Як створити мультимедійну історію: 10 кроків
Дем’ян Лінник
Опубліковано: 20-12-2017
Розділи: Стандарти якісної журналістики.
0
Від ідеї до презентації через бюджет, техніку, інтерв’ю, звук, світло і текст. Поради команди студії Peredova – Марії Шелія та Андрія Приймаченка.
Три роки тому, за словами режисера Андрія Приймаченка, жанру мультимедійної історії ще не існувало. Зараз формат, що поєднує фото, відео і текст, є досить звичним для світових медіа, однак в Україні його ще потрібно пояснювати багатьом редакціям. Андрій та його колега з команди студії Peredova Марійка Шелія створили проект «Локомотив Європа», який називають мультимедійним дослідженням. У Школі журналістики Українського католицького університету вони розповіли про етапи створення цього проекту.
Тема, ідея, фокус. Усе почалося з того, що ми поїхали до Чернівців. Там було дуже нудно, тому ми почали читати про місто у Вікіпедії. Найбільше нас вразила інформація про завершення будівництва залізниці, яка сполучила Чернівці з Віднем, у 1866 році. В нас виникла ідея розповісти про цю залізницю, якої вже не існує. Подорож починалась із Чернівців через Івано-Франківськ, Львів, Перемишль і Краків, а завершувалась у Відні. На кожне місто ми виділили п’ять днів.
Бюджет. Наш проект коштував три тисячі євро. Самим такі гроші знайти важко, тому варто шукати партнерів, готових профінансувати створення мультимедійної історії. Серед наших партнерів були Австрійське бюро кооперації та Міністерство закордонних справ Австрії. Є й інші спеціальні інституції, які допомагають фінансувати такі проекти – Польський та Французький інститути, наприклад. Аби зацікавити такі структури у фінансуванні вашого проекту, ви маєте сказати їм, скільки він коштуватиме. Перше, що потрібно підрахувати – це вартість дороги. Друге – скільки днів ви проведете в містах, де зніматимете дослідження, і скільки коштуватиме житло.
Вибір підтем і героїв. У кожному з шести міст, які ми відвідали, ми мали зосередитись на конкретній підтемі. Спершу читали про ці міста в інтернеті та книжках, шукаючи фокус, який допоміг б нам розкрити тему нашого дослідження. До прикладу, в Чернівцях ми шукали людей німецького походження. У Франківську зосередились на літературному феномені міста; письменник Юрій Андрухович розповів нам, як на нього вплинула австрійська література. Фокус Львова – центр галицької активності, Перемишля – втрачена «Атлантида» українців. Ми шукали не експертів, а героїв; особливо важко було знайти їх у Польщі та Австрії. Наша порада: брати інтерв’ю в істориків і місцевих активістів. Історик може пояснити історичний контекст міста, а активіст надасть необхідні контакти. Перш ніж зустрітись із героєм, варто поговорити з ним по телефону, аби зрозуміти, чи підходить вам ця людина.
Логістика. Слід чітко спланувати подорож і роботу над дослідженням Ви не можете їхати в подорож і вигадувати сюжети на ходу. Слід бути готовим, що житло не завжди буде комфортним, або ж вам доведеться забронювати дорогий готель, через що ви матимете проблеми з бюджетом. Ми не використовували багато техніки: в нас був один ноутбук, фотоапарат для відео та фото, диктофон, петличка і штатив.
Інтерв’ювання героїв і зйомка відео. Ми обрали героїв, які змогли розповісти нам набагато більше, ніж ми знаємо самі. Серед наших героїв були також письменники та фахівці з залізничного транспорту. Коли ви приїжджаєте до міста, де будуть зйомки, потрібно знайти локацію, де можна зустрітись із героєм. Іноді це відбувається в офісі, де працює герой, іноді – в кафе. Відеоінтерв’ю є важливою складовою дослідження. Під час інтерв’ю треба звертати увагу на світло в приміщенні.
Фото. Перша функція фотографій у мультимедійній історії – зображення архітектури міста. Друга – фон. Ми підкладали фото під текст для певного емоційного забарвлення. Фото варто обробляти в одному стилі. Щоб проілюструвати дослідження, ми використовували фотографії з архівів.
Текст. Ми намагались написати текст, який міг би водночас поінформувати читача, й не бути нудним. У результаті отримали п’ятдесят тисяч знаків тексту. В одному файлі зберігались розшифрування всіх розмов, в іншому – текст, який ми планували використати у фінальній версії відео.
Створення відео. Спершу слід передивитись весь відзнятий матеріал і зрозуміти, що можна використати в майбутньому відео. Мультимедійне дослідження не має чітких жанрових рамок, тому відео можна зробити більш художнім, наприклад, додавши музики.
Верстка. Ми сформували схему верстки тексту в документі. Це щось схоже на сценарій відеоролика. Найкраще гармонійно співставити текст і фото, аби читачеві не було нудно. Не варто використовувати маленькі абзаци. Елементи, застосовані під час верстки, варто повторювати декілька разів.
Презентація. Треба бути готовим презентувати свій проект. Особливо важливо презентувати його для ваших партнерів. Є кілька типів презентації. По-перше, організована вашим партнером, за допомогою якого проект удалося реалізувати, по-друге, коли ви маєте все організувати самі, по-третє, коли вас запрошують, бо ваш проект сподобався. Презентація вашого проекту набагато цінніша за лайки на фейсбуку.
Дем’ян Лінник, Школа журналістики УКУ