Гроші у медіа: про що зазвичай мовчать

Ірина Ладика

Опубліковано: 15-04-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Від 7300 грн до 19700 грн. Саме у такому діапазоні заробляють українські журналісти. Про це свідчить дослідження зарплат комунікаційників в Україні, яке провів кар’єрний портал «Happy Monday». Журналісти у сфері комунікацій заробляють найменше. Для порівняння, найвища зарплатня – у менеджерів із комунікацій. Вони отримують від 14300 грн до 28 500 грн. Чому ж медійники заробляють найменше: не знають, як оцінити свої вміння та попросити гідну оплату, не вміють говорити про підвищення? Ми вирішили допомогти акулам пера нарешті заговорити про табуйовану тему – про гроші.

Пандемія коронавірусу та карантин – журналісти під прицілом

І так не надто великі зарплати журналістів (у порівнянні з іншими працівниками сфери комунікацій) опинилися під загрозою через поширення коронавірусу в Україні та карантин. Про це свідчить опитування Інституту масової інформації.

Згідно з анонімним опитуванням медійників, яке провів ІМІ 19-24 березня, під час карантину 22% опитаних мають проблеми із заробітною платою (її затримують або скорочують). Водночас респонденти відзначили 20% ріст уваги аудиторії до їхніх видань.

14% медійників зазначили, що уже відчули на собі зменшення діяльності медіа, ще 11% сказали про зменшення замовлень. 8% журналістів зіткнулися з відмовою від уже існуючих замовлень, а 9% зовсім не отримують нових.

8% журналістів очікують скорочення чи затримок заробітної плати, а 10,5% медійників бояться, що через карантин залишаться без замовлень. 6.5% респондентів очікують призупинення діяльності їхнього медіа, а 5% – закриття ЗМІ, у якому вони працюють.

Медіаіндустрія, яка базується переважно на доходах від реклами, першою страждає при колізіях чи коливаннях в економіці. За словами генерального директора «1+1 медіа» Ярослава Пахольчука, рекламодавці ситуативно починають переглядати свої бюджети, «тобто частково переносити їх на більш різні періоди. Про скорочення поки що не йдеться».

Зазначимо, що онлайн-видання Liga.net уже запустило краудфандингову кампанію, на якій збирає кошти для зарплат журналістам, адже рекламний ринок значно скоротився. Головний редактор медіа Борис Давиденко розповів, що «ми уже стиснулися на 30%, і далі без втрати незамінних людей і якості ми не зможемо економити». Підтримати Liga.net можна тут. Через «карантинокризу» уже призупинило свою роботу видання Telegraf.Design. А видання Іnsider закрилося через брак коштів для фінансування роботи редакції.

Рекламні бюджети скорочуються, грошей бодай на оплату праці журналістів стає усе менше. Проте медійна громада не сидить склавши руки. Зокрема, Національна асоціація медіа звернулася до народних депутатів з проханням підтримати функціонування ЗМІ. Документ містить 6 пунктів, серед яких просять зупинити підвищення цін на оренду приміщень та надати працівникам медіа права користуватися пасажирським транспортом. Підписати звернення можна за посиланням.

 «Ринок кандидатів» перетвориться на «ринок роботодавців»

«Ситуація на ринку праці докорінно зміниться, – розповідає Оксана Шахова, засновниця та власниця Lviv HR Solutions. – Останнім часом панував «ринок кандидатів»: вакансій було багато, відчувався кадровий «голод», роботодавці шукали працівників, а останні диктували свої умови. Але через економічну кризу скоро настане «ринок роботодавців». Вакансій стане менше, а відбір кандидатів відбуватиметься ретельніше. Це не значить, що зарплата стане меншою, але обсяг роботи збільшиться. За ту саму суму людина виконуватиме більшу кількість завдань.

Водночас керівники найматимуть людей не просто як працівників, а як своїх напарників. Треба розуміти, яку користь ви можете принести бізнесу, потрібно працювати у тандемі, дбати не лише про власний заробіток, а про заробіток усієї компанії. Тоді можна розраховувати на великий прибуток».

Найбільший європейський маркетинговий сайт «The Drum» опублікував матеріал з корисними ресурсами і групами для фрілансерів. У тексті радять оновити своє портфоліо і сторінки у соцмережах, щоб підкреслити, як саме з вашими конкретними навичками і досвідом ви можете допомогти клієнтам у час кризи.

