Стереотипне мислення спрощує для людини картину світу. Спробую і собі спростити життя і, стереотипно помисливши, сформулювати перші припущення про те, що Церква може говорити про пандемію. Кара Божа за гріхи людства… Кінець світу, Другий прихід Ісуса Христа… Нагода для невіруючих задуматися і пристати до віри… Та чи відповідають ці стереотипи правді?

Такі штампи нав’язані тим, як висвітлюють Церкву більшість медій. Безліч журналістів не є компетентними в питаннях релігії, привертають увагу до цієї теми сенсаціями, скандалами і конфліктами. Це формує в нас фрагментарне і хибне уявлення про Церкву і засади віри.

Тому в цій публікації я спиратимусь на матеріали не світських медій, які висвітлюють релігійну тематику, а безпосередньо греко-католицького ЗМІ – «Інформаційного ресурсу УГКЦ». Методом контент-аналізу було проаналізовано публікації цього ресурсу за 2020-2021 рр.

Перша реакція

Пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 вплинула на життя людства у всіх сферах. Безперечно, це стало серйозним викликом і для Церкви, як для спільноти, яка великою мірою ґрунтується на особистому спілкуванні, проведенні богослужінь та обрядів. Перед священниками постав цілий ряд складних запитань: як здійснювати богослужіння в час карантинних обмежень, сповідати, комунікувати з вірними, чи дозволяти людям іти до причастя… Структурні органи УГКЦ були змушені скликати спеціальні наради для вирішення цих проблем, координації дій духовенства і мирян, взаємодії з державою, медиками тощо. Хоча і до пандемії УГКЦ була присутньою в онлайн-просторі, але кризові обставини сприяли переходу цієї спільноти в інтернет.

У комунікації на «Інформаційному ресурсі» УГКЦ також одразу відреагувала на початок пандемії. Про це свідчить кількість публікацій, в яких виявлені ключові слова («пандемія», «карантин», «коронавірус» та інші).

Протягом березня – травня 2020 р. про пандемію згадувалося у 60% усіх матеріалів (Рис.1.). У той же час серед остаточної вибірки з першого періоду 67% – це матеріали, в яких пандемія була ключовою темою (Рис.2.), а у 34% публікацій про COVID-19 згадано в заголовку (Рис.3.).

Частина публікацій висвітлювала зміни у діяльності Церкви, які відбулися через пандемію:

• На час карантину Стрийський єпарх звільнив усіх мирян від обов’язку фізичної присутності на Божественній Літургії в неділі та свята
• У зв’язку з пандемією змінено дату інтронізації владики Кеннета Новаківського
• У зв’язку з пандемією COVID-19 перенесено VІІ сесію Патріаршого Собору

Також значна кількість відображала співпрацю УГКЦ з державою і медиками та власні ініціативи для боротьби з поширенням коронавірусу:

• Блаженніший Святослав запевнив уряд України в готовності УГКЦ «підставити своє плече» в боротьбі з коронавірусною загрозою
• Карітас України: допомога в умовах пандемії COVID-19
• COVID-19: допоможи Церкві послужити потребуючим
• Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина» отримав від Церкви апарат ШВЛ
• У Патріаршому домі поселилися на обсервацію перші медики

Навіть читаючи самі заголовками, можемо побачити, що УГКЦ одразу сприйняла коронавірус як серйозну загрозу, яку не можна ігнорувати чи легковажити нею.

Зміни в інтенсивності комунікації

34% публікацій за весь час, охоплений контент-аналізом (приблизно півтора року), стосувалися пандемії (1166 матеріалів з 3394). Та як бачимо на Рис.4., із кожним наступним періодом тема коронавірусу поступово згасала на «Інформаційному ресурсі УГКЦ». Якщо на початку пандемії в більше ніж половині публікацій УКГЦ згадувала про ковід, то в останній період ця кількість не становить навіть чверті матеріалів. Можемо говорити про певне звикання до пандемічних реалій і повернення до більш-менш звичного формату комунікації.

Проте в періоди загострення (перший і третій) більшало публікацій, в яких пандемія є ключовою темою або в яких про коронавірус згадується в заголовку (Рис.3., Рис.4.). Наприклад, в третьому періоді (період загострення) комунікація про пандемію не стала більш інтенсивною, порівняно з періодами покращення епідемічної ситуації, проте за змістом більш наповненою.

 

УГКЦ і карантинні обмеження

Хоча на локальних рівнях іноді фіксувалися порушення з боку греко-католицьких священнослужителів, УГКЦ була однією з Церков, яка на офіційному рівні одразу почала співпрацювати з державою щодо боротьби з пандемією.

