Рубрику «Здоров’я» ведуть багато новинних інтернет-ресурсів. На жаль, у гонитві за переглядами медіа можуть спотворювати інформацію про медичні дослідження та публікувати її у вигляді непідкріплених експертними думками порад, власних оціночних суджень та надуманих наукових проривів. Серед українців охочих переглянути контент таких рубрик завжди було багато, адже за статистикою (наприклад, дослідження британського ресурсу «Clinic Compare» або Єнського університету імені Фрідріха Шиллера), Україна є однією з найбільш «нездорових» держав не тільки в Європі, а і в світі. Скільки людей після ознайомлення з цими новинами не залишаються обдуреними, сказати важко. Отож, розберемо основні помилки медіа у матеріалах на тему здоров’я.

Відсутність підтверджень

Журналістське правило посилання на джерело інформації завжди актуальне, і сфера науки та здоров’я не є винятком. У матеріалі чітко має бути зазначено: хто, коли і як саме проводив дослідження. Якщо ви бачите в тексті розмиті фрази на кшталт «британські вчені довели», «дослідження показали такий результат», «спеціалісти розказали», можете сміливо сумніватися в достовірності наведених далі даних. Бачимо цю помилку у статті «Лечебные грязи могут навредить – медики». Хто провів це дослідження і дійшов такого висновку, з тексту не зрозуміло. Жодних першоджерел не вказано. Посилання на конкретне дослідження не тільки підтвердить наведену інформацію, а і дасть читачам змогу більше дізнатися про експеримент. Також це може бути корисно для фахівців.

Відсутність експертних думок

Цей пункт витікає з попереднього і також стосується надійності джерел. Не варто довіряти новинам, які не містять відгуків спеціалістів. Експерти часто дають коментарі під час дослідження або ж роблять офіційні заяви. Їх можна вдало використати, щоб зробити публікацію змістовно насиченою та переконливою. Цим правилом знехтував автор матеріалу «Як набрати масу: кращі поради», який стосується дієтології. Після прочитання залишається незрозумілим, хто ж ці поради дає: фітнес-тренер, нутриціолог чи лікар? Можемо хіба що знайти неконкретну фразу «спеціалісти пояснюють». Хто саме – невідомо.

Відхилення від теми

Медицина і наука зазвичай точні і стислі. Журналісти обробляють суху теорію та подають читачам у зрозумілому науково-популярному стилі. Сутність новини про результати наукових досліджень часто можна звести до одного невеликого абзацу тексту. Щоб збільшити обсяг матеріалу та змістовно наповнити його, журналісти зазвичай додають інформацію про аналогічні експерименти, проведені раніше, статистику, реакцію суспільства на висновки тощо. Це хороший варіант розширення такого матеріалу. Поганий – лити воду, робити розлогі беззмістовні вступи та зайві висновки чи взагалі відволікатися від обраної теми. Наприклад, у статті «Почему не стоит есть курицу ежедневно» можемо побачити цілий абзац, який за змістом тут зайвий. Матеріал стосується певного виду м’яса (курятини) та шкоди, яку може завдати конкретно цей продукт. Але частина публікації присвячена небезпеці вживання транс-жирів, яких сама курка не містить.

Невиправдане використання сенсаційних заголовків

Поширене явище клікбейту (так званого, заголовку-приманки) можна простежити і в новинах про науку. Як вам такий заголовок: «Лікарі виявили аномальний випадок: під загрозою може опинитися будь-хто»? Погодьтеся, звучить моторошно і може легко привабити увагу читачів. У статті ж йдеться про надмірне потовиділення, яке може бути сигналом організму про проблеми зі здоров’ям. Це просто симптом хвороби, який зовсім недоречно називати «аномальним випадком». Отже, заголовок не відображає реальної сутності речей. Або ж такий: «Вчені назвали «найстрашнішу» групу крові і ось чому». Таку емоційно забарвлену оцінку їй дали тому, що вона має певний негативний вплив на здоров’я людини. Звичайно, що прикметник «страшний» у своїх наукових висновках лікарі не використовували. Його підібрали журналісти, щоб залучити більше читачів, але із доречністю такої яскравої характеристики можна посперечатися.

Перебільшення

У гонитві за сенсацією журналісти люблять не тільки використовувати клікбейт, а й гіперболізувати якусь проблему чи явище. Кращий орієнтир для адекватної оцінки значення наукового відкриття – це думка експертів та реакція вченого світу, але деякі журналісти схильні робити власні висновки. Як-от у статті: «Маски из овощей и фруктов: ученые раскрыли шокирующую правду». Виявляється, що під словом «вчені» автор статті має на увазі лише одну лікаря-дерматолога, яка зробила відповідну заяву.

Висвітлення очевидного

Старі дослідження, висновки яких вже давно відомі, і пов’язані з ними «корисні» поради – погана основа для матеріалу. У такому випадку він не може бути актуальним та корисним для читачів. У мережі зустрічаємо такі заголовки: «Отказ от курения может положительно повлиять на здоровье». Погодьтеся, це загальновідомий факт, що вже не є для суспільства новиною. Отож, доцільність публікації такого матеріалу можна поставити під сумнів. Схожу проблему бачимо і тут: «Лікарі б’ють на сполох: ця звичка викликає хвороби легень і загибель людини». У статті йдеться про небезпеку паління вейпів. Так, це порівняно новий продукт на ринку, і деякі покупці дійсно помилково думають, що користування вейпами їм не шкодить. Щоб застерегти їх, медіа можуть закцентувати увагу на тому, що це не так. У такому випадку варто було б змінити заголовок і назвати в ньому конкретну проблему (наприклад, «Чим небезпечні вейпи?»).

Найчастіше викривленням інформації на тему здоров’я грішать «жовті» ЗМІ, які зацікавлюють аудиторію неетичними методами, як-от поширення пліток, роздмухування «сенсацій», скандалів тощо. Але і в них є своя аудиторія, яка беззастережно вірить авторам таким публікацій. Читайте їх прискіпливо і виокремлюйте корисні відкриття та дослідження від загального потоку «здорової» інформації. Це може бути не тільки пізнавально, а й корисно.

Дар’я Шабаниця, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.