«Відмовитись від усього російського»: як медіа переходять на українську мову
Вікторія Стень
Опубліковано: 03-02-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Через воєнні дії Росії, українці почали масово відмовлятися від усього російського, зокрема й мови. Медійники не виняток. Деякі медіа всіма силами намагаються випускати свій контент українською. Інші досі не можуть відмовитися від російського інтерфейсу та контенту на своїх сайтах, аргументуючи це потребою багатьох російськомовних українців.
На телебаченні запускають програми українською і навіть програми для поліпшення знань мови, як от СТБ зі своєю програмою «Солов’їне шоу». «Солов’їне шоу» в ігровій формі залучає зіркових учасників і глядачів до проходження тестів зі знання державної мови.
Багато шоу, які раніше виходили російською мовою зараз перейшли на українську. І це не просто наклавши звукову доріжку поверх російськомовного запису. Наприклад, програми телеканалу ICTV «Антизомбі» та «Громадянська оборона» у січні 2023 почали виходити в ефір українською мовою. На якість контенту зміна мови насправді не сильно вплинула.
За даними моніторингу за серпень 2022 року, 25 загальнонаціональних телеканалів не лише дотримуються вимог законодавства про мовні квоти, а й майже стовідсотково мовлять українською у своїх ефірах. 16 із 25 каналів транслювали свій контент лише українською мовою. В ефірі інших дев’яти телекомпаній такий показник дорівнює 99%.
Навіть у вкрай складній ситуації, як от окупація – медіа переходять на українську, зокрема 061 Запоріжжя. «З початком повномасштабного вторгнення рф ми вирішили, що маємо чітко окреслити нашу позицію і настрій, тому перейшли на український формат мовлення», – стверджує Ольга Солоп, редакторка сайту 061.ua.
Є і ті, хто переходять на українську не маючи жодного на це бажання, наприклад, щотижневе двомовне обласне друковане видання “Україна-Центр”. “Закон суворий, але це закон”. Наша справа – виконувати. Втім, пара теплих слів у нас знайдеться” – так пише головний редактор УЦ Юхим Мармер.
Але, не все так добре, як виглядає на перший погляд. Насправді, медійникам є над чим працювати. У серпні минулого року пресслужба Уповноваженого з захисту державної мови повідомила про 1002 повідомлення про порушення мовного законодавства! 78% отриманих повідомлень стосувались порушення застосування державної мови на сайтах та їх представництвах у соцмережах. Близько 61% скарг стосувалися інтернет-ресурсів, які обслуговують споживачів.
Станом ще на 16 липня, усі інтернет-ресурси мають мати українську версію. Минуло півроку, а деякі видання, як от «Багнет» та «Голос.UA» взагалі не подають контент державною мовою. Ще 5 видань не забезпечують завантаження українськомовної версії за замовчуванням. Серед них «РБК-Україна», «Політека», «Хвиля», «Вести», «Ракурс».
Отже, медійний простір ще потребує чималих зусиль щодо впровадження української. Але початок покладено, і багато видань свідомо переходять на українську мову, усвідомлюючи проблематичність використання російської.
Вікторія Стень, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка