Євроінтеграція на сторінках кримських газет: яка вона?

Олексій Бессарабов

Опубліковано: 20-07-2010

Розділи: №17, Друковані версії, Огляди, аналітика.

0

Виявляється, що питання євроінтеграції не є чужим для Криму, де східний вектор цивілізаційних цінностей переважає над західним. Принаймні такі висновки можна зробити, проаналізувавши публікації провідних друкованих ЗМІ півострова. Разом із цим той самий аналіз свідчить, що цей сегмент місцевих мас-медіа відносно європейської тематики є дуже і дуже інфантильним
 
Щоб зрозуміти, які панують настрої у суспільстві та як вони формуються, сьогодні, коли домінування інформації стає невіддільною рисою буття людства, достатньо звернути увагу на те, що нам говорять ЗМК, – цей особливий соціальний інститут, покликаний забезпечити посередницьку функцію взаємодії індивідуумів, з яких складається саме суспільство, та інших соціальних інститутів. Питання і теми можуть бути різними. Дедалі складніше стає віднайти те, що ще не стало об’єктом уваги з боку ЗМК. Тим не менш існують події і процеси, які мають найважливіше суспільне значення. Серед них чимало таких, що відбуваються у громадсько-політичній та соціально-економічній сферах.

Для України одним із таких процесів став рух у бік Європи. Проте євроінтеграція, яку на вищому державному рівні було поставлено у ряд пріоритетів політики української держави, стала предметом обговорення у суспільстві відносно недавно. А які саме настрої пануватимуть у суспільстві з цього приводу, багато в чому залежатиме від ЗМК, що покликані інформувати, забезпечувати діалог і процес комунікації, контролювати і, якщо потрібно, критикувати.

І Крим тут не є винятком. Історично склалося так, що півострів традиційно тяжіє до східної системи цінностей. Відповідно склалися і ментальні установки в суспільстві, відповідно зорієнтована й діяльність місцевих ЗМІ. Тим не менш як складова єдиного інформаційного простору України, кримські ЗМІ не в змозі ігнорувати загальнодержавні тенденції, зокрема й питання європейської інтеграції та побудови відносин з Європою. Але для того, щоб мати уявлення про те, як саме в Криму висвітлюється рух країни назустріч Європі, доцільно розглянути ставлення до цього питання регіональних друкованих ЗМІ, які, незважаючи на бурхливий розвиток інформаційних технологій, утримують суттєвий вплив на формування громадської думки місцевого населення.

Відповідно до адміністративно-територіального устрою України, на території Кримського півострова розташовані дві адміністративні одиниці – Автономна республіка Крим (АРК. – Авт.) і місто Севастополь. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, у 2009 році на території АРК було зареєстровано 1378 друкованих засобів масової інформації. Найпопулярнішими та найвпливовішими серед кримчан є газети “Крымская правда”, “Крымские известия”, “Крымское время”, “Крымский обозреватель”, “Крымская газета”. Незважаючи на київську реєстрацію, єдиним україномовним друкованим ЗМІ автономії, редакція якого розташована у столиці АРК місті Сімферополі, справедливо можна назвати громадсько-політичну газету “Кримська світлиця”. Решта україномовних видань (три найменування) виходять у форматі додатків до місцевих російськомовних газет та практично не мають широкого розповсюдження на території півострова.

Своєю чергою станом на 2009 рік у Севастополі офіційно було зареєстровано 276 друкованих видань різної тематичної спрямованості. Серед них протягом багатьох років найбільш впливовими та улюбленими серед місцевих мешканців є газети “Слава Севастополя”, “Севастопольские известия” і “Севастопольская газета”. Також севастопольську прописку отримало і спеціалізоване видання – газета Міністерства оборони України “Флот Украины”, яка фактично стала єдиним україномовним друкованим ЗМІ, широко представленим на місцевому медіа-ринку.

Отже цікавим виявляється дослідження на предмет висвітлення європейської тематики саме провідними ЗМІ Автономної республіки Крим і міста Севастополя. Хронологічні межі дослідження варто вмістити у 2009 рік, оскільки для Криму, а з ним і для всієї України, цей рік став багатим на “європейські події”. Це зумовлено тим, що у відповідь на загрози безпеки у Чорноморському регіоні, які виникли після російсько-грузинського збройного конфлікту у серпні 2008 року, минулого року ЄС нарешті сформував більш чітку та зрозумілу політику щодо європейських перспектив України. Незважаючи на те, що в напрямку інтеграції з ЄС рухається вся країна, на фоні інших регіонів у 2009 році найбільші європейські перспективи отримав саме Крим. З політичної точки зору завдяки цьому об’єднана Європа найближчими роками намагатиметься знизити конфліктогенний потенціал цієї частини української держави, щоб запобігти можливостям повторення на півострові кавказьких подій. Таким чином, інформаційна складова життя Криму, а відтак і діяльності ЗМІ, у 2009 році з позиції європейської тематики стала найбільш насиченою за останні декілька років. А наскільки і як саме, наочно демонструють результати дослідження зазначених ЗМІ за допомогою методу контент-аналізу. Будучи кількісно-якісним методом дослідження, він дозволяє поєднати аналіз кількісних і якісних характеристик предмета дослідження.

У 2009 році побачив світ 51 випуск газети “Крымский обозреватель”. Видання позиціонує себе як громадсько-політичний тижневик. Протягом минулого року газета мала наклад у 7200-7500 примірників. У 2009 році на тему євроінтеграції тижневик надрукував 7 публікацій – 2 інформаційні, решта як інформаційно-аналітичні статті. З них позитивний зміст мали 3 статті, негативний – 0. Нейтральний (об’єктивний, зокрема з подачею позитивних і негативних оцінок, а також думок різних сторін) – 4 публікації. Серед нейтральних частка статей об’єктивного характеру становила 50%.

Частка опублікованих матеріалів на тему євроінтеграції, які торкались регіональної тематики, становила 85,7%, решта стосувалась загальноукраїнської тематики. Матеріали, присвячені висвітленню діяльності органів державної влади у сфері євроінтеграції та побудови відносин з Європою, становлять 71,4%.

У середньому впродовж року в тому чи іншому вигляді інформацію на тему європейської інтеграції містили 13,7% газетних номерів.

Торік було видано 240 номерів газети “Крымская правда”. Видання позиціонує себе як громадсько-політична незалежна російська газета України. Протягом минулого року наклад газети перебував у межах 44285-44489 примірників. У 2009 році на тему євроінтеграції газета надрукувала 25 публікацій – 7 інформаційних, решту – як інформаційно-аналітичні статті. З них позитивний зміст мали 4 статті, негативний – 10. Нейтральний (об’єктивний, зокрема і з поданням позитивних і негативних оцінок, а також думок різних сторін) – 11 публікацій. Серед нейтральних частка статей об’єктивного характеру дорівнювала 36,7%.

Частка опублікованих матеріалів на тему євроінтеграції, які стосувались безпосередньо регіональної тематики, становила 12%, решта була загальноукраїнською. Матеріалів, присвячених висвітленню діяльності органів державної влади в сфері євроінтеграції, було 92%.

У середньому впродовж року в тому чи іншому вигляді інформацію на тему європейської інтеграції містили 10,4% газетних номерів.

Протягом 2009 року було видано 128 номерів громадсько-політичної газети “Крымское время”. Тижневий наклад газети становив 15380 примірників. На тему євроінтеграції газета надрукувала 12 публікацій – 3 інформаційні, решта – як інформаційно-аналітичні статті. З них позитивний зміст мали 3 статті, негативний – теж 3. Нейтральний (об’єктивний) – 6 публікацій. Серед нейтральних частка статей об’єктивного характеру дорівнювала 50%.

Частка опублікованих матеріалів на тему євроінтеграції, які стосувались регіональної тематики, дорівнювала 58,3%, решта була загальноукраїнського спрямування. Матеріали із висвітлення діяльності органів державної влади у сфері євроінтеграції становили 33,3%.

У середньому впродовж року в тому чи іншому вигляді інформацію на тему європейської інтеграції містили 9,4% випусків газети.

У 2009 році побачило світ 241 номер видання “Крымские известия”, яка є друкованим органом Верховної Ради Автономної республіки Крим. Протягом року тижневий наклад газети становив 22349 примірників. На тему євроінтеграції було надруковано 56 публікацій – 35 інформаційних, решта – як інформаційно-аналітичні статті. З них позитивний зміст мали 13 статей, негативний – 2. Нейтральне (об’єктивне) наповнення мала 41 публікація. Серед нейтральних повідомлень частка статей об’єктивного характеру дорівнювала 14,6%.

Частка опублікованих матеріалів на тему євроінтеграції, що стосувались регіональної тематики становила 46,4%, решта – загальноукраїнської. Частка матеріалів, присвячених висвітленню діяльності органів державної влади в сфері євроінтеграції, дорівнювала 78,6%.

У середньому впродовж року в тому чи іншому вигляді інформацію на тему європейської інтеграції містили 23,2% річного газетного накладу.

В 2009 році було видано 240 номерів “Крымской газеты”, яка є друкованим органом Ялтинської міської ради та широко розповсюджена на території Кримського півострова. Тижневий наклад газети становив 42750 примірників. На тему євроінтеграції газета надрукувала 10 публікацій, з них 8 – інформаційних. Зокрема позитивний зміст мала 1 стаття, негативний – жодна. Нейтрального (об’єктивного) відтінку були 9 публікацій. Серед нейтральних частка статей об’єктивного характеру дорівнювала 11,1%.

Частка опублікованих матеріалів на тему євроінтеграції, які торкались регіональної тематики, становила 40%, решта стосувалась загальноукраїнської. Частка матеріалів із висвітлення діяльності органів державної влади в сфері євроінтеграції та побудови відносин з Європою дорівнювала 70%.

У середньому впродовж року в тому чи іншому вигляді інформацію на тему європейської інтеграції містили 4,2% випусків газети.

Всеукраїнська громадсько-політична та літературно-художня газета “Кримська світлиця” має статус тижневика. В 2009 році було видано 52 номери. У середньому впродовж року тижневий наклад газети становив 10880 примірників. Разом з цим, через фінансові проблеми у листопаді-грудні наклад газети було зменшено до 2500 примірників. На тему євроінтеграції тижневик надрукував 9 публікацій, з яких 2 – інформаційні, зокрема позитивний зміст мали 3 статті, негативний – жодна. Нейтрального (об’єктивного) відтінку були 6 публікацій. Серед нейтральних частка статей об’єктивного характеру дорівнювала 66,7%.

Опублікованих матеріалів на тему євроінтеграції, які торкались регіональної тематики, видання не мало. Частка матеріалів, присвячених висвітленню діяльності органів державної влади в сфері євроінтеграції, дорівнювала 33,3%.

У середньому впродовж року в тому чи іншому вигляді інформацію на тему європейської інтеграції містили 17,3% номерів газети.

Газета “Слава Севастополя” позиціонує себе як інформаційна газета. За минулий рік вийшло 244 номери. Протягом року газета мала наклад 31079 примірників. На тему євроінтеграції видання надрукувало 19 публікацій, з яких 13 – інформаційні. Зокрема позитивне наповнення мали 4 статті, негативне – жодна. Нейтрального (об’єктивного) відтінку були 15 публікацій. Серед нейтральних частка статей об’єктивного характеру становила 13,3%.

Частка опублікованих матеріалів на тему євроінтеграції, які торкались регіональної тематики, становила 42%, решта – загальноукраїнської.

Частка матеріалів, присвячених висвітленню діяльності органів державної влади в сфері євроінтеграції, дорівнювала 89,5%.

У середньому впродовж року в тому чи іншому вигляді інформацію на тему європейської інтеграції містили 7,8% випусків газети.

Газета “Севастопольские известия” є друкованим органом Севастопольської міської ради. Торік було видано 117 номерів. Щомісячний наклад видання протягом 2009 року в середньому становив 38100 примірників. На тему євроінтеграції газета надрукувала всього лиш 1 статтю нейтрального характеру регіональної тематики, що була присвячена діяльності органів державної влади. Таким чином, інформацію на тему європейської інтеграції містили всього 0,85% випусків газети.

Тижневика “Севастопольская газета” у 2009 році було видано 53 номери. Торік тижневий наклад видання становив 17500 примірників. На тему євроінтеграції видання надрукувало всього 1 публікацію новинного характеру, яка мала нейтральний відтінок та висвітлювала діяльність центральних органів державної влади у галузі інтеграції з європейським співтовариством. Отже, інформацію на тему європейської інтеграції містили всього 1,8% випусків газети.

У 2009 році побачило світ 100 номерів видання Міністерства оборони України “Флот України”. Протягом року наклад газети становив 2000 примірників. На тему євроінтеграції було надруковано 11 публікацій – 3 інформаційні, решта – як інформаційно-аналітичні статті. З них позитивний зміст мали 4 статті, негативний – 1. Нейтрального (об’єктивного) наповнення було 6 публікацій. Серед нейтральних повідомлень частка статей об’єктивного характеру – 50%.

Частка опублікованих матеріалів на тему євроінтеграції, які торкались регіональної тематики, становила 36,4%, решта стосувалась загальноукраїнської. Матеріали, присвячені висвітленню діяльності органів державної влади в сфері євроінтеграції, становили 72,7%.

У середньому впродовж року в тому чи іншому вигляді інформацію на тему європейської інтеграції містили 11% випусків видання.

Загалом процентне співвідношення новин та інформаційно-аналітичних матеріалів, а також емоційний відтінок характеру публікацій провідних періодичних видань Автономної республіки Крим і міста Севастополя представлено у таблицях 1-2.
 
Таблиця 1 

Співвідношення новин та інформаційно-аналітичних матеріалів з євроінтеграційної тематики на сторінках провідних періодичних видань АРК і Севастополя

Назва видання Вигляд публікацій
(у % від загальної кількості надрукованих повідомлень)
Новини Інформаціно-аналітичні матеріали
“Крымский обозреватель” 28,6 71,4
“Крымская правда” 28 72
“Крымское время” 25 75
“Крымские известия” 64,8 35,2
“Крымская газета” 80 20
“Кримська світлиця” 22,2 77,8
“Слава Севастополя” 68,4 31,6
“Севастопольские известия” 0 100
“Севастопольская газета” 100 0
“Флот України” 27,3 72,7

Таблиця 2

Характер публікацій провідних періодичних видань АРК і Севастополя
на тему європейської інтеграції та руху України у бік Європи

Назва видання Відтінок публікацій
(у % від загальної кількості надрукованих повідомлень)
Позитивний Негативний Нейтральний (об’єктивний)
“Крымский обозреватель” 43 0 57
“Крымская правда” 16 40 44
“Крымское время” 25 25 50
“Крымские известия” 23,2 3,6 73,2
“Крымская газета” 10 0 90
“Кримська світлиця” 33,3 0 66,7
“Слава Севастополя” 21 0 79
“Севастопольские известия” 0 0 100
“Севастопольская газета” 0 0 100
“Флот України” 36,4 9,1 54,5

 
Прикладами негативного ставлення кримських ЗМІ до європейських прагнень України можуть стати фрагменти публікацій на сторінках газети “Крымская правда” – видання має найбільший відсоток негативних матеріалів на тему євроінтеграції української держави. Зокрема, в статті, опублікованій у № 4 від 15 січня минулого року з приводу газового конфлікту Києва і Москви 2009 року, тема євроінтеграції представлена так: “…в вопросе “сдачи” государственного суверенитета Вашингтону и Брюсселю никаких проблем никто из власти не видит – скорейшее вступление любой ценой в ВТО, ЕС, НАТО, сотрудничество с МВФ являются главным ориентиром внешней политики Украины”. В одному з номерів газети за 2009 рік у статті-відповіді на інтерв’ю президента України Віктора Ющенка газеті “Україна молода” співробітництво України і ЄС зображено так: “За первый квартал этого года украинский экспорт во все страны Европы составил 668 млн долларов, а в одну Россию – 665 млн. Так что это не окно, а форточка, через которую на Запад передают бутылки с украинской горилкой”. Ще один приклад – коментар видання діяльності МЗС України: “Украина не смогла добиться не то что членства в Евросоюзе (о НАТО и говорить нечего) или ясной перспективы его обретения, но даже сколько-нибудь уважительного к себе отношения со стороны европейцев. Пока оно ограничивается ничего не значащими декларациями об уважении европейского выбора Украины. Зато своей политикой ужесточения визового режима для украинских граждан Европа перечеркивает все свои благостные заявления”.

Заради справедливості доцільно навести позитивний відгук “Крымской правды” з приводу європейської інтеграції. Приміром, у № 223 від 5 грудня 2009 року в статті “Наших буренок не пускают в Европу”, присвяченій введенню в дію з 1 січня поточного року Закону України “Про ідентифікацію і реєстрацію тварин”, йдеться: “…принятый закон является важным шагом к интеграции Украины в Европейский Союз. Учёт и контроль поголовья позволяет украинским производителям выйти со своей продукцией на внешний рынок”.

Щодо змістовного наповнення, публікації друкованих кримських ЗМІ (зокрема й пресу Севастополя) на тему європейської інтеграції можна поділити на чотири групи, серед яких:

– тема євроінтеграції та її політичний аспект;
– економічне співробітництво в рамках діалогу Україна-ЄС;
– питання запровадження норм та стандартів ЄС;
– соціальний бік питань руху в європейському напрямку.

У кількісному вимірі на зазначені тематичні групи відповідно припадає 38,4%, 35,1%, 21,2%, 5,3% від загального обсягу публікацій у провідних друкованих ЗМІ АРК і Севастополя з питань євроінтеграції.

Загальна картина матеріалів на європейську тематику у провідних періодичних виданнях показує, що в середньому 74% з них припадає на висвітлення діяльності у цьому напрямку органів державної влади, 58% опублікованих матеріалів – на висвітлення питань євроінтеграції на загальнодержавному рівні. Разом із цим, відносно великий відсоток уваги зазначених ЗМІ (42%) до регіональних аспектів інтеграції в Європу має ситуативний характер та пояснюється пожвавленням співпраці центральних інституцій ЄС з місцевими органами влади АРК. Свідченням цього є ситуація з висвітленням питань євроінтеграції на сторінках провідних севастопольських ЗМІ. На відміну від згаданих друкованих ЗМІ АРК, на фоні низького рівня співпраці європейських інституцій із Севастополем серед публікацій у місцевій пресі переважали новини про діяльність у галузі інтеграції з європейським співтовариством центральних органів влади.

Відсоток негативу на адресу європейської інтеграції України у ЗМІ, які було піддано аналізу, є невеликим. У публікаціях переважав беземоційний нейтральний фон. Загальна частка матеріалів об’єктивного характеру, в яких збалансовано подано декілька точок зору, що мали виважені позитивні і негативні аргументи та ті, які також було віднесено до категорії нейтральних, становила майже 40%. Певна їх частина мала вигляд передрукованих статей відомих українських та іноземних ЗМІ. А загалом можна говорити про те, що тема європейської інтеграції надалі є “нецікавою” для провідних кримських ЗМІ. Не цікавою з тієї причини, що майже відсутньою є власна ініціатива мас-медіа стосовно обговорення теми інтеграції Криму разом з іншими регіонами української держави до великого європейського співтовариства. Місцева преса, як і решта регіональних засобів масової інформації, більше нагадує флюгер, який дивиться в бік Європи тільки тоді, коли в тому напрямку дивиться влада, і тільки тоді, коли це стає вигідно регіональним політичним елітам. За таких обставин, до того ж враховуючи сильний проросійський фактор, не дивно, що тема європейської інтеграції дуже важко просувається у кримському соціумі.

Коментар:
Сергій Кулик, директор аналітичного центру “Номос” (Севастополь):

“95% кримських ЗМІ, особливо заангажованих у політичних процесах, не висвітлюють питання європейської та євроатлантичної інтеграції, та, навпаки, борються з цією інтеграцією. При цьому боротьба ведеться на найпримітивнішому рівні, без будь-якої аргументації своїх матеріалів, своєї позиції, на емоціях.

Звичайною картиною для кримських ЗМІ є оприлюднення матеріалів про те, що ЄС і НАТО це погано, і нічого нам більше не треба. Решта 5% засобів масової інформації намагаються висвітлювати питання євроінтеграції, але це робиться теж однобоко і недостатньо аргументовано, що не сприяє створенню об’єктивного уявлення про ці процеси у споживачів інформаційного продукту”.

Олексій Бессарабов,
експерт, член Національної спілки журналістів України, м. Севастополь

Comments are closed.