11 березня 2020 р., коли в Україні запровадили загальнонаціональний карантин, Глава УГКЦ Святослав Шевчук виступив із офіційною позицією УКГЦ щодо цих подій і дав настанови для священників та мирян. Патріарх зазначив, що УГКЦ буде виконувати всі розпорядження державної та місцевої влади і санітарних служб. Він закликав всіх громадян відповідально ставитися до заходів безпеки, дотримуватися правил особистої гігієни, перебуваючи в храмах. Водночас наголосив, що навіть в таких умовах потрібно зберігати «абсолютний спокій». Тих, хто почувається хворим або контактував із хворими, Глава УГКЦ заохотив до самоізоляції та домашньої молитви, участі в богослужіннях через онлайн-трансляції.

Контент-аналіз показав, що у 81% публікацій (117) з тих, в яких загалом згадується про карантинні обмеження (293), УГКЦ закликала до їх дотримання. До того ж у жодному тексті не виявлено заохочення до легковажного ставлення до вимог карантину чи санітарних норм. І навіть в періоди спаду захворюваності (другий і четвертий) Церква не переставала наголошувати на важливості дотримання всіх обмежень (Табл.1.). Приклади кількох матеріалів з цих періодів:

• Глава УГКЦ: «Я дякую всім вам, що так пильно дотримуєтеся правил карантину»
• «Дотримуймося приписів влади, аби покінчити з цією пандемією», – Папа Франциск
• Митрополит Володимир Війтишин вкотре закликав духовенство та вірних до ретельного дотримання карантинних вимог

Яскраво позицію УГКЦ щодо цього питання висвітлює публікація про виступ Блаженнішого Святослава у програмі «Відкрита Церква», де він спілкувався з Сонею Кошкіною. «Коли хтось каже: я вірю в Бога, тому можу нехтувати правилами карантину, – то це спокушання Господа», – заявив Глава УГКЦ. Під «спокушанням» він мав на увазі випробовування Бога, перевірку, чи захистить він людину від зараження, що показати свою силу. «Потрібно вірити в Бога, але водночас слід жити реалістичною духовністю. Не можна перебувати у світі релігійних ілюзій і фантазій», – сказав Блаженніший Святослав.

Проте аналіз фотографій, якими ілюструвалися публікації, показав дещо інші результати (Табл.2). Із 100 фото, на яких зображена одна людина, на 91% вона зображена без маски. Але цей критерій є не настільки критичним і показовим, оскільки в багатьох випадках йдеться про портретні світлини в студії чи на відкритому повітрі, архівні фото, зроблені до пандемії, портрети з проповідей на богослужіннях, коли священник знаходиться на достатній відстані від людей тощо.

Та щодо фотографій, на яких зображені пара або група людей, статистика менш втішна. На показнику 44% світлин, де очевидним є недотримання норм, не акцентуємо, оскільки серед них є архівні допандемічні фотографії або ті, щодо яких важко визначити, коли вони були зроблені.

Проте точним є показник тих фото, де чітко можна виявити, що всі присутні вдягнули маски і дотримуються соціальної дистанції. А таких за весь досліджуваний період було тільки 7%.

І навіть в час загострення епідемічної ситуації УГКЦ не приділяла особливої уваги для пропагування дотримання карантинних обмежень через світлини.

Як бачимо, офіційна позиція УГКЦ щодо боротьби з поширенням коронавірусу справді віддзеркалена в текстах на «Інформаційному ресурсі», але не відображається у візуальній комунікації. Можемо припустити, що для естетичності фотографії люди навмисно скупчувалися і знімали маски, але, на жаль, під час фотографування вірус також передається.

Нагнітання і залякування

Сьогодні ми бачимо, як державна влада намагається заохотити людей дотримуватися карантинних обмежень та вакцинуватися через залякування небезпекою COVID-19. Варто підписатися на телеграм-канал МОЗ «Коронавірус_інфо», як одразу на тебе накидаються страхітливі цифри інфікованих і померлих, банери з зображеннями трун, розповіді медиків або свідків про жахливу ситуацію в лікарнях. Безперечно, треба дивитися на пандемію реально і не ставитися до ковіду легковажно, але така інформаційна політика викликає в людей стрес і тривогу, що підтверджують соціологічні дослідження.

Чи вдається до таких методів залякування і нагнітання УГКЦ у комунікації на «Інформаційному ресурсі»? Для цього подивимось на кількість публікацій, в яких згадується про кількість інфікованих (точну чи приблизну), динаміку захворюваності чи про смертельну небезпеку COVID-19.

