Гібридна війна з РФ змушує нас постійно спростовувати дезінформацію, відбиватись від фейків і розпізнавати ІПсО. Тут агресору на допомогу приходять не лише псевдожурналісти, а й звичайні громадяни з низьким рівнем медіаграмотності, що поширюють це. Як стати на світлу сторону інфопростору побачимо на прикладі тітоньки Фібі.

Це уявна користувачка соціальної мережі «Facebook», що стикнеться з реальними проблемами інформаційної павутини. Їй майже 60, у неї чудова сім’я, робота, захоплення вирощувати фіалки, а ще бажання урізноманітнити свою рутину. Тітонька Фібі теж вирішила почати цей рік зі змін, тому створила акаунт у фейсбуці. Там планувала ділитись сімейними фото, слідкувати за друзями, читати новини і дописи. Ну і звичайно ж писати милі коментарі дітям.

Згідно із соціологічним дослідженням, виконаним на замовлення «Детектор медіа», лише 8% українців мають високий рівень медіаграмотності. Наша героїня до цього проміжку не належить, тому попереду були 3 важливих етапи для освоєння медіагігієни.

Етап І. Невдале знайомство
Жінка підписалася на своїх друзів, колег та навіть однокласників, а також приєдналася до цікавих за назвою спільнот. Тепер її стрічка частково складалася з дописів ресурсів-сміттярок:

Якщо «дивокоржик» ще викликав у неї сумніви, то вподобайку під дописом із захисниками тітонька Фібі залишила, бо ж справді хвилюється. Олега Винника вона ніколи не любила, але все-таки поширила інформацію для підписників. Що ж у цій ситуації пройшло повз її уваги?

• Смерть Винника звичайно ж фейк, як і всі попередні рази, коли його хоронили на теренах соцмереж. Допис не містить конкретики про те, як це сталося, коли і яке першоджерело. До того ж жодні перевірені медіа про таке не повідомляли. Вказане посилання — це закритий телеграм-канал сумнівного походження про шоу-бізнес, який хоче набрати популярності такими принизливими методами.
• «Став лайк, якщо…» — дуже поширена маніпуляція, яка має на меті підняти активність сторінки. Продукування такого емоційного матеріалу принесло ресурсу-сміттярці більшу авдиторію, але жодної користі захисникам.
• Лікування будь-якої хвороби медовим коржем не є новинкою серед медичних порад, які поширюють користувачі. Такі методи не мають нічого спільного з доказовою медициною і реальними результатами.

Етап 2. Обережно, Facebook-пастка.
З початком повномасштабної війни кількість благодійних зборів суттєво збільшилась, як і фейкових прохань про допомогу від кіберзлочинців. Тітонька Фібі зазвичай просить сина зробити донат зі своєї картки, але сьогодні побачила це:

Вона не змогла стояти осторонь потреб на гарячий напрямок і надіслала весь залишок коштів, що був на балансі. Її син побачив поширений допис і одразу знайшов ідентичні дані карток в одній із фейсбук-спільнот, де збирають інформацію про шахраїв.

• Зловмисники часто намагаються використати трагічні події чи нещасні випадки для наживи: створюють підроблені благодійні організації чи особисті сторінки. Таким чином вони викликають емпатію та жаль, щоб підштовхнути людей до пожертви. Робити внески варто лише перевіреним особам, благодійним організаціям і фондам на офіційних сайтах, які відкрито звітують про свою діяльність.

Етап 3. Сім раз прочитай – один пошир.

Тітонька Фібі прислухалась до порад сина і почала проходити безкоштовний курс з медіаграмотності від Prometheus «Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в інтернеті та на телебаченні». Вона вже зробила зі ситуації певні висновки і готова ділитися порадами та знахідками:

1. Фактчекінг всьому голова. Коли читаєте новину, звертайте увагу на першоджерело. Його наявність —  гарна ознака, але перевіряти подання інформації на якість, коректність та повноту обов’язково. Також поставте до матеріалу, який читаєте, три запитання: «хто?», «коли?», «як?». Якщо ж досі є сумніви, вам допоможе бот «Перевірка» від Gwara Media. Він виявляє сумнівну інформацію і суперечливі факти протягом доби після надісланого запиту.
2. Критичне мислення та аналіз. «Сестри чоловік у СБУ», «вчені», «експерти», «анонімне джерело» — це ті маркери, що дуже часто притаманні фейковим новинам. Довіряйте офіційним джерелам і не робіть висновки лише по заголовку. Користуйтеся такими ресурсами, як сайт Stopfake.org, що створений для викриття фейків про Україну та інші держави.
3. Список довіри. Велика кількість інформаційних ресурсів збільшує ймовірність натрапити на неякісний контент. Створіть власний перелік із декількох перевірених медіа, які варті уваги та довіри. У цьому вам може допомогти «Білий список» Інституту масової інформації.
4. Фільтрування. Нас оточує багато контенту, але далеко не весь ми споживаємо свідомо. Очистіть свої соцмережі від маніпулятивних каналів, відпишіться від сумнівних спільнот та особистих сторінок, що можуть працювати на користь ворога. Не використовуйте російські ресурси, налаштуйте інтерфейс українською, вводьте нею пошукові запити з додаванням «-и» наприкінці. Це допоможе збільшити кількість результатів українською і мінімізувати фейкову інформацію з російських сайтів.
5. Контроль емоцій. Прочитали новину і відчули у собі низку бурхливих емоцій? Зупиніться. Ймовірно, вона була створена та сформульована таким чином саме з метою спровокувати вас поширити цей допис. Подивіться, чи розповідають про це медіа з вашого списку довіри. Якщо так, і це справді щось сенсаційне, то запитайте в себе: «Чи не завдам я шкоди країні та її громадянам, якщо поширю це?»

Ваша інформаційна гігієна — власний острівок медіабезпеки. Чим більше навчатися та вкладати сили у власну медіаграмотність, тим швидше острівець переросте у континент. То де зараз знаходитесь ви?

Аліна-Марія Черник, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.