Лише 60 років тому молодий науковець Пітер Наур вперше використав словосполучення “наука про дані”, а вже у XXI столітті наука про дані стала однією із найцікавіших та найперспективніших у світі. Такий стрімкий розвиток насамперед пов’язаний із тим, що 90% цифрових даних у світі згенеровано протягом останніх двох років. Отже перед нами постало питання: як дати лад терабайтам цифрової інформації?

Як це працює. Джерело: oreilly.com

Функціональне мистецтво

Ще навіть століття тому людство не могло й уявити, з яким масивом даних воно буде мати справу у майбутньому. Саме тому з’являється потреба у аналізі, обробці та коректному представленні даних, що і робить наука про дані (Data Science). Вона дозволяє із величезної кількості інформації відфільтрувати конкретну та корисну. Окремим напрямом науки про дані є методи їх візуального представлення, а саме візуалізація даних.

Етап візуалізації даних у процесі збору і аналізу інформації дає чималий простір для фантазії, адже існує певний зв’язок між візуалізацією та мистецтвом. Схожий зв’язок існує, наприклад, між журналістикою та літературою. Проте журналіст ніколи не дозволить собі перетворити його статті на художню літературу, така ж ситуація і з візуалізацією даних, адже перш за все це функціональне мистецтво.

Едвард Тафті – професор статистики, політології та комп’ютерних наук Єльського університету, відомий своїми працями із інформаційного дизайну, вважає, що візуальний дизайн вдалий, якщо дає максимум інформації мінімальними засобами. Тафті сформулював також принципи графічної досконалості, один з яких визначає, що графіка дає читачеві якнайбільше ідей за якнайкоротший час із використанням мінімальної кількості чорнила й мінімального простору.

У сфері інфографіки та візуалізації даних завжди ведуться дискусії щодо того, як слід подавати інформацію: надавати перевагу раціональному, науковому підходові до інформаціного дизайну чи робити наголос на естетиці. Зазвичай такі дискусії зароджуються внаслідок того, що сфера візуалізації даних охоплює різні професії. Позаяк візуалізацію творять як представники технічних галузей (статистика, картографія, комп’ютерні науки, інженерія) так і випускники програм із графічного дизайну, образотворчого мистецтва та журналістики. Не складно здогадатись, що кращі інфографіки народжуються у результаті взаємодії мистецтва та функціональності.

Кліматична криза в цифрах: інтерактивна мапа. Джерело: BuzzFeed News

Інтерактивна візуалізація статистики вакцинації від COVID-19 Джерело: Reuters

Журналістика даних та наука про дані — це те ж саме?

Безперечно, ні. Data Journalism та Data Science часто перетинаються, однак є 4 аспекти, які їх вирізняють:

1. Мета.

Наука про дані — це набір алгоритмів, технологій та стратегій для аналізу даних, з метою побачити «інсайти» в безмежному потоці даних. Журналістика даних підкріплюється даними, збирає їх, аналізує та фільтрує, однак її мета — це створити захопливу історію.

2. Аудиторія.

Зазвичай фахівець науки про дані не турбується про свою аудиторію, не намагається її зацікавити. Часто його аудиторія — це замовник, якому важливо розібратись у масиві даних. Фахівця науки про дані (aka дата сайентиста) не цікавить вигляд його творіння, його цікавлять цифри та що вони за собою ховають. У свою чергу журналіст даних з перших хвилин свого дослідження концентрується на своїй аудиторії. Він ставить собі питання: чи моє дослідження зацікавить мою цільову аудиторію? Моє дослідження буде розважати чи інформувати? Які емоції воно викличе?

3. Життєвий цикл.

Data Science має чіткий цикл, який охоплює чотири фази:
— Розуміння проблеми
— Збір даних, вишукування помилок, неточностей та подальше дослідження даних
— Розробка, процес інженерії
— Будування моделі та її впровадження
Журналістика даних включає в себе перші два пункти, однак останні два є зовсім не обовʼязковими. Натомість журналістика даних це:
— Зародження ідеї
— Збір даних, вишукування помилок, неточностей та подальше дослідження даних
— Візуалізація даних
— Сторітелінг
Варто додати, що останні два пункти є особливо важливими, адже, як згадувалося, кінцева мета журналістики даних — це створити захопливу історію.

4. Результат.

Результат чи продукт науки даних — це набір графіків чи навіть продукт програмного забезпечення. Це те, що широкій аудиторії буде складно зрозуміти з першого погляду. В той же час, фінальний результат журналістики даних читач має сприйняти швидко та без ускладнень, адже мета журналістики даних — це допомогти зрозуміти широкій аудиторії комплексну проблему, використовуючи дані.