Графік на Рис.7. показує, що максимальний відсоток таких матеріалів зафіксований в першому періоді (19% в обох категоріях), надалі ж кількість згадок про невтішну статистику стрімко падає. І тільки в 4 періоді починає зростати. Важко пояснити таку динаміку. Можливо, це пов’язано з тим, що у вересні різко збільшилася кількість інфікованих і померлих, але точно можемо сказати, що до залякування небезпечністю COVID-19 для здоров’я і життя людини УГКЦ вдається не надто активно.

Хоча відсоток публікацій про смертельну небезпеку COVID-19 невеликий, але у 41% з них наявний також заклик до дотримання карантинних обмежень. Тобто у 41% випадків Церква пов’язує високий рівень смертності від коронавірусу з нехтуванням правил карантину. Наведемо для прикладу одну з публікацій, в якій  Глава УГКЦ «заохотив дотримуватися карантинних обмежень і утриматися від різного роду протестів» і зазначив, що «безвідповідальність вбиває». З іншого боку, УГКЦ застерігає людей від апокаліптичних настроїв і впадання в паніку, про що також зазначив Святослав Шевчук: «Я б не радив плекати апокаліптичні настрої, бо це дуже шкідливо для вашого здоров’я. Господь Бог завжди є союзником здоров’я людини», – таку думку висловив Глава УГКЦ.

В інших випадках тема смерті згадується у новинах про відхід у вічність внаслідок захворювання когось із греко-католиків, в контексті молитви за померлих чи порад, як сприймати нинішні важкі умови з погляду християнства:

• Помер професор Ігор Скочиляс
• Відійшов у вічність єпископ Ян Пурвінський
• Глава УГКЦ: «У нашій Церкві від коронавірусу померло близько двадцяти священників»
• В УГКЦ відбудеться всецерковна молитва за померлих внаслідок COVID-19
• «Під час ковіду вервиця була моїм основним ліком», – сестра Севастіяна Карвацька, голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я
• Блаженніший Святослав: «Людина створена для життя, а не для смерті»

Висновки

Отже, проведений контент-аналіз спростовує припущення, які я формулювала на початку публікації. УГКЦ не говорить про пандемію, як про покарання від Бога за наші гріхи чи про кінець світу. Вона не підтримує апокаліптичні настрої і не поширює їх на своєму вебресурсі, навпаки закликає людей зберігати спокій, довіряти Богові і шукати розраду в молитві.

УГКЦ висвітлює ковід як серйозне випробування для людства. У цьому випробуванні кожна людина повинна відповідати за свої вчинки і розуміти, що дотримання карантинних обмежень є важливим для її блага і блага суспільного. До того ж УГКЦ у жодний спосіб не підтримує думки про те, що можна нехтувати протиепідемічними заходами, сподіваючись, що Бог захистить людину від зараження. У той же час бачимо невідповідність між офіційною позицією та фотографіями з церковних подій, на яких люди часто без масок та не дотримуються соціальної дистанції. Це змушує засумніватися в тому, чи де-факто УКГЦ у своїй діяльності на всіх рівнях дотримувалася санітарних норм.

Софія Витівська, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

 

Методологія дослідження

Хронологічні межі контент-аналізу: 3 березня 2020 р. – 23 вересня 2021 р.. Для детальнішого аналізу виділено чотири періоди:

• 3 березня – 10 травня 2020 р. – перший локдаун;
• 11 травня – 10 листопада 2020 р. – полегшення карантинних обмежень;
• 11 листопада 2020 р. – 23 лютого 2021 р. – загострення епідемічної ситуації, перехід всієї території України до «помаранчевої» зони, запровадження другого локдауну;
• 24 лютого – 23 вересня 2021 р. – повернення до адаптивного карантину.

23 вересня всю Україну перевели в «жовту» зону через збільшення інфікованих, що свідчило про ймовірний початок нової хвилі захворюваності, тому цією датою закінчується четвертий період – період спаду.

Вибірка. За загальний період дослідження на вебресурсі було опубліковано 3394 матеріали, з них – 1166 стосуються пандемії (у 1 періоді – 270, 2-му – 385, 4-му – 209, 4-му – 302). За методологією німецького дослідника Патріка Реслера, вдаюся до квотної вибірки – 25% від загального числа зі збереженням пропорцій між періодами та випадковим способом відбору одиниць аналізу.

Отже, вибіркою нашого контент-аналізу є 293 матеріали з «Інформаційного ресурсу УГКЦ», опублікованих у проміжку між 3 березня 2020 р. та 23 вересня 2021 р., у яких наявні пошукові слова. Із них 67 публікацій (23%) належать до 1 періоду, 97 (33%) – до 2-го, 53 (18%) – до 3-го і 76 (26%) – до 4-го.

Comments are closed.