У сучасних журналістських матеріалах рідко натрапиш на відверто расистські та ксенофобні слова на кшталт «негр» чи «жид». Проте, чи всі українські медіа знають, як правильно звертатись до людей різного етнічного походження, людей із захворюваннями, інвалідністю та до представників ЛГБТ-спільноти? Часто журналісти використовують некоректну термінологію – поняття, які ображають представників різних соціальних груп. Така тенденція поширена не тільки у публікаціях недостовірних ресурсів, а й у матеріалах компетентних медіа. Слова, значення яких здається очевидним, можуть бути недоречними й упередженими. А медіа, які пишуть на соціально важливі теми, створюють ілюзію толерантності та популяризують лексику, яка підтверджує стереотипні уявлення про різні верстви населення. 

«Наркозалежний» та «алкозалежний» – те ж саме, що і «наркоман» та «алкоголік».

BBC опублікувала матеріал із заголовком  «Що треба знати родичам алкоголіка».  Загалом слова «алкоголік» і «наркоман» відображають негативне ставлення до людей, що живуть із такими видами залежностей. Які поняття можуть стати альтернативою?  У «Довіднику безбар’єрності» вказано, що слова «алкозалежний» чи «наркозалежний» також краще виключити, тому що такі характеристики знеособлюють людину. У заголовку до публікації «Громадське» застосувало цей некоректний прикметник: «Ти ще не готовий від нас піти». Як реабілітаційні центри для наркозалежних лікують, ламають і міцно тримають».

Таку термінологію варто замінити на коректні варіанти:

– люди, залежні від психоактивних речовин;

– люди, залежні від алкоголю;

 – люди, залежні від наркотичних речовин / наркотиків.

«Негри» та «цигани» образливо. А як щодо «азіатів»?

На сайті UNN опублікували новину із заголовком «Азіати надали перевагу штучній свинині під час “сліпого” тестування – дослідження». Є два аргументи, чому слово «азіати» вважається некоректним. По-перше, воно є росіянізмом. По-друге, у «Словнику української мови» вказано, що цей термін використовують для позначення некультурних, грубих та відсталих людей. Тому краще вживати слово «азійці» або називати конкретну країну походження людей: в’єтнамці, корейці тощо.

«Онкологія» та «рак» – синоніми?

Що не так у матеріалі «Української правди» під назвою «Як допомогти онкохворій людині, яка щойно дізналася про діагноз»? Найбільша помилка у тому, що людина не може хворіти на онкологію, бо онкологія — це розділ медицини. Та й загалом поняття онкохворий має досить песимістичне значення. Як зазначається у «Довіднику безбар’єрності», у спільнотах, де підтримують людей, що хворіють на рак, все частіше можна почути англомовний вислів «cancersurvivor» (дослівно «той, що пережив рак / бореться з раком»). Тому такі вислови, як: людина, що хворіє на онкологію, онкохворий, раковохворий  варто замінити на: людина, яка хворіє на рак / має рак, людина, яка має онкологічне захворювання, людина з онкологічним захворюванням. Водночас найкращим рішенням буде уточнити діагноз.

 У чому полягає відмінність між мовою жестів та жестовою мовою?

«В Україні запустили Тelegram-канал для вивчення мови жестів» – заголовок із сайту LB.ua. Мову жестів використовує будь-яка людина, коли щось пояснює, говорить, тобто за допомогою жестів та міміки. Директорка ГО «Перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю «Міст »Наталія Московець зазначає, що мова жестів – це мова тілобудови. Жестова мова — це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху. Вона нічим не відрізняється від української, англійської чи інших мов, тобто для того, щоб її вивчити, потрібно ознайомитись з правилами, її структурою та словником.

Чому варто бути обережним із «пенсіонерами»

«Пенсіонери старше 70 років отримають доплати до пенсії з наступного року» – «Економічна правда».

«Українським пенсіонерам доплатять по 300 гривень: хто отримає надбавку» – «Слово і Діло».

У публікаціях українських медіа пенсіонери – зазвичай люди старшого віку. Однак, такий термін не завжди буде коректним. В першу чергу він характеризує людей, що отримують пенсію безвідносно до віку. Бо пенсія може бути також призначена, наприклад, дитині або іншій особі. Про це йдеться у законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Якими словами краще замінити характеристики «людина пенсійного та поважного віку»? Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, літнім вважається вік 60—75 років,  старечим — 75—90 років. Тих, які досягли 90 років і більше, взагалі заведено називати довгожителями. Найкраще використовувати словосполучення «старше покоління», «люди старшого віку», «старші люди». Сьогодні в українському законодавстві виділений термін «люди похилого віку». В англомовних країнах, як вказано у «Словнику Макміллан», використовують фразу «люди третього віку», яка теж може стати альтернативою.

«Сексуальні меншини», «лесбіянки», «люди з нетрадиційною орієнтацією»…

«…Цей закон більшість уряду Євросоюзу та Єврокомісія різко засудили як такий, що дискримінує сексуальні меншини» – публікація BBC.

«Те саме, що народитися з рудим волоссям»– львів’янка про нетрадиційну орієнтацію» – «Еспресо».

Чому словосполучення «сексуальні меншини» треба замінити на «представники ЛГБТ-спільноти»?

Правозахисник Ростислав Мілевський зазначає, що поняття «сексуальні меншини» є некоректним. Воно походить від англійського терміну «sexualminorities». Проте в англійській мові «sex» перекладається не тільки як сексуальний контакт, а і як стать. Натомість у «Словнику української мови» слово «секс» має одне значення – статевий потяг, тому воно пов’язане лише з темою сексу. Втім проблеми, які хвилюють ЛГБТ-спільноту, набагато ширші: рівні права, дискримінація, відсутність можливостей вступити в законний одностатевий шлюб тощо.

«Нетрадиційна орієнтація» – теж не зовсім толерантний вислів. У посібнику «Як писати про ЛГБТ», який створила ГО «Інсайт», вказано, що всі сексуальні орієнтації є традиційними. Згадки про стосунки людей однієї статі можна знайти у працях філософів, письменників різних епох, в історичних описах Стародавньої Європи та Скандинавських країн. Якщо у матеріалі неможливо уникнути характеристики вподобань людини, то найкращим рішенням буде зазначати особливість орієнтації: гомосексуальна, бісексуальна орієнтація тощо.

Де шукати толерантні аналоги до некоректних термінів?

Попри постійні досить компетентні нововведення в українській мові, медіа продовжують використовувати образливу лексику. У 2021 році 17 експертів створили «Довідник безбар’єрності». У ньому кожен охочий може знайти термінологію, яку потрібно використовувати для позначення різних категорій людей. Також організація «Media development foundation» запрошує взяти участь у безплатному курсі «Журналістика толерантності», який допоможе створювати матеріали для медіа без сексизму, дискримінації та стереотипів.

Ярина Пукало, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.