Через карантин та економічну кризу, яка наближається до України, непросто говорити про гроші, адекватне оцінювання власних умінь та навичок і тим паче про підвищення. Але ми спробуємо, адже переконані, що розуміти власну цінність як фахівця важливо завжди.

Скільки я коштую?

Кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська під час онлайн-зустрічі з українськими журналістками у фейсбук-групі «Жінки в медіа» порадила «не ставити такого запитання, адже ми – безцінні. А коштувати можуть наші послуги, час та компетенції. Погана новина – не існує об’єктивної вартості ваших послуг на ринку. Хороша новина – існує суб’єктивна вартість, і на її формування ми можемо вплинути.

Як? Є кілька факторів. Один із них – скільки у роботодавця є грошей на ваші послуги. Другий – враження роботодавця про ваші компетенції. Журналіст чи журналістка теж можуть оцінювати власні послуги. Для цього варто визначити, скільки ви самі вважаєте, коштують ваші послуги. Уляна переконує, що з вами менше сперечаються про гроші, якщо ви самі впевнені, що це стільки коштує.

Щоб визначити вартість власних послуг, варто відповісти на два запитання: 1) скільки я хочу за це отримувати? 2) чи на ринку десь є такі гроші?»

Кар’єрна консультантка Віра Проценко в онлайн-курсі «З місця – в кар’єру» ділиться чотирма джерелами, звідки можна дізнатися, скільки коштує ваша праця на ринку:

1) з резюме кандидатів з аналогічним досвідом;

2) з релевантних вакансій;

3) від знайомих, які займають аналогічні посади;

4) від кар’єрних консультантів.

«Прокляття професіонала»

«Під час оцінки вартості власних послуг варто спиратися на свої сильні сторони та на те, як вони допоможуть роботодавцю, – каже кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська. – Але тут може виникнути проблема: коли профі робить щось легко і просто, він починає це знецінювати. Коли ми варимося в одному пулі знань, то перестаємо це цінувати. Ми не бачимо власних компетенцій, бо вони – наші.

Вихід – запитати в інших людей про ваші сильні сторони. Це допоможе кристалізувати вашу унікальність. Це не значить, що ви – єдині, хто може виконувати певну роботу, це значить, ви єдині, хто може певну роботу виконувати певним чином. Ваша унікальність – на перетині вашого досвіду, стилю роботи, компетенцій, якими ви найкраще володієте. Свою унікальність варто знати. Інакше ви ризикуєте стати працівником, якого легко замінити».

Знаєте англійську – отримуйте більше

Згідно із дослідженням «Happy Monday», про яке ми згадували вище, фахівці, які у роботі з клієнтами чи партнерами регулярно використовують англійську мову, в середньому заробляють майже на 7000 гривень у місяць більше, ніж ті, хто в роботі взагалі не користується англійською. Зокрема, комунікаційники, які у своїй щоденній діяльності майже не користуються англійською, заробляють, як показує опитування, не більше 10 тисяч гривень. Ті ж, хто користуються іноземною лише всередині команди, отримують до 20 тисяч гривень. А спеціалісти, які регулярно використовують англійську, заробляють близько 30 тисяч гривень.

Якщо ваш рівень знання іноземної недостатній, щоб використовувати її у своїй медіадіяльності, то є можливість її удосконалити, не витрачаючи коштів, що особливо актуально у час карантину. Українська платформа масових безкоштовних онлайн-курсів Prometheus запустила курс «Англійська для журналістів», який створив Університет Пенсильванії. Він розрахований на неносіїв англійської мови, які зацікавлені у розвитку навичок, потрібних для побудови кар’єри у сучасній журналістиці.

Працевлаштування – це одруження

«Хороший HR, – ділиться Оксана Шахова, – ніколи не оцінює кандидата суб’єктивно. Завжди існують критерії: особисті якості та професійні функції. Людина може ідеально підходити на одну вакансію у компанії, але взагалі не підходити на іншу. Це залежить і від посади, і від конкретного роботодавця. Адже комусь потрібен ініціативний, «пробивний» фахівець, а комусь – виконавча та дисциплінована людина». На співбесіді Оксана Шахова радить бути собою, адже працевлаштування – це як одруження. Яка різниця, який образ про себе ви створили, якщо у процесі роботи виявилося, що зовсім не підходите на посаду.

Співбесіда – це переговори. Варто поміркувати, чим я можу бути корисним як фахівець цій компанії та чим вона може бути корисна мені. Адже зараз роботодавцям вигідніше платити три зарплати одній людині, яка дійсно цього вартує, аніж платити менше більшій кількості людей.

Щодо суми очікуваної зарплатні, то пані Оксана радить зважати на посаду: якщо вона висока, передбачає велику відповідальність, а у вас є релевантний досвід, то варто мати «вилку», тобто розуміти, що ви хочете отримувати, приміром, від 15 до 17 тисяч. Але менше, ніж за 15 тисяч, ви не підете. Якщо ж ви лише починаєте свій професійний шлях, або маєте досвід роботи до одного року, то краще послухати роботодавця: скільки він вам запропонує».

Додамо, що ваші послуги можуть коштувати дорожче, якщо у вас є досвід роботи, особливо досвід роботи на релевантній посаді, якщо ви маєте власну базу контактів експертів, високопосадовців, ньюзмейкерів, якщо умієте працювати у відеоредакторах, знаєте англійську та ще одну іноземну мову. Щоб точніше зрозуміти, які саме навички варто «відточувати», щоб розраховувати на більше, слід проглянути вимоги до вакансій журналістів на кадрових порталах. Там редакції зазвичай зазначають, що шукачеві роботи варто знати та уміти, а що буде додатковою перевагою при працевлаштуванні.

Як підготуватися до запитань про зарплату

Кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська каже: «Ви продаєте певний обсяг послуг. Ви не можете знати їхню точну ціну, якщо не знаєте обсягу роботи. Тому, перш ніж відповідати на запитання про очікувану ЗП на співбесіді, детально розпитайте про обсяг обов’язків, які ви маєте виконувати, про ідеального працівника та очікуваний результат його роботи в уявленні роботодавця. Якщо вам складно одразу назвати суму – візьміть паузу і подумайте, скільки це може коштувати.

Перед походом на співбесіду у вас має бути кілька варіантів пакетів ваших послуг:

  • перший варіант: максимальний по грошах, які ви отримуєте, та по послугах, які ви надаєте;
  • другий варіант: мінімальний набір ваших послуг та мінімум, який ви хочете за це отримувати + 20%, адже з вами навіть за таку суму можуть торгуватися. Мінімум – це ті кошти, за які ви спокійно зробите цю роботу і будете розуміти, що у вас ще є ті 20%, які ви можете «відступити»;
  •  третій варіант: середній набір послуг та середня кількість грошей за них.

Фіксуйте ваші домовленості на самому початку співпраці: що саме ви робите і скільки за це отримуєте. Якщо вам додають нові задачі, то показуйте список ваших завдань і пояснюйте: якщо ви візьмете нові, то якість виконання інших постраждає. І домовляйтеся: або ж з вас знімають частину обов’язків, або ж нехай доплачують за нові. Обгрунтовуйте це якістю, яку втратить бізнес. Намагайтеся прив’язуватися до вигод, які отримає роботодавець, або до його ризиків, коли говорите про гроші, пояснюйте власні вимоги з позиції бізнесу».

 Перша робота у медіа – як її знайти

Студентам варто починати не з пошуку роботи, а з пошуку місця для практики і стажування. Подумайте, у якому саме медіа ви б хотіли працювати, складіть резюме і «стукайте» до редакцій з проханням про неоплачувану практику чи стажування. Не варто боятися перший час працювати безкоштовно – набагато важливіше набратися релевантного досвіду та отримати практичні навички. Тим паче, практика чи стажування – перший крок до працевлаштування у ЗМІ. Адже, коли відкриється вакансія, редактор уже знатиме про вас, розумітиме, що саме ви можете як фахівець, матиме вашу кандидатуру на увазі. Студентам можна починати працювати як фрілансери, писати окремі тексти для медіа, щоб зарекомендувати себе у роботі та отримати змогу згодом потрапити у штат редакції.

Про що писати у резюме, якщо немає досвіду роботу? Тут у нагоді стануть різні додаткові активності: літні школи/інтенсиви/тренінги/воркшопи з журналістики, у яких ви брали участь. Це покаже, що ви прагнете розвиватися у медіасфері та шукаєте для цього можливості. Також можна сміливо вписувати у резюме практики у ЗМІ (якщо ви вчитеся на факультеті журналістики).

Як попросити про підвищення

Є кілька способів, але не усі вони успішні:

1) просити гроші з позиції «знизу», немов ви просите у старшого. Це провокує відмову.

2) просити гроші з позиції «зверху: «Підвищи мені зарплатню, а то я звільнюся!» Це провокує спротив.

3) говорити про підвищення з позиції рівного: «Поговорімо про це». Якщо роботодавець каже, що зараз немає можливості для збільшення платні, то запитуйте: «Коли ми можемо повернутися до цієї теми?», «Що мені зробити, щоб я заробляв/заробляла більше у компанії?»

Якщо у медіа немає змоги платити вам більше, то ви можете торгуватися на нематеріальні речі. Подумайте, чим ще ви можете взяти оплату за свої послуги, окрім як грошей? Можливо, вам можуть запропонувати участь у конференціях/нетворкінг/ навчання/ можливість працювати з дому/ менторство. Якщо ж роботодавець не реагує на ваші спроби поговорити про гроші, то, можливо, варто знайти іншого роботодавця?

Медіаконсультантка, колишня Голова Української служби ВВС Ніна Кур’ята порадила починати розмову про підвищення зарплатні з того, щоб обґрунтувати свою цінність для роботодавця. Наприклад, показати відвідуваність ваших матеріалів на сайті, якщо вона набагато вища за середню. Пані Ніна радить просити підвищення платні також тільки у тому випадку, якщо ваша зарплата нижча за середньоринкову, і ви точно про це знаєте, а ваша професійна цінність точно не нижча за середню, а вища. Також можна запропонувати виконувати якісь додаткові обов’язки або робити щось інакше, щоб змінити свою заробітну плату.

Вакансії та ЗП на кадрових порталах

«Із усіх 100% вакансій на ринку на кадрові портали (work.ua, rabota.ua, headhunter.ua) близько 60%, – розповідає Уляна Ходорівська. Частково на усіх порталах вони перетинаються, тож можна сказати, що у середньому на кожному із них є по 50% вакансій, які пропонує ринок. І лише у третині із цих вакансій вказано ЗП. Часто зарплатню не вказують, щоб сховатися від податкової чи конкурентів. Уляна Ходорівська каже, що це світова тенденція – приховувати ЗП, адже її вказувати не вигідно. Тому, якщо вам кажуть на співбесіді, що «от на work.ua отака ЗП…», то можна сміливо казати, що це – нерелевантна статистика».

Приміром, якщо зайти на сайт work.ua і пошукати вакансії журналіста у Києві, то на цьому ресурсі ви знайдете 18 пропозицій, на семи із них розмір ЗП не вказаний. На решті оголошень рівень зарплатні коливається від 5 до 20 тисяч гривень. А от у Львові за аналогічним пошуковим запитом на цьому сайті є лише одна вакансія, де пропонують від 10 до 20 тисяч гривень.

Водночас хочемо згадати про позитивну динаміку – наприкінці минулого року журналісти почали розкривати суми своїх зарплат, щоб допомогти іншим працівникам отримати підвищення. Згідно з документом, який оприлюднив Bloomberg, заступник редактора New York Times заробляє 145 тисяч доларів на рік. Натомість працівник Vice заробляє 62 тисячі доларів. Редактор CNN отримує 110 тисяч доларів плюс бонус, водночас працівник газетної мережі Lee Enterprises Inc. у штаті Айова отримує 33 тисячі доларів на рік. Жіночий редактор Vox Media заробляє 400 тисяч доларів на рік.

Отже, як бачимо, заробляти у медіа більше – цілком реально. Визначіть власну цінність як фахівця, «підтягніть» свої професійні навички та знання мов, щоб мати змогу претендувати на більше, промоніторте кадрові портали, розпитайте своїх колег по ринку – скільки вони отримують, наберіться сміливості і просіть про підвищення (або міняйте місце роботи).

Ірина Ладика, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.