю ясний! Що ЗМІ розповідають про супутник Землі

«Гера недаремно пролила молоко»: як медіа пишуть про Чумацький Шлях

Марс, прийом! Як колонізувати Червону планету вдома на дивані

Comments are closed.