З кінця лютого український медіапростір перебуває в напруженому стані. Потік новин про війну не припиняється, а тривожні повідомлення переповнюють соціальні мережі.

Психологічні дослідження показують, що зараз українці переживають емоційні перепади. Психологиня Оксана Єфремова в статті для Forbes зазначає, що це нормальна реакція на ненормальні обставини: “Ментальний стан українців зараз не дуже стабільний: ми перебуваємо в ненормальних обставинах. Перепади емоційних станів під час війни – це типово”.

Загальний вплив на аудиторію за останні роки різко зріс та має багато форм. Соціологи називають його ефектом медіа.

Вплив медіа або медіа-ефект – це феномен, коли інформація, отримана з медіа, впливає на поведінку, уподобання та емоції аудиторії. Цей термін використовують в медіадослідженнях, психології, теорії комунікації та соціології.

Дослідниця Оксана Ромах у статті «Генерація негативних емоційних станів через ЗМІ» розглядає найпопулярніший спосіб впливу на аудиторію в медіа – емоціоналізацію. Зазвичай, емоційно насичені новини, легко запам’ятовуються та мають швидший когнітивний ефект, проте, надмірна емоційність в новинах у хвилі негативної інформації може призвести до значного зростання соціальної напруженості в суспільстві, що в свою чергу викликає масову істерику.

Групова істерія може призвести до паніки – колективної поведінки, яка виникає, коли люди демонструють не скоординовані реакції на небезпеку.

Також Оксана Ромах вказує низку інструментів впливу на свідомість людини: використання стереотипів, маркерів та емоційної лексики. Усі ці механізми здатні викликати у читача сильні емоції, зазвичай обурення, страх, ненависть та, навіть, паніку.

Зараз будь-яка інформація щодо можливої загрози може викликати тривогу в аудиторії.

До прикладу, у соціальній мережі Telegram існує канал під назвою Беларускі Гаюн, де публікують інформацію про запуски ракет та виліт винищувачів з території Білорусі. Канал має на меті попередити людей про можливу загрозу, проте така інформація часто викликає страх та сильну тривогу.

Такі медіаефекти можуть призводити до масової істерії – це узагальнений стан напруженості, страху і хвилювання є реакцією на загрозу, особливо коли загроза безпосередньо пов’язана з життям і здоров’ям.

         Прикладом можуть виступати новини, які з’являються в медіа щодо можливих обстрілів, як це було напередодні 9 травня 2022 р.

Заяви про перспективу масових обстрілів та заклик мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа посіяли страх серед населення.  Внаслідок цього були випадки, коли люди покидали місто на декілька днів. Тож виникають питання щодо доцільності таких повідомлень в умовах постійної суспільної тривожності.

Однією з основних складових гібридної війни є створення саме панічних настроїв населення. Найгірше те, що медіа стають заручниками і навіть учасниками цієї війни, оскільки є здатними порушити усталену картину людського світу.

Володимир Савінов, соціальний психолог, науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАНУ рекомендує зосередитися на власних реакціях, спробувати провести межу між реальними і уявними загрозами, а також влаштувати собі медіадієту.

Все це потрібно для усвідомлення загроз, які лунають звідусіль, вміти контролювати свій психоемоційний стан та не піддаватись панічним настроям, як, наприклад, перед анонсом руйнівних російських атак 9 травня. Потрібно розуміти, що в реаліях повномасштабної війни загроза ракетних ударів є щодня, тож передбачити коли і де вони відбудуться неможливо.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що ті, хто формує стрічки новин, здатні активно впливати на емоції людей. Тому в країні, яка і так перебуває у стані стресу через війну, медіа мали би уникати гіперболізації гіпотетичних загроз, а натомість надавати більше позитивної інформації для збалансування негативного впливу. А користувачі зі свого боку – уникати поширення чуток і відповідально ставитись до вибору інформації.

Марта Ковальчук, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.