Прихильників «Нью-Йорк таймс» у Твіттері вже удвічі більше, ніж читачів друкованої версії

У листопаді редактори «Нью-Йорк таймс» повідомили, що кількість прихильників видання у мережі «Твіттер» сягнула чотирьох мільйонів, а це удвічі більше, ніж кількість читачів найпопулярнішого недільного видання цієї газети.

Зріс і тираж друкованого видання – до 1.6 мільйонів примірників, однак темпи цього зростання повільні – лише на 0.2 відсотки вперше за п’ять років.

На сьогодні «Нью-Йорк таймс» – найпопулярніша газета в США, її найближчі суперники «Х’юстон кронікл» і «Лос-Анджелес таймс». Однак у Твіттері вона залишила ці видання далеко позаду, у них відповідно 27 947 та 186 423 прихильників.

Про зміни, яких потребує журналістська освіта у контексті цифрових медій

Чи потрібна формальна журналістська освіта, коли будь-хто  миттєво може стати журналістом, просто створивши вартісний блог?

Згідно з новою доповіддю Фундації Джона С. і Джеймса Л. Найтів та Фундації Нова Америка, така освіта просто необхідна, однак за умови впровадження низки змін.

У доповіді «Формування журналістики 21 сторіччя: застосування методу «навчальних університетських шпиталів» у журналістській освіті» зазначено, що в університеті мають не просто навчати журналістів, а створювати значущу журналістику, приймаючи місію громадських новин. Цю доповідь було виголошено на першій Журналістській інтерактивній конференції, пов’язаній із журналістською освітою та цифровими медіа, що відбулася 28–29 жовтня в університеті Меріленду.

Її автори К.В. Андерсон, Т. Ґлейзєр, Дж. Сміт, М. Ротфелд вважають, що у підготовці журналістів варто перейняти метод «навчальних університетських шпиталів», у яких «студенти-медики не просто слухають лекції, а й лікують пацієнтів і проводять дослідження. Журналістські програми повинні не лише зосереджуватися на навчанні журналістів, а ще й бути лабораторією інновацій».

Перехід від просто освітян до надійних новинарів мають супроводжувати зміни у фінансуванні. Щоб досягти своєї мети, університетам доведеться покладатися на федеральний уряд, громадські фонди та медійну індустрію.

Зараз маємо провалля між журналістськими програмами та їхнім потенціалом, однак у доповіді зазначено університети, де вже застосовується метод «навчальних університетських шпиталів».

• Студенти школи журналістики Берклі (The Berkeley Graduate School of Journalism) пишуть для трьох сайтів регіональних новин Окланду, Річмонду та округу Мішн Сан-Франциско.
• «Ньюз Оутлет» – приклад співпраці кількох організацій, що поєднує репортажі студентів університетів Янґстаун Стейт, Кент Стейт і Акрон, а також чотирьох медіа-партнерів – «Віндикейтор», «Акрон бікон джорнал», радіо WYSU-FM та радіо «Раббер ситі».
• У рамках програм підготовки журналістів започатковують власні трансляційні служби. Скажімо унівеситет Норзвестерн Меділл має власну новинну службу – у Вашингтоні, що зосереджується на висвітленні внутрішніх новин, мультимедійній та електронній журналістиці.

У доповіді окреслено рекомендації стосовно фінансування. Ось деякі з них:

• Медійна індустрія має взяти на себе зобов’язання фінансово підтримувати інноваційні удосконалення навчальних програм.
• Фундації місцевих громад мають фінансувати місцеві ЗМК через програми підготовки журналістів.
• Федеральний уряд має створити спеціальний фонд журналістських стипендій, підтримувати партнерство між університетами та громадськими/приватними медіа та спонукати Федеральну комісію комунікацій видавати експериментальні ліцензії, щоб школи журналістики могли експериментували з медіадистрибуцією.
• Законодавці мають покладатися на компетенцію журналістських програм на засіданнях і у коментарях.

Чотири правила соціальних медій, які журналістам варто порушувати

Діяльність соціальних медій змінюються швидше, ніж користувачі соціальних мереж ставлять відмітку «подобається». Редактори «Нью-Йорк таймс» визнають, що попри величезну кількість прихильників електронної версії видання, вони ще не виробили єдиного підходу, який був би спільним для всіх семи різномовних варіантів газети.

Ось декілька правил соціальних медій, які варто порушувати, зокрема якщо ви журналіст-початківець або намагаєтеся щось вдіяти з тенденцію соціальних медіа поглинати час:

• Не робіть перехресної розсилки на соціальні мережі:

Якщо ви, як Ліз Герон, редактор соціальних медій «Нью-Йорк таймс», маєте понад 100000 читачів у «Фейсбук», а на особистій сторінці у «Твіттер» 11000, то є сенс написати щось ексклюзивне для групи передплатників завбільшки з населення невеликого містечка.

Якщо кількість читачів у вас скромніша, спробуйте перехресну розсилку. Не всі ваші прихильники одночасно читатимуть ту саму статтю через ті самі канали. Скористайтеся такими програмами як HootSuite або IFTTT, які автоматично поновлюватимуть ваш статус у всіх соціальних мережах, щоразу як ви додаватимете щось нове у свій блог.

• Не складайте розкладу публікацій у соціальних медіа

«Соціальні медії нагальні та миттєві, у них події висвітлюють, щойно вони відбудуться,» – добрий рецепт, якщо ви не хочете займатися власне журналістикою. Переглядаючи свої ранкові новини, подумайте про те, щоб дати розклад деяких наступних публікацій. Це також непоганий спосіб для висвітлення особистих або не таких актуальних тем у часи затишшя, щоб не дратувати читачів. Спробуйте HootSuite, Buffer або Timely, завдяки яким можна ефективніше планувати записи залежно від того, коли більшість людей відповідають на вашу публікацію.

• «Дружіть» з усіма своїми читачами

Не відповідати на підписку здається виявом поганих манер. Однак це забирає купу часу та зусиль, так само як надсилати листівки-подяки на кожне запрошення. Спробуйте Twitter lists, завдяки яким ви будете завжди в темі, а на робочому столі встановіть потоки з хештеґами або ключовими словами. У «Фейсбук» розділіть друзів або читачів у списки чи зробіть журналістську сторінку; в «Ґуґл плюс» додайте читачів до кола.

• Не повторюйтеся

Добра порада, якщо ви не хочете видатися занудою на вечірці, але не для журналіста соціальних медіа. Не сподівайтеся, що читачі сидять і чекають вашого оголошення про інтерв’ю з місцевими підприємцями стосовно нещодавньої повені. Скористайтеся Tweko, ця програма дозволить вам вибірково повторювати публікації стільки разів, скільки ви захочете. Ви можете встановити інтервал від 3 до 100 годин та кількість повторів. Це особливо важливо, якщо вас читають у різних країнах і часових зонах.

Огляд ресурсу ijnet international journalist’ network  за жовтень-листопад 2011р.

Публікації Nicole Martinelli та Margaret Looney

Джерела: http://ijnet.org/blog/new-york-times-twitter-followers-now-more-double-print-edition?mid=534
http://ijnet.org/stories/four-social-media-rules-journalists-should-break
http://ijnet.org/blog/how-journalism-education-needs-change

 Зреферувала Галина Сташків

Відгуки (1)

Анонім,