Білоруський Соловйов: у чому сенс пропаганди ненависті Григорія Азарьонка
Дмитро Мірошниченко
Опубліковано: 15-05-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Меншовартість – це одна з явних речей, які слід уникати. Однак, якщо говорити про безпосередніх ворогів України, які працюють в інформаційному полі держав-агресорок за однією ж методичкою, про це правило можна забути.
Григорій Азарьонок – це пряма білоруська компліментарна відповідь на Володимира Соловйова. Він 1995 року народження, активно підтримує злочинні дії росії на території України, неймовірно вдячний “дідам”, які вигнали “фашистів”, а також дуже вже сумує за Радянським Союзом, який перестав існувати ще за 4 роки до його народження.
Почалася кар’єра Азарьонка на видаленому ютуб-каналі, який так і називався “Григорий Азаренок”, та налічував близько 10 тисяч підписників. Під час грудневих масових зачисток від рашистів, канал Азарьонка, як і велика кількість ютуб каналів, були просто видалені з платформи (яскраві приклади: канал СТАС БОМБИТ, Артемий Лебедев, Соловьёв LIVE). Там, він виступав у ролі звичайнісінького блогера, який не має нічого спільного з журналістикою, та лише хоче “показати народу Білорусі, якою є опозиція”. У своїх перших відео, де він “викриває популярного блогера NEXTA”, Азарьонок абстрактними віршами, особистими образами та лайкою висловлює невдоволення діяльністю цього каналу.
Далі ж, відбулася перекваліфікація блогера в журналіста. Отримавши власну студію та платформу для просування фейків на підтримку самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка, Азарьонок почав свою руйнівну діяльність.
Знайти приміщення та обладнання блогеру з приблизно нульовим фідбеком було не складно, тому що батько Григорія Азарьонка – Юрій Володимирович Азарьонок – це “Заслужений діяч культури Республіки Білорусь”, журналіст, режисер, проросійський громадський діяч, який доволі наближений до так званого президента республіки.
Якщо порівнювати Азарьонка з Соловйовим, то можемо побачити суттєву відмінність як у фінансуванні, так і у рівні роботи. Якщо Соловйов намагається підкріпити свої слова фото та відео (які в переважній більшості, як показали перевірки—фейкові), то Азарьонок навіть не намагається віднайти певного роду футаж. Його діяльність спрямована на “мислячих” людей.
Він часто говорить завуальовано, цитує вірші та пісні, а одна з його найпопулярніших рубрик, яка носить назву “Тайные пружины политики”, починається зі слів “Ложь не есть правда, а истина всегда”. Таким чином, все, що говорить Азарьонок, має сприйматися на віру, люди за замовчуванням мають розуміти, що він “вищий за них, розумніший, більше знає”, тож йому варто вірити. Якщо такого “розумного та інтелігентного” молодика буквально розриває від злості, коли він згадує про Україну або білоруську опозицію, то це не просто так. Саме тому він не говорить конкретними фактами, а лише перелічує епітети: “змагары, мрази, слизь, черви, беглецы, нацисты, бандеровцы, твари” і багато іншого, – це єдине, що запам’ятовується з його випусків.
Конкретні приклади діяльності Азарьонка є і зараз, однак, кульмінація його роботи була на старому каналі, який, на щастя, вже заблокований. Для аналізу ми обрали відео відео «Решай, Россия! Бандеровцев – в ад» з рубрики «Тайные пружины политики». Автор переходить безпосередньо до суті відео, звертаючись до абстрактного опонента, та показує хрестоматійні приклади російської пропаганди: Горлівська Мадонна, дитячий пляж в Зугресі, “мальчик в трусиках”. Після цього, Григорій Азарьонок звертається до абстрактного опонента, звинувачуючи його в мовчанні про ці випадки, та знову використовує образливі епітети в адресу антагоніста.
Григорій Азарьонок використовує світлини для зображення України як ворога та звинувачує українців та білорусів в ігноруванні подібних випадків. Головна мета такого висловлювання – це виправдання початку повномасштабного вторгнення.
Також він активно просуває тезу безпосередньої участі Білорусі у війні. У відео, яке називається “Мы правы. Мы победим. Русские – герои. Беларусь прикрывает тыл”, Азарьонок висловлює підтримку російській армії, але не забуває додати, що Білорусь також бере активну участь.
Підсумовуючи всі факти, можна чітко побачити ідейну ненависть, яка також підкріплена грошовим спонсорством від батька. Тези, які просуває Григорій Азарьонок, настільки абсурдні, наскільки ж гіперболізовані всі його негативні висловлювання. Інколи здається, що його робота – це суцільний фарс, спрямований не на внутрішній ринок Білорусі, а на комунікацію з росією, аби показати ідейним z-громадянам, що “Білорусь з вами! Ми тримаємо тил! Ми вас підтримуємо!”, щоб замаскувати постійну непослідовність так званого президента Республіки Білорусь.
Дмитро Мірошниченко, магістрант факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка