Поява такої цивілізаційної технології як Інтернет стало справжньою революцією для всіх цивілізованих країн, а водночас – гострим викликом світовому співтовариству. Інтернет, без сумніву, можна вважати однією з найбільш глобальних науково-технічних революцій, особливо якщо оцінювати його за рівнем впливу на людину та здатністю її змінювати.

Окремого і ретельного обговорення, безперечно, потребують всі ті кардинальні зміни, що з появою Інтернету безповоротно відбуваються сьогодні у світовій цивілізації, оплутаній єдиною “великою павутиною”. До прикладу, проблема людської адекватності щодо реального, невіртуального світу після її довгого перебування в електронних сферах або проблема невідворотності глобалізації. Ще глибшого аналізу потребують і всі наслідки, що вже сталися в суспільній, громадянській, національній, світоглядній сферах світу.

Такий підхід до аналізу інтернет-простору є логічно вмотивованим та раціонально обґрунтованим. Але такий аналіз мусить відбутися в дещо сповільненому часі – для загостреності сприйняття та осмислення.

Водночас між реальністю та віртуальністю сьогодні залишилися тонка, невидима, остання межа. І, незалежно від рівнів аналітики, сприйняття чи заперечення такого процесу, швидкість переплетення єдиною сіткою всього світового простору стрімко зростає, ніби утотожнюючись зі швидкістю передачі інформації у віртуальному просторі. А тому, крім аналізу, нам треба встигати здійснювати ще й фіксацію змін, які щосекунди відбуваються.

Формою цієї статті є швидше фіксація, ніж аналіз. Темою – огляд віртуального простору сусідньої країни – Польщі. Зауважу, що такий огляд може бути цікавий нам принаймні з кількох позицій. По-перше, Польща, окрім сусідства з Україною, від травня 2004 року (входження до складу Європейської Унії) почала відновлення  й прийняття прямих європейських традицій та її внутрішньо-світоглядних тенденції. З огляду на наші проєвропейські настрої, спостереження та переймання польського досвіду, позначеного присутністю Європи, може стати нам у нагоді у сфері розвитку комунікацій та Інтернету. По-друге, перебуваючи в постійному контакті з польським суспільством – через науку, культуру, туризм, а також сферу обслуговування – ми зможемо вчасно передбачити всі небезпеки, через які Польща у своєму веб-просторі, пройде раніше від нас. І по-третє, наші журналісти, науковці та митці зможуть краще зорієнтуватися в польському віртуальному світі і збагатитися новими ідеями та задумами.

МЕДІА

Останнє десятиліття позначилося тим, що витрати на видання друкованих медіа є дуже великими, а тому видавці цілого світу все частіше обирають альтернативу електронного формату. Характерно, що рівень подачі інформації в якісних електронних медіа є часто відчутно вищим, ніж у друкованих. Саме у віртуальному просторі сьогодні почасти з’являються непоодинокі приклади творення нових стандартів інформаційної та аналітичної журналістики (прикладом може бути Українська правда, або zaxid.net у Львові). І якщо в  Україні такі процеси – на стартовому рівні, то в Польщі – електронний простір став повноцінною паралеллю багатьом сферам суспільного життя,  а не їхнім допоміжним чинником. Друковані видання створюють паралельні, а не тотожні паперовим веб-версії свого інформаційного продукту. Споживач все тісніше зв’язується з культурним та професійним світом саме шляхом електронної комунікації. Купівля квитка на концерт, книги чи музичного інструмента, замовлення готельного номера – все це поляки можуть здійснити і здійснюють саме через Інтернет. www.cojestgrane.pl – один із сайтів, на якому розміщено інформацію про популярні музичні групи, їх диски та заплановані концерти по всій Польщі. Тут можна легко замовити квиток на будь-який концерт року. Або сайт про нічні імпрези, події, виставки, у всіх польських великих містах – www.polskanoc.pl. Найпопулярнішою польською пошуковою системою є Wirtualna Polska (www.wp.pl).

Першим польським виданням, що з’явилося виключно в електронній формі, було видання  “Donosy” (1989).

Наступні електронні версії друкованих видань стали з’являтися 1993 року (додаток до Gazety Wyborczej – Komputery i Biuro, а також – Gazeta w Krakowie (жовтень, 1994 рік).

Сьогодні всі друковані польські видання, за мізерним винятком, мають власну електронну версію. Центральна преса – Gazeta Wyborcza (www.gazeta.pl), Rzeczpospolita (www.rzeczpospolita.pl/index.rol), Fakt (efakt.pl), Dziennik пропонують своїй аудиторії ексклюзивні професійні онлайнові версії, розроблені з дотриманням усіх дизайнерських стандартів та широким спектром форумів, які є площиною активної суспільної дискусії. Електронні архіви цих видань є платними.

Сучасні та презентабельні електронні версії мають також газети Nasz Dziennik (www.naszdziennik.pl), Gazeta Polska (www.gazetapolska.pl). Tygodnik Powszechny (tygodnik.onet.pl), а також журнали Polityka (www.polityka.pl), Wprost (www.wprost.pl).

Цікавим із погляду дизайну та інформаційного наповнення є сайт www.tygodnikforum.pl, який репрезентує світову реакцію на ту чи іншу суспільну проблему, актуальну в Польщі чи за її межами. На його електронних сторінках – провідні статті та аналітика світових видань. Подібним за ідеєю є сайт www.gazzetta.pl, де зібрано світові  новини. Обираючи материк, потім країну, і зрештою її регіон, користувач у такий спосіб, може знайти подробиці останніх подій, припустимо,  невеличкого містечка в Аргентині.

Поєднання проблематики та філософії медій та маркетингу знаходимо на сайті www.media.com.pl.
Ще однією площиною  віртуального “медійного” напрямку є професійні журналістські центри та організації – універсальні і потрібні, як на мене, проекти для розвитку громадянського суспільства та професійної журналістики. До прикладу, сайт www.dziennikarze.info пропонує користувачеві Інтернету, окрім провідної  аналітики та якісних інтерв’ю із знаними журналістами, ще й фейлетони, журналістську професійну літературу, перелік світових інформаційних каналів, інформацію щодо журналістських нагород, а також серію статей та дискусій на теми: “Скільки заробляють журналісти у варшавських медіа”, “Журналістика в юридичному контексті, “Як створити журнал або газету”, “Книги відомих журналістів” тощо. Безперервне оновлення сайту, широкі форуми та висока активність їхніх учасників забезпечують хороші позиції цього сайту у віртуальному просторі, а з іншого боку – сприяють реальним змінам у внутрішніх професійних коридорах журналістського світу.

Подібними журналістськими центрами є сайти www.reporterzy.info та www.dziennikarz.boo.pl.

МИСТЕЦТВО

Літературно-мистецькі сайти Польщі займають почесні позиції в її  віртуальному просторі. Тут засновано цілий світ творчого спілкування, дискусій, поетичних зустрічей, вишуканої літератури, малярства та музики. До прикладу, Miesięcznik literaturny (www.akant.telvinet.pl) – електронний журнал – пропонує своїм прихильникам документи, есеїстику, публіцистику, праці з теології і релігієзнавства, біографію і літературний аналіз, сатиру й афористику, драму, поезію, прозу.

Досить оригінальним літературним проектом є і Proba literatury (zls.mimuw.edu.pl/~alx/PAbis.html).

Ще один популярний інтернет-журнал Independent (www.independent.pl) оснований на критичному аналізі мистецьких зразків у таких сферах, як музика, література, кінематограф, мистецтво, а також тут можна знайти філософські есе та публіцистику. Основою сайту є саме національна культура.

Вартий уваги культурно-літературний портал, місячник Знак (www.znak.com.pl/znak/index.html).
Інтернет-сторінка культурно-політичного журналу Без догмату (www.iwkip.org/bezdogmatu), за однойменною назвою роману видатного польського письменника Сенкевича, пропонує своїм читачам тільки вибрані статті та тексти або просто окремі фрагменти з формату друкованої версії. Повна версія журналу є платною.

НАУКА

На жаль, різниця між віртуальними світами нашої країни та Польщі особливо гостро помітна саме у сфері польського наукового Інтернету. Вже з перших відкритих веб-сторінок відчувається, що ми відчутно відстаємо. Увага фінансових інституцій, а також наявність європейських інвестицій, що продумано вкладаються в цю сферу, приносять відчутний результат. Польська наука в Інтернеті – переважно  професійні портали з гарним дизайном, насичені різноманітною й корисною інформацією. Серед таких можна відзначити портал Nauka w Polsce (naukawpolsce.pap.pl), що пропонує велику кількість інформації і про стипендії та гранти, наукові імпрези та конкурси, і про видатних науковців, процеси фінансування національної науки тощо.
Електронна сторінка освітньо-інформаційного центру (eci.org.pl) зацікавлює польських громадян понад 120 місцевими та закордонними стипендіями, закордонними стажуваннями та практиками.

Важливим сайтом для польських науковців є сайт Інституту наукової інформації та бібліотекознавства Ягеллонського університету (www.inib.uj.edu.pl). Швидкий доступ до актуальної та комплексної інформації про польську науку забезпечує і Ośrodek Przetwarzania Informacji (OPI) (www.opi.org.pl/article.36).

Окрім того, в Інтернеті створено і спеціальні видання на зразок публіцистично-інформаційного часопису (www.sprawynauki.edu.pl), які висвітлюють новини наукової та освітньої галузей.
В електронному просторі вже давно є і всі вищі навчальні заклади. Більшість факультетів та університетських підрозділів мають сучасні та інформативні веб-сторінки.

Наш читач може, до прикладу, завітати до Інституту журналістики Варшавського університету (www.id.uw.edu.pl) чи переглянути електронну версію Вісника Studia Mediaznawcze (www.sm.id.uw.edu.pl). Польська Академія Наук (ПАН) репрезентована у світовій мережі за адресою www.pan.pl.

Проте найсильніше вражають бібліотеки. Не лише столичні, а й регіональні бібліотечні фонди пропонують доступ до якісних електронних архівів та інтернет-пошуку літератури і документів, а також здійснення замовлення. До слова, у реальному вимірі польські бібліотеки також дуже сильно відрізняються від наших (хоча б наявністю електронного каталогу, який, за введенням до системи певного поняття чи вислову, відкриває список всіх публікацій, що вийшли в польських медіа, припустимо, за останні п’ять, десять, двадцять років).

Електронні версії польських бібліотек – справжні науково-освітні портали. До прикладу, бібліотека Варшавського університету (www.buw.uw.edu.pl), Національна біблотека (www.bn.org.pl), бібліотека Політехніки в Лодзі (bg.p.lodz.pl), бібліотека Вроцлавської Політехніки (www.bg.pwr.wroc.pl), Познанська бібліотека (www.ml.put.poznan.pl/pl), а також польська електронна бібліотека (www.ebib.info) та віртуальна (vls.icm.edu.pl).

Відгуки (1)

Анонім,