Як за вбивцями спостерігає світ: інформаційна пастка російського «військового перевороту» Пригожина
Ігор Бурко
Опубліковано: 26-06-2023
Розділи: Огляди, аналітика.
0
24 червня 2023 року відбулось «збройне повстання» найманців та вбивць ПВК Вагнера за наказом їхнього лідера, яке, врешті-решт, не мало жодного практичного результату. Окрім інформаційного. Вкотре росіянам вдається привернути увагу української та світової авдиторії до власних проблем, немов відволікаючи або даючи марні надії на обнадійливі для нашої країни наслідки. Цей феномен можна вважати «телеграмним інтерактивним кіно».
Феномен таких персонажів як Євгеній Пригожин доволі специфічний: колишній кухар путіна, а сьогодні вельми шановний військовий герой для значної аудиторії всередині росії та за її межами, про якого майже не щодня створюють меми. Ба більше, медійно він постає як нібито самостійна фігура на історичному плацдармі російсько-української війни. Ще до початку заколоту і противники росії також щораз більше глорифікували Пригожина— він нібито, одна з надій на поразку рф у воєнному і політичному сенсі. Проте, для українського інформаційного простору історії та меми з Пригожиним стали аж занадто популярними.
Передісторія
Якщо дуже просто: очільник ПВК Вагнер вирішив помститися за раптову та підступну атаку по своїм підрозділам з боку підконтрольних міністерству оборони рф військових. Було ухвалене різко негативне рішення у власному Telegram-каналі щодо деяких кадрів у міністерстві оборони, а саме Шойгу та Герасімова — обидва повинні відповісти за безлад, що коїться на фронті. Проте, чому ж українську аудиторію так зацікавили внутрішні чвари? Розглянемо кілька причин.
Telegram як єдиний російсько-український інфопростір
Насамперед, історія із військовим заколотом знову яскраво засвідчила, що в українців Telegram є так само найпопулярнішим засобом комунікації, як у росіян та білорусів. Потенційно це, мабуть, найбільш небезпечна інформаційна зброя, якою ворог може скористатися для своїх ІПСО. Особливо, якщо підтвердяться чутки про те, що Telegram таки дозволив російській ФСБ користуватися конфіденційними діалогами своїх користувачів. З огляду на це дивує факт, що українські прес-центри та особи, причетні до Офісу Президента віддають перевагу Telegram у комунікації з українцями, а їхню інформацію підхоплюють безліч українських медіа. Тож і заколот Пригожина, якщо виходити з результатів, почався у Telegram і у Telegram закінчився.
Безперечно, Telegram важливий в інформаційній війні, але аж така його популярність серед українців може одного разу зіграти злий жарт.
Тріщина у «єдності» чи постановка?
Безперечно, українцям завжди буде цікаво спостерігати за внутрішньою кухнею ворога. Це природно, але проблема в тому, що ми більше зацікавлені чужими проблемами, аніж власними. Навряд чи хтось не погодиться з тим фактом, що 24 червня 2023 року Україна із захватом спостерігала за «несподіваним демаршем бандитів та найманців у бік Москви» — а саме так трактували це популярні Telegram-канали. Прикрість ситуації полягає у тому, що цю подію встигли наділити якостями «тріщини у єдності», зрадою серед військового керівництва або, принаймні, її основного рушія (ПВК Вагнер). Що аж ніяк не є доконаним фактом.
З огляду на те, чи була авантюра Пригожина постановкою, можна сперечатись. Але з інформаційного погляду, згадуючи усі форсування мемів, погроз у бік міністерства оборони рф, Пригожин спромігся довести, що є найпопулярнішою медійною фігурою у росії. І цілком логічно припустити, що демарш матиме негативний вплив саме для росіян — тому що внутрішня агресія та збройний конфлікт всередині їхньої країні вийшли з площини припущень. Зрештою, західні медіа також встигли потрактувати ці події як розкол у військовому керівництві, немов, путін тепер не контролює ситуацію і очікується громадянська війна. Але все це поки що лише припущення, не варті того, щоб спиратися на них як на основний стрижень інформаційної війни.
Тож які можна зробити висновки?
Насамперед, чим більше будемо популяризувати внутрішні проблеми ворожої країни у власному інфополі, тим більше медійно програватимемо. Жодної корисної інформації наші громадяни не отримають для себе — не варто наділяти речі тими властивостями, яким вони непритаманні апріорі. «Заколот» російського виробництва на макрорівні зміг покращити настрій для українців на добу, проте на тлі мінування енергоблоків ЗАЕС (за словами Буданова, очільника ГУР) та контрнаступу українців такі події мають доволі низьке значення у порядку денному.
Хоча, для росіян це, звісно, один з тривожних дзвіночків, що війна та смерть десь поряд із звичайним життям, а вірити словам таких медіаперсон, як Гіркін та Пригожин, які говорять нібито «гірку правду про війну», як мінімум необачно.
Зрештою, реакція аудиторії Пригожина на завершення «перевороту» якнайкраще відображена у цьому скріншоті:
Ігор Бурко, магістрант факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка