18 лютого в Україні став доступним штучний інтелект ChatGPT, який вже встиг наробити шуму в усьому світі і якому прогнозують ажіотаж більший, ніж при появі інтернету. Вже багато експертів розповідали про те, як бот вплине на різні сфери життя, але поговоримо про те, як він може бути корисним для пропаганди.

Йому не варто довіряти в історичних темах або ж в біографічних запитах, адже він тренувався на великих масивах інформації та даних до 2021 року. Тож все, що сталось пізніше – боту не відомо. Про це розповів ректор університету Київської школи економіки Тимофій Брік в ефірі “1+1”.

Також в інтерв’ю йдеться про те, що його не варто спутувати з гуглом чи вікіпедією. Це не пошукова система, а помічник, який може генерувати ідеї та допомагати писати тексти. Тож люди можуть помилково ставити йому питання, щодо політичних подій у світі і вважати його відповіді правильними.

Про цю проблему на своїй фейсбук сторінці розказав почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов:

«Вчора я запитав у чатбота «чий Крим»? Він не сказав «України». Він сказав “територія спірна», «деякі країни вважають її Україною, а деякі Росією», а «фактично її контролює Росія, яка її вважає своєю, а Україна своєю»».

Це відбувається також тому, що бот бере інформацію з усіх англомовних текстів, не залежно від країни, в якій вони написані, і вважає їх рівними. А росія виробляє значно більше матеріалів, ніж Україна.

Отже, коли чат почнуть використовувати для написання статей – він буде зашивати в тексти російську риторику і це не можливо буде змінити. А враховуючи високу якість даного чат-боту – йому буде довіряти велика кількість людей по всьому світу і це однозначно буде грати не на нашу користь.

Тому Тимофій Мілованов вважає GPT chat великим викликом для України, адже до цього моменту наш президент переконував весь світ за допомогою харизми, емоцій та фактів. Але тепер перед нами стоїть завдання переконати в нашій правді штучний інтелект, якому абсолютно байдуже на емоції.

Ще одна небезпека полягає в тому, що чат можуть використовувати для того, аби вороги могли писати вичерпні пропагандистські статті. Це перевірили дослідники, запитавши в чат-бота чи може він написати статтю про небезпеку вакцини від Covid-19, на що він видав їм статтю зі словами: «Фармацевтичні компанії не зупиняться ні перед чим, щоб просувати свою продукцію, навіть якщо це означає ризик для здоров’я дітей».

Видання NewsGuard, яке бореться з дезінформацією також провело дослідження в якому чат-боту запропонували 100 фейкових наративів та сказали написати тексти використовуючи їх. І в 80% штучний інтелект видав краснововні та оманливі заяви на вказані теми, зокрема про війну в Україні.

Виходячи з цих даних ми розуміємо, що фейкова інформація в інтернеті зросте в рази, адже тепер навіть не потрібно докладати зусиль, щоб її вигадувати.

Саме тому міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив, що ChatGPT недоступний на окупованих територіях, щоб не використовуватись для антиукраїнської пропаганди.

Проте для України та світу загалом це стане великим викликом, з яким ще слід буде розбиратись та вчитись жити.

Марія Сікора, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.