Сьогодні світовий медіапростір залучає користувачів за допомогою нових форматів, проектів та інтерактивних прийомів. Зокрема, потужним засобом залучення та водночас всебічного розвитку аудиторії є розважальний контент, що несе у собі бодай маленьку частку інформативності. Таке явище називається гейміфікацією – використання окремих елементів ігор у неігрових практиках.

«Звичайна академічна програма влаштована досить нудно: лекції – семестри – іспити – лекції – семестри – іспити. Але чому б не організувати це як у грі, з подоланням рівнів складності і поступовим перетворенням новачка в магістра? Монотонна дорога стає рельєфною, з’являється мотив переходити від одного рівня на іншій. Ви просувається до своєї мети шляхом гравця»  –  каже Кевін Вербах (бізнесмен автор та експерт з гейміфікації) стосовно використання розваг у навчанні.

Це твердження можна застосувати й до будь-якої іншої сфери: бізнес, маркетинг і, звичайно, журналістика, бо людству вже давно набридло дивитися на стандартні і буденні речі. А гейміфікація суттєво урізноманітнює буденний медіаконтент. Головною її перевагою як нового тренду є необмеженість, свобода у сюжеті та сценарії. І мабуть, вона не скоро застаріє, оскільки люди, у яких фантазія «літає» вище неба, будуть завжди.

Гейміфікація в медіа США

Яскравим прикладом гейміфікації є інтерактивний проект, створений американським виданням Des Moines Register. Це розповідь про життя фермерів штату Айова, що поділена на 5 частин  (робочих днів). Кожен розділ закріплений за однією родиною. Такий проект знайомить читачів із складністю діяльності фермерів, руйнує стереотипи та упередження про цю професію, та й загалом  розширює світогляд.

Гра HeartSaver також демонструє особливості професії, проте не фермерів, а лікарів швидкої допомоги. «Ми поцікавилися: чи всі мають доступ до високоякісної допомоги? Що буде, якщо в мене трапиться серцевий напад на роботі? Вдома? Ми запросили гравців вивчити це питання, виконуючи завдання: врятувати так багато жертв серцевих нападів, як це можливо», – написали розробники. Ця гра створена у вигляді карти, на якій щосекунди з’являються потерпілі, і яких треба миттєво доставити до пункту призначення. Складність у тому, що різні лікарні приймають різних пацієнтів.

Звичайно ж, існують проекти й про журналістську діяльність.  The Republia Times – один з них. Дизайн гри – банальний, тут відсутня графіка і навіть колір. Проте суть зрозуміла: завдання гравця уявити себе шеф-редактором певного видання і відчути відповідальність за опубліковані матеріали. Ціль видання – встановити лояльність між владою та суспільством, проте стрічка запропонованих новин «розривається» від обурення, несхвальних відгуків та пропозицій про мітинги. Шеф-редактор виступає посередником між народом і верхівкою, і яким би чесним та об’єктивним він не був, йому варто пам’ятати про наслідки, адже життя його родини залежить все ж від влади, а не від людей.

Прикладів гейміфікації із світових медіа можна назвати безліч. А як із нею в Україні?

«Гейміфікація» в медіа України

Вітчизняні ЗМІ мають усі потрібні ресурси, аби створювати розважальні проекти, що розвиватимуть аудиторію. Адже це і є головним завданням гейміфікації – інформувати, розвивати і водночас відволікати від рутини. Українські ЗМІ про таку особливість не забули, але використовують її наразі не так яскраво, як у США. Сьогодні в Україні поняття гейміфікація – це розважальний контент, створений, переважно, для того, аби залучити якомога більшу аудиторію та розважити її. Проте, варто зазначити, що, швидше за все, це і є першим етапом до розвитку цього явища в Україні. І це не може не тішити.

Отже, яка вона: гейміфікація по-українськи?

Львівський ресурс Твій МедіаБро позиціонує себе виданням, яке «розповідає круті історії та висміює нездоровий глузд». Рубрика «ігри» займає одне з головних місць між своїми «побратимами» та містить різні розважальні проекти. Зокрема, це ілюстрації життєвих ситуацій, які відображені тут у кумедному стилі. Ці ігри висміюють буденні проблеми львів’ян.

BIT.UA – видання, що розповідає про місто, їжу, спорт, гаджети, освіту, стиль. Серед 9-ти рубрик сайту останньою є «Тести». Їх тут багато: 24 сторінки і в середньому по 14 тестів на кожній. Автори ресурсу добре «потурбувалися» про цю рубрику, оскільки тут є і розважальні (впізнай найвідоміші українські хіти, відтворені навпаки), й інформативні (що ти знаєш про ВІЛ\СНІД), і ті, що дають поради (як тобі впоратися зі стресом) тощо…

Наприкінці тесту на екрані з’являється результат знань користувача, а також коментар від авторів та невелика порада. Все це зроблено в гумористичному забарвленні, аби не образити читача. Крім того, результатом можна похизуватися у соціальних мережах за допомогою прямого посилання.

Різноманітного типу тести також присутні й на інформаційній платформі Знай.юа. Тут така ж схема: результати відповіді кумедні, але водночас є серйозні поради, як покращити свої знання у певній сфері.

Цікавішою для читачів та вигіднішою для авторів є ідея «Вигравайно!» від незвичного ресурсу Платформа. У цій рубриці читачі мають змогу виграти солідні призи за те, що прочитають матеріал та пройдуть по ньому тест. Такий хід добре працює на авторитет сайту та його авторів, а читачі отримують подарунки і, самі того не розуміючи, збагачуються цінною інформацією.

Також чудово впливають на розумові здібності читачів і тести від Medialab. Цей ресурс – корисна шпаргалка для журналістів, проте й для людей інших професій він буде цікавим. Тести спрямовані, переважно, на вміння писати матеріали, а вкінці, за традицією, розміщено результат та поради.

Варто згадати й головні функції гейміфікації у ЗМІ (частину взято з MISTOSITE)

• Гейміфікація є методом підвищення ефективності сприйняття. Типові методи запам’ятовування інформації давно не діють на людей. Суцільний текст чи відео з коментарями не мотивує людину заглибитися у новину. А гра – це завжди цікаво.
• Гейміфікація може корегувати людську поведінку. Отримання хорошого результату від тесту чи занурення у проблему завдяки грі змінює поведінку користувача. В першому випадку це діє як мотивація, як бажання довести собі, що «я можу ще краще». Другий випадок добре ілюструє гра про фермерів, згадана вище. Людина переосмислює свої погляди на ту чи іншу ситуації завдяки тому, що побувала «всередині» неї.
• Гейміфікація – хороший метод для підняття рейтингу, а відповідно і прибутку. Людина, яка не любить читати новини, все одно буде частиною вашої аудиторії, бо вона полюбляє ігри, тести чи вікторини.
• Гейміфікація – це +100 до авторитету видання і його журналістів. Навіть люди, які не користуватимуться іграми, вважатимуть таке видання якіснішим та більш престижним за інших.

Позу сумнівом, для України гейміфікація – це майбутнє. І перші кроки до нього вже зроблено.

Ірина Колосовська, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.