Фейки є звичним явищем для кожного користувача мережі, вони траплялися всім. До того ж, більшість з нас хоча б раз фейки поширювала. Насправді так відбувається через надлишок інформації в інтернеті.

Ледь не кожне видання має свій сайт та сторінки в соціальних мережах. Очевидно, користувачі далеко не завжди здатні розібратися в нескінченому потоці новин, а перевірити їхню правдивість і поготів. Читачі, гортаючи стрічку, сприймають інформацію поверхнево – лише за заголовками. Переходи за посиланнями – явище нечасте. Тому медіа акцентують увагу саме на заголовку. Він має містити коротку суть усієї новини і бути більш конкретним та інформативним, ніж традиційні у друкованій пресі, без художніх деталей.

У гонитві за переглядами й трафіком і з’явився один з видів фейків – клікбейт – заголовок маніпулятивного характеру, що створюється з метою привернення уваги.  Часто назва матеріалу не має нічого спільного з  його вмістом, або спотворено передає суть. Українські ЗМІ використовують цей прийом доволі «успішно». Розглянемо кілька ресурсів, де клікбейтові заголовки – щоденна практика.

Politeka

Politeka – онлайн-медіа, що охоплює одну з найбільших аудиторій. Цей ресурс читають саме завдяки заголовкам, які ставлять питання, є недомовленою фразою, маніпулюють поняттями або перебільшують.

Наприклад, заголовок «Сенсаційний поворот у переговорах по Донбасу, все дуже жорстко: список вимог» спонукає думати, що війна на Сході України чи то набирає обертів, чи то близька до завершення. Неоднозначність і психологічний тиск змушують перейти за посиланням. А тоді з’ясовується, що інформація всередині жодної новизни не має.

Або ж «Садовому поставили жорсткий ультиматум у Львові: іншого виходу немає». Ідеться про необхідність забезпечити додаткові рейси громадського транспорту в нічний час, а не про ультиматуми для мера.

Znaj.ua

Ще один новинний ресурс, який любить грішити клікбейтами. Він належить до того ж медіа-холдингу, що й Politeka, тому, очевидно, користується тими ж прийомами для «приманки» аудиторії.

Приклад голосного заголовку – «Женя Галич «віджав» дитину у хамовитої матусі: «Не розумію, як діяти в подібній ситуації». Про що йдеться – незрозуміло. Виникають асоціації з розлученням, сварками, непорозуміннями в сім’ї співака. Однак насправді Галич просто розповів на сторінці у Facebook про неприємну ситуацію, яку спостерігав: мама курила цигарку біля маленької дочки.

Підтвердженням того, що обидва ресурси не заслуговують на довіру, є також якість написання матеріалів. Багато русизмів, оціночні судження,  неграмотність, беззмістовні тексти, недотримання жодних стандартів (як журналістських, так і звичайних лексичних і граматичних). До слова, нещодавно Facebook видалив аккаунти цих видань, аргументувавши це тим, що вони поширюють матеріали маніпулятивного та дезінформаційного характеру.

Провідні ЗМІ також інколи грішать заголовками, що побудовані на емоціях і здатні маніпулювати. Наприклад «ВВС Україна» пише: «Принц Вільям хвилюється за Гаррі: той розповів про психологічні проблеми». Насправді, це лише частково правдива інформація. Йдеться про те, що принц Гаррі та його дружина Меган Маркл зазначили, що надмірна увага британських таблоїдів для них стала складним випробуванням. Однак заголовок усе одно є некоректним, адже зміст явно перебільшений і не є цілковито правдивим.

Не робіть поспішних висновків

Не кожен заголовок, який зацікавлює, є клікбейтом. Зрозуміло, кожен хоче зробити свій продукт популярнішим і вдається до різних методів. Однак цікавий і добре продуманий заголовок не містить маніпуляції, якщо інформація, уміщена в ньому, відповідає змісту повідомлення.

Наприклад, 24 канал пише: «Гурт Vivienne Mort оголосив про творчу паузу: відома причина». Одразу видно, що цей заголовок клікабельний, зацікавлює читача, спонукає ставити питання й шукати на них відповіді у публікації. Однак у новині дійсно йдеться про те, що анонсує заголовок, тому ми не можемо назвати його клікбейтом. Яскравий заголовок почасти може бути виправданим.

Як уберегтися

Ми, на жаль, не припинимо створення фейків і клікбейтів. Але завдання кожного користувача слідкувати за інформаційною гігієною, не продукувати й не поширювати неправдиву інформацію.

Автори дослідження «У нас погані новини» Анатолій Бондаренко, Надя Кельм, Роман Кульчинський, Надія Романенко, та Ярослава Тимощук розробили «Пам’ятку читачу» з порадами, як інтуїтивно виявити матеріал маніпулятивного характеру. Ось декілька з них:

1. Новина – це факти, тому якщо вона викликає здивування, інтригу й ви не можете знайти її деінде, то це привід для сумніву.
2. Хорошим знаком є добре зроблений сайт, рекламні банери в межах здорового глузду, підписи авторів, контакти редакції на сайті. Звертайте на це увагу.
3. Новина про допис у блогу або пост у соцмережах у 99% випадків — не новина.
4. Нецензурна лексика, образи й перебільшений сарказм є ознаками маніпулятивних заголовків і матеріалів у цілому.
5. Коли бачите перебільшення, емоційний вираз, запитуйте «навіщо?». Це для того, щоб вам було цікавіше читати – чи, все-таки, вам нав’язують певну позицію?

Також вони подають три головні ознаки маніпулятивного заголовку. Це слова написані ВЕЛИКИМИ літерами, використання слів і словосполучень на кшталт «Ви не повірите…», «Виявилось, що», «СЕНСАЦІЯ», «Читати всім!», «Стало відомо», «Шокуюча правда», «Це підірвало мережу». Ну і якщо це повідомлення про щось дуже жахливе або неймовірно позитивне й воно опубліковане на одному сайті, то це теж фейк.

Бережіть свій час і не потрапляйте на гачок дезінформації.

Ольга Мацьків, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.