Українські медіа з початком повномасштабного російського вторгнення зазнали чимало змін. Окрім того, що висвітлювати війну, журналістам доводиться ще й фактично боротися на інформаційному фронті з масою фейків, дезінформації та ворожих ІПСО. Одним із інструментів протидії цьому стали меми.

Про використання мемів для боротьби на інформаційному фронті розповіла нам головна редакторка сайту «24 каналу» Анастасія Зазуляк.

Фото з фейсбук-сторінки Анастасії Зазуляк

Російська пропаганда існувала і задовго до повномасштабного вторгнення, але питання протидії ворожій дезінформації після 24 лютого постало ще гостріше. Як змінилася політика сайту «24 каналу» щодо російської пропаганди?

Ми між колегами-журналістами з різних видань часто жартуємо, що 24 лютого всі стандарти журналістики зруйнувалися. Якщо раніше кожне медіа ставило собі за мету інформувати людей про те, що відбувається в Україні та світі, то від 24 лютого ми почали не лише інформувати, але й хотячи чи не хотячи формувати думку суспільства щодо тих чи інших подій у контексті війни. Неможливо мовчати, коли вбивають дітей, неможливо це подати якось неемоційно, бо це наша реальність. Якщо ми робитимемо це нейтрально, аполітично і незрозуміло, то світ і буде так сприймати.

Нам потрібно, щоб світ сприймав дуже гостро, дуже серйозно і дуже загрозливо й ніколи не забував про війну.

Що стосується змін на «24 каналі». Насправді, у нас ті ж зміни, яких зазнали усі медіа. Раніше наше інформаційне поле це була внутрішня політика, Верховна Рада тощо. Тобто якась інформаційна течія, за якою ми пливли. Нас цікавили якісь конфлікти між партіями, якісь історії з парламенту і це бути просто топ-події дня.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, всі акценти змістилися і тепер кожна новина на нашому сайті, як і в будь-якому іншому медіа – про війну. Кожна новина подається так, аби світ розумів, що справді відбувається. Уявімо собі якогось іноземця, який зайшов на сайт «24 каналу». Нам важливо, щоб з кожної новини у людини формувалася вірна думка про війну – що це не конфлікт і не агресія, а відкрита повномасштабна війна, яку проти нас веде Росія і вбиває наших людей, дітей, веде терор і вчиняє жахливі злочини.

Тож у медіа змінилося усе. Тепер ми не просто слідкуємо за подіями у світі, але й впливаємо на світ. Ми не лише розповідаємо правду, а кричимо про неї, кричимо на всіх емоціях, аби питання війни було на порядку денному, особливо в світових ЗМІ. Якщо за весь час повномасштабного вторгнення хоча б 1 день топове світове видання не напише про війну в Україні – то це буде особиста поразка журналістів України. Від того, як подаємо інформацію ми, залежить інформаційне поле світу.

Інколи іноземні видання дивуються, як українці в час повномасштабної війни продукують меми. Зокрема «24 канал» у соцмережах. Чи є вони частиною протидії російській пропаганді?

За допомогою мемів можна пояснити людям дуже багато речей. Меми – це те, що всі люблять і те, що всі дивляться. Українці багато жартують і висміюють. Просто, на жаль, зараз змінилися акценти самих жартів. Комусь це може здатися чорним гумором. Якби нам рік тому розповіли, з чого ми жартуватимемо через рік, то ми б ніколи у це не повірили. Але це наша реальність.

Звичайно, що меми – це класний інструмент для того, аби розвінчувати якийсь фейк і при тому, багато людей це побачило. Якщо ти просто розвінчуєш фейк в інформаційному жанрі, то це зазвичай не збирає так багато переглядів та охоплень. А коли з цього пожартувати, висміяти, інтерпретувати у мем – воно швидко пошириться соцмережами.

І треба розуміти, що росіяни таки мають доступ до того, що шириться нашими соцмережами, скільки би в росії не блокували українські сайти. І коли активно шириться інформація від українських медіа, то вони це бачать й інформація до них доходить швидко. Якась стандартна неемоційна інформація не завжди доходить до них, а от в такій жартівливій чи саркастичні формі – переважно так. Усе, що має емоцію – поширюється дуже швидко. Меми якраз мають ту емоцію. Медіа, фільми, музика завжди грають на двох емоціях – або на великому сумі чи трагедії або на чомусь дуже смішному. Це ті дві емоції, які дуже зачіпають.

Мем – одна з таких емоцій, тому це класний інструмент у боротьбі з пропагандою. Розвінчування фейків за допомогою мемів це ціле мистецтво.

На сайті «24 каналу» є окремі матеріали, такі собі огляди мемів на ту чи іншу тему. У чому їхня місія?

Феномен українців у тому, що вони дуже швидко можуть реагувати на ті чи інші події та процеси, які відбуваються. Чи то позитивні, чи негативні.

Українці вже навіть змагаються – хто зробить більше мемів, смішніших чи кращих. Усім це піднімає настрій. Мабуть, у час війни це така своєрідна захисна реакція, адже навіть у такий час хочеться якихось позитивних емоцій.

Місія оглядів дуже проста – передати настрої суспільства стосовно якоїсь ідеї чи проблеми. Якщо думати глобально, то меми є такою собі критикою. Просто в такому жартівливому стилі. Ті ж політики постійно це бачать, вони це читають. Огляд мемів, якщо читати поміж рядків – це відображення настроїв суспільства щодо якоїсь події.

Чи є у SMMників 24 каналу якісь інструкції чи правила у створенні мемів? Чи у них повна свобода дій у цьому контексті?

У мемів узагалі немає жодних обмежень. Тобто, меми – те, що має народитися у голові. Важко уявити, що тобі скажуть: «Пожартуй з цього і з цього».

Як в музикантів народжуються пісні, в поетів народжуються вірші, так в наших SMMників народжуються меми. Це такий свого роду креатив, творчість і фантазія.

Критеріїв мемів не існує, бо тоді буде порушене саме поняття мему. SMMників має абсолютно повне вільне право зробити мем, як він бачить. Існує, звичайно, усередині кожної команди таке, що колеги радяться між собою, аби послухати думку інших щодо тієї чи іншої ідеї.

Цікавий факт: наші SMMників роблять меми за 20 секунд. Трапилася якась подія – вони пишуть коротенький пост у соцмережах і зразу ж думають, що б до цього можна було додати. Це можуть бути якість прості та примітивні картинки, але водночас дуже життєві чи смішні.

Часто редактори стрічки новин у своїх текстах полюбляють також використовувати такі собі меми – російська «новомова», якісь крилаті фрази і таке інше. Наскільки це схвалюється і яка політика сайту щодо таких інструментів у поданні інформації.

Подавати у наш час інформацію сухо – це вистрілити собі у ногу. Дуже важливим є насичення інформації фактами, такою собі суб’єктивною об’єктивність, адже це впливає на інформаційну безпеку.

Я вважаю, що такі, скажімо, легкі жарти у бік росіян в текстах – це нормально, ми можемо дозволити собі таку емоцію. Ми можемо нагадати лукашенку про те, звідки на білорусь готували напад і про те, що «потєрь нєт». Але важливо не переграти на емоціях, адже все ж новини то є новини. Ми новинний сайт і ми маємо подавати інформацію так, аби не витрачати час людини, яка прийшла за тим, що дізнатися найголовніше.

Хто б що не казав – не існує тексту, новини, в якої немає душі автора. І якщо автор вміє класно жартувати і доречно це використати в тексті – це свідчить про високий рівень знань і професіоналізм.

Спілкувався Іван Магуряк, студент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.