Науковці критикують журналістів, бо ті, мовляв, не надто відповідально ставляться до створення матеріалів на певну наукову тему. То перекручують слова, то пишуть маячню, не перевіривши факти, то ганяються за сенсаціями. І напевно в цю секунду десь у світі закочує очі якась людина науки, бо вкотре читає заголовок новини зі словами “загадковий” чи “таємничий”. Я вирішила розібратися, чи праві одні та чи винні інші на прикладі матеріалів про космос: як українські журналісти пишуть новини на астрономічну тему на вебплатформах суспільно-політичних медіа.

Для початку подивимося на тексти сайту “Громадського”. Тут заголовки новин на тему космосу мають здебільшого інформаційний характер. Наприклад:

“Трамп показав логотип Космічних сил США”

“Українсько-американська ракета вивела в космос корабель з вантажем для МКС”

“Модуль InSight пробурив свердловину на Марсі – NASA”

Журналісти привертають увагу читачів завдяки акценту на незвичність та новизну події:

“Вчені зафіксували найпотужніший вибух у Всесвіті”

“Астронавтка зі США встановила новий рекорд перебування в космосі”

А також за допомогою епітетів:

“NASA виявили у космосі зірку-вампіра”

“Астрономи помітили, що в космосі загадково зникли близько 100 зірок”

Так, іноді на “Громадському” грішать епітетами, через які науковці й недолюблюють журналістів. Що стосується джерел інформації, то тут неоднозначна ситуація. Бо хоча в новинах і є посилання на закордонні спеціалізованні ресурси, а не якісь там “Znaj.ua” чи “Обозреватель”, але далі в тексті нема розкриття того, хто саме зробив відкриття. Але й без цього всім відомо, що це були британські вчені, правда ж? Наприклад, у згаданій новині “Астрономи помітили, що в космосі загадково зникли близько 100 зірок” журналістка посилається на “Астрономічний журнал”. Але тут насторожує фраза “про це заявила міжнародна дослідницька група”, оскільки ніхто не пояснює, що це за організація, хто туди входить і таке інше. До того ж, в матеріалі взагалі нема жодного імені, а лише загальні слова, як-от “вчені”, “дослідники” та “астрономи”, хоча насправді джерелом є наукова стаття в цьому журналі.

Головний редактор науково-популярного журналу “Куншт” Кирило Безкоровайний стверджує, що такі словосполучення, як “вчені дослідили” чи “дослідники кажуть”, краще не використовувати, а натомість вказувати когось конкретного. Журналістка “LIGA.life” Ірина Андрейців також каже, що коли пишеш про науку, то варто посилатися на відповідні спеціалізовані джерела чи шукати, звідки вперше поширилась інформація. Бо іноді стається так, що один сайт скопіпастив новину в другого, а той у третього і так далі. Коли ж ви дійдете до першоджерела (якщо взагалі це вдасться зробити), виявиться, що це фейк. Тому також непоганою практикою буде перевірка того, хто й коли проводив дослідження, які показники враховували та що з’ясували.

Але схоже, що про ці поради забули чи не знали журналісти на сайті “ЗІКу”. Шукаючи тут новини, що стосуються космосу, ви можете натрапити на заголовок – “В системі Проксима Центавра вчені NASA виявили ознаки життя”. Спочатку здається, що все нормально, і в матеріалі ми прочитаємо про якісь мікроорганізми чи воду, але це було б занадто просто. Оминувши абзац про те, що таке Проксима b, ви дізнаєтеся, що цією ознакою життя є прибульці (!). Вони не просто там живуть, а ще й надсилають нам, землянам, зашифровані повідомлення. Прочитайте це ще раз. Так, вам не здалось.

У новині посилаються на новинний сайт “Діалоги”. Не дивно, що тексти на обох вебплатформах ідентичні. Також “Діалоги” скопіпастили інформацію зі сайту “Znaj.ua”, відомого своїм жовтим і часто неправдивим контентом, і вказали його як джерело. Цю новину також можна зустріти на “24tv.ua”, але тут укінці зазначено, що це першоквітневий жарт. Цікаво, “24 канал” ні на що не посилається, а новина була опублікована швидше, ніж на “Znaj.ua”. То хто над ким пожартував?

Ще однією проблемою є те, що іноді журналісти не пояснюють наукові поняття чи терміни. Наприклад, у тексті новини “Астрономи NASA виявили зірку-вампіра”, опублікованої на сайті “Радіо Свобода”, не пояснили, що таке білий і коричневий карлики та акреційний диск. А у вже згаданому матеріалі  “Астрономи помітили, що в космосі загадково зникли близько 100 зірок” журналістка не дала визначення нейтронній та надновій зіркам. Навряд чи всі знають значення цих слів.

Приєднуюся до твердження засновників “Куншт” Кирила Безкоровайного та Дарії Кузявої, що Україні потрібна науково-популярна журналістика. Вона здатна сприяти інтелектуальному розвитку і формувати критичне мислення. Це зараз найбільш доречно, зважаючи на нагнітання паніки та страху в інформаційному просторі через пандемію коронавірусу. Добре, що деякі українські медіа звертають свою увагу на космос як частину науки. Але цього не достатньо, адже потрібно перевіряти інформацію, посилатися на авторитетні чи спеціалізовані джерела та не ганятися за сенсаціями. І не лінитися пояснювати складні речі простими словами. А особливо про це не варто забувати суспільно-політичним медіа, у яких аудиторія більша та різноманітніша, ніж у спеціалізованих.

Анжела Намачинська, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.