Журналістика даних та російська агресія

Журналістика даних, безперечно, відіграє велику роль в інформуванні західного суспільства щодо російсько-української війни. Спілкуючись з іноземцями, можна було помітити цікавий факт: вже у перший тиждень війни вони без труднощів могли знайти на карті невеличкі українські міста такі як: Гостомель, Буча та Ірпінь. Очевидним є той факт, що саме візуалізація маршруту російських військ в сторону Києва допомогла зосередити увагу на раніше не примітні містечка.

Що найчастіше візуалізовують у контексті російської агресії? Безперечно, найпопулярніша тема — це карти бойових дій та просування українських військ. The New York Times оновлює карти бойових дій з перших днів війни тут. Інша популярна тема — це гроші. Американські ЗМІ часто ставлять питання своїй аудиторії, куди йдуть гроші з їхніх податків. На нього вони відповідають за допомогою журналістики даних. Детальніше із матеріалом можна ознайомитись можна за посиланням.

Скріншот із сайту NYT

Варто зазначити ще одну тему, яку полюбляють висвітлювати журналісти, та, яка є важливою у контексті війни в Україні: російський газ та нафта та хто від нього залежний. Аль Джазіра зробила цікавий набір інфографік на тему, хто найбільше споживає російську нафту та як впливає ембарго на неї.

З чого почати вивчати журналістику даних?

В українських вишах цей напрям ще тільки зароджується, тому журналістам зазвичай треба окремо вивчати програмування та основи дизайну, а представникам технічних галузей здобувати навички сторітелінгу. Щоб здобути усі ті знання, нам на допомогу прийдуть різноманітні онлайн-курси, лекції чи семінари, а саме:

Онлайн-курси

• Онлайн-курс від гуру журналістики даних, викладача університету
  Маямі Альберто Каїро та журналіста даних, редактора News Lab Team компанії Google Саймона Роджерса. Курс поділений на 6 модулів, у кожному з яких можна навчитися «чистити» дані, їх аналізувати та нарешті правильно візуалізувати та створити журналістський матеріал. Курс викладається англійською мовою та є безкоштовним.
• Python for journalists. Мова програмування Python є одним із обов’язкових навиків для створення матеріалу на основі даних. Перевага курсу є в тому, що він створений саме для журналістів і адаптований для їхньої роботи. Під час навчання ви здобудете навики від звичайного завантаження на комп’ютер інструментів для роботи із Python до безпосередньої роботи із даними. Навчання відбувається англійською мовою та є також безкоштовним.
• Doing Journalism with Data: First Steps, Skills and Tools. Курс поділений на 5 модулів, кожен з яких поділений ще на секції.
  Попередній курс був орієнтований на вивчення програмування, у свою чергу цей курс буде більш загальним, адже у ньому можна, наприклад, навчитись, як шукати історії для їхньої візуалізації та як їх цікаво розповідати за допомогою цифр. Курс викладається англійською мовою та є також безкоштовним.
• Texty.org.ua спільно з Чеською громадською організацією «Асоціація з міжнародних питань» оголошують набір на навчання викладачів та студентів факультетів і кафедр журналістики закладів вищої освіти України й журналістів-початківців із регіональних медіа на короткостроковий навчальний курс «Війна в Україні на картах».

Лекції

• Онлайн-лекція журналістки даних, графічного редактора New York
  Times Ярини Серкез. Лекцію організовано за підтримки Lviv Media Forum. Ярина розповіла про власний досвід створення матеріалів, коментувала їх, а також давала поради, як початківцям почати працювати із даними. Мова навчання – українська. Відео збережене у мережі Facebook на сторінці Lviv Media Forum.
• Навчальні відео фахівця із візуалізації даних Андрія Газіна. Відео були відзняті в рамках проекту “Відкриті дані: тренінги для громадських організацій та медіа”. Мова навчання – українська.

Красиві інфографічні історії для натхнення

• The Pudding. Онлайн-видання, яке створює “візуальні есе”. Саме так вони називають свої матеріали. Видання вважає, що “візуальні есе” читачам набагато простіше сприймати, аніж довжелезні статті. Нещодавно видання опублікувало «есе», у якому журналісти проаналізували 2 тисячі книг та з’ясували, як письменники описують чоловічі та жіночі частини тіла.
• Texty.org.ua. Україномовне онлайн-видання, яке спеціалізується на журналістиці даних, проте працює і в традиційних журналістських жанрах. У 2020 році отримали Sigma Award в категорії “найкраща інтерактивна новинна веб-сторінка”, за проект “Свіжа деза з Росії” та Фейкогриз. Переможні матеріали можна переглянути за посиланням.

Марія Ковба, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.