Скільки громадського в Hromadske.tv?

Тарас Назарук

Опубліковано: 17-09-2013

Розділи: За що критикують медіа?, Медіафілософія, Огляди, аналітика.

0

12 вересня у Львові презентували Hromadske.tv. Проект представляли керівник компанії pro.mova Євген Глібовицький, журналісти Роман Скрипін, Наталія Гуменюк, Данило Яневський та ін.

Власне намір створити Hromadske.tv  ініціативна група журналістів задекларувала ще  у червні цього року  – сформувати якість, якої позбавлене традиційне українське телебачення. Останні кілька місяців команда проекту працювала над підготовкою концепції та пошуком фінансування.

Проект вирішив стартувати на платформі відеохостингу YouTube і для цього веде перемовини з YouTube.Україна.

Hromadske.tv теж домовилося із “Українською правдою”, “Громадським радіо” та Центр.UA (ініціативи “Чесно”, “Новий громадянин”) про об’єднання в один media hub.

Ініціатори проекту все ще не озвучили концепцію, а з цього походить низка запитань та сумнівів, які не були роз’яснені на вже двох проведених презентаціях. Виникає враження, що перед нами буде журналістська ініціатива з назвою “Громадське телебачення”, однак це не  інституція.

Серед деяких медіакритиків побутує думка, що Hromadske.tv не можна вважати суспільним мовником. Перш за все, тому, що для його існування потрібен запит усього суспільства. Громадський мовник має задовольняти інтереси усієї суспільної палітри. Очевидно, Hromadske.tv не може цього забезпечити технічно, адже мовитиме в інтернеті. Водночас  виникають сумніви, чи буде продукт Hromadske.tv зорієнтований теж на ту аудиторію, яка, до прикладу, голосувала за чинного Президента. Чи не зміститься концепція каналу в бік опозиційності?

“В цій країні журналісти ніколи не брали на себе відповідальність за те медіа, яке вони створюють. Тому ми створили медіа, доля якого в наших руках”, – зазначив під час презентації у Львові Роман Скрипін. Сміливо та відповідально, однак поки що важко зрозуміти, скільки в цій ініціативі громадського і чи не буде це, хоч якісним та цікавим, але лише подкастом в інтернеті.

До цього теж додаються питання про методи фінансування проекту, оскільки суспільне мовлення як інституція існує перш за все тоді, коли основну частину його бюджету формують громадяни – через абонемент, додатковий пункт в рахунку за електроенергію чи, наприклад, через податок з реклами і телевізійної техніки.

Коли ж бюджет громадського мовника повністю підпорядкований державі, то виникають “потьомкінські села” замість телеканалів, як от російський ОРТ. Натомість, коли одну з основних статей доходів громадського мовника становить комерційна діяльність, то низка проектів цього мовника стає орієнтованою на комерційну аудиторію. Окрім того, на ринку реклами поряд із комерційними мовниками постає гравець, який все ж отримує додаткове фінансування з некомерційних джерел, як от польський TVP. Це, в свою чергу руйнує принципи чесної конкуренції.

За попередніми підрахунками річний бюджет Hromadske.tv – 1,5 мільйона доларів.

65 тисяч гривень вдалося зібрати з благодійних внесків громадян. Окрім цього, проект отримав 88 тисяч гривень від фонду “Відродження” на розробку бізнес-плану та 400 тисяч гривень від посольства США на купівлю техніки та розробку сайту.

Організатори проекту не приховують сумнівів у тому, що суспільство повністю профінансує їх проект. Теж навряд чи вони сподіваються на постійну ґрантову підтримку і вже точно хочуть відмежуватися від потенційно політичних проектів.

Євген Глібовицький зазначив, що правильна модель фінансування цього проекту ще має бути винайдена. У результаті пошуку такої моделі сподіваємося побачити більше громадського, ніж комерційного чи політичного.

Comments are closed.