– Ну, Пеппі, доню моя, ти так само гарно брешеш, як і раніше?

– Так, брешу, коли маю час, але це буває не часто,- скромно відповіла Пеппі.- А ти як? Адже й ти був мастак прибрехати.

– Я своїм підданцям звичайно брешу в суботу ввечері, якщо вони добре поводились протягом тижня. Ми влаштовуємо вечір брехні й пісень у супроводі барабанів і танців зі смолоскипами. Чим більше я брешу, тим дужче б’ю в барабан.

– Он як! А мені немає кому барабанити, коли я брешу, – мовила Пеппі. – Я брешу сама собі, і так гарно, що аж приємно слухати, але ніхто мені не приграє на гребінці. Ось недавно я не могла заснути й набрехала собі про теля, яке вміло плести мереживо й лазити по деревах. І уяви собі, що я повірила кожнісінькому слову! Ото була справжня брехня! Та однаково ніхто мені не барабанив.

– Не журися, доню, – сказав капітан Довгапанчоха. – Я тобі побарабаню.

(Астрід Ліндгрен, “Пепі  Довгапанчоха”).

Останнім часом дуже чути барабана, усі старанно «барабанять» і гарно себе поводять, аби заслужити вечір, день, ранок – брехні. Звісно, вже тут криється брехня, бо те, що народжують і впроваджують у суспільство, у свідоцтві про народження має назву – прогноз, міф або легенда. Найпопулярнішим ім’ям все ж таки є прогноз, конкурентом же цього дива давно стало провокуванння. Останнє збирає неабияку кількість прихильників і дає про себе чути у більшості ЗМ(дез)І.

МІНЛИВА ХМАРНІСТЬ

Колишній кореспондент New York Times (триразовий лауреат Пулітцерівської премії) Томас Фрідман ще десять років тому у своїй книжці (“Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію”) «зізнавався» як «прикидав на око», а не складав, метеорологічні зведення з Бейрута.  «Гей, Ахмеде, як там на дворі нині?», – запитував він, і з  іншого кінця коридору отримував відповідь на кшталт «надворі спекотно». Відповідно до слів Ахмеда і складалася картина Бейрутської погоди.

Чи не таким є зведення сьогодення? Замість Ахмеда вже на свій смак можна вибрати «Гей, Кашпіровський!», «Гей, вчені Х країни Y!»  або до трагізму доведене «Гей, телебачення!». Останнє нишпорить у пошуках сировини, вдається аж до містифікації подій і, кусаючи нігті, спостерігає за власним рейтингом. Так було з постановою нової російсько-грузинської війни на грузинському телеканалі «Імеді» (що в перекладі, як то не парадоксально, звучить як «надія»): змонтовані кадри війни 2008-ого, різні вирізки з виступів президентів США і Росії (накладений грузинський переклад) і ексклюзивне повідомлення про вбивство Саакашвілі. Заворожує, чи не так?

Вплив телебачення на нашу свідомість (певно з результатом перетворення у несвідомість) на експерименті показав французький «Франс 2». Експеримент Мілграма у прямому ефірі. Результат перевершив себе: аж (!) 16 людей із 80-ти на різних етапах, для них цілком реального, телешоу відмовились від подальшої участі. Тобто, знову, аж (!) 12% не витримало криків професійного актора, якому вони  мусили пускати електричні розряди за завданням «керівника».

Одне суцільне кіно, кожного дня прем’єри, вже поп-корну не вистачає. Колись таки в добре забуту стару, тобто нову, еру мусить нарешті з’явитись підбірка, а радше багатотомник «Міфи і легенди телебачення». І буде це бестселер, настільна книжка, цитатник, охопить всі відомі жанри і… Гей, Ахмеде, заворожує, чи не так?

МЕРЕЖНЕ МЕРЕЖИВО

Теля, яке вміє плести мереживо, не вигадка. Десь таки, на якомусь сайті буде про нього або форум відкритий, або про його народження пророцтво зацитоване.

Поряд із всіма життєво-важливими рішеннