«Романтизація насилля, психічних розладів, вживання наркотичних речовин, об’єктивізація жінок та сексуалізація неповнолітніх» — неповний список того, за що критикують розробників “The Idol”. Замість слави та визнання творці серіалу отримали невтішні рецензії від критиків та шквал негативних відгуків від глядачів. Що спричинило таку реакцію на один із найочікуваніших серіалів літа-2023 – розбираємось у матеріалі.

 Розробка серіалу

Вперше про підготовку до зйомок серіалу The Idol заговорили ще влітку 2021 року. Видання Variety опублікували статтю, де повідомили про залучення до знімального процесу The Weeknd, співака та музичного продюсера. Він виступив співавтором і разом із Резою Фахімом та шоуранером Семом Левінсоном, відомим своєю роботою над серіалом “Ейфорія”, почали розробляти серіал для НВО. Головні ролі зіграли Лілі-Роуз Депп (модель, донька всесвітньо відомого актора Джонні Деппа),  Абель Тесфайе (The Weekend), епізодичну роль мала солістка кпоп гурту Blackpink Дженні, та поп-виконавець Трой Сиван. Акторський склад переважно зі співаків є виправданим, оскільки задум серіалу —  демонстрація темних сторін шоу-бізнесу і внутрішніх процесів під час створення нових хітів.

Від самого початку розробкою серіалу займалась Емі Сайметц, режисерка та сценаристка — за її задумом основна увага приділялась питанню жінок і надмірній еротизації та експлуатації жіночих образів у шоу-бізнесі. Коли робота над “The Idol” була майже закінчена, відзнятий матеріал не оцінив Тесфайе, аргументуючи: «занадто феміністично». Хоча ідея і полягала в тому, щоб висвітлити зворотній бік буденності зірок і їхню боротьбу за омріяне місце під сонцем слави. Але The Weeknd та Семі Левінсон, замість розкриття  важливої теми показали оголені тіла актрис серіалу. Перспективна драма з елементами еротики перетворилася на порнографію з демонстрацією страждань та принижень головної героїні та музичними треками у супроводі відеоряду.

Перший епізод світ побачив на екранах 4 червня цього року, останній — 2 липня. Через обурення критиків та незадоволення глядачів серіал скоротили на одну серію.

Сюжет

Джослін – молода поп-виконавиця, яка прагне знайти себе та повернути  втрачену популярність. Нервовий зрив через скасування туру, смерть матері, загальний стрес та тиск з боку менеджерів вибивають її з життєвої колії. Втомлена вона відправляється в клуб, де знайомиться з його власником Тедросом — загадковим амбіційним чоловіком, який розуміється на музиці, і вбачає в Джослін свою музу. Поступово з’ясовується, що він очолює культ, де зібрані такі самі зірки-початківці. Стосунки новоспеченої пари розвиваються, набувають пікантності, і — неприхованої жорстокості. Неоднозначні дії Тедроса продиктовані бажанням розкрити збочені мрії та думки співачки, про що йдеться в окремих рядках пісень.

З часом Джослін дізнається про намір Тедроса – використати її та заробити на імені якомога більше грошей. За пристрастю приховується зрада та відвертий обман. Дівчина хоче помститися та позбавити коханця найголовнішого — створеного ним культу.

 Що спричинило обурення?

По – перше, що одразу викликає огиду, це вульгарність та пошлість. Цільова аудиторія, фанати Джослін, за задумом – підлітки. Але образ перевантажений зайвою еротикою та відвертою сексуальністю. Лілі-Роуз Депп має відкрите вбрання, камера фіксується на нижній частині тіла. Роздягають в серіалі переважно жінок, чоловіки максимум знімуть сорочку або з’являться в кадрі у шортах. Звідси виникає друга претензія — сексуалізація та об’єктивізація.

По-третє, акторська гра. Тедрос виглядає немов розбещений, невротичний, егоцентричний тінейджер. Він позбавлений харизми та викликає антипатію — Абель зробив все, щоб досягти такого ефекту, тобто нічого. Дженні грає подругу Джослін, Дайан (точніше не грає — змінює одяг та подорожує між локаціями). Щодо Лілі Депп, то її героїня здається найбільш вдалою та живою.

Четверте — відсутність сюжету як такого. Він провисає, у фіналі конфлікт не вирішений, герої майже не змінюються. Хвилин п’ятнадцять з п’ятдесяти в серіалі займають постільні сцени, тривають пісні різних виконавців, і серіал виглядає ніби під них відзнятий кліп.

Добірка рецензій від іноземних видань з медіа ІТС:

За даними сайту Rotten Tomatoes до перегляду драму рекомендували  лише 19% критиків, оцінки глядачів ненабагато вище — 41%.

Що у підсумку

Емі Сайметц мала досвід роботи у проєктах про трагічну жіночу долю. Тож якби вона залишилась і їй дозволили реалізувати задум до кінця — розповісти про травматичну історію Джослін, як складно підійматися у шоу-бізнесі, а пристрасні сцени залишили лише задля динаміки в кадрі, то цілком можливо, «The Idol» став би непоганою драмою, а його творці та актори уникнули би плями у своїй кар’єрі.

Проте у підсумку від драми залишилися тільки сльозливі історії персонажів та загальний сумний настрій картини. Але й з еротикою не дотиснули, вийшло мляво, прісно і нецікаво, з акцентом на вульгарність, а не почуття.

Анастасія Макаренко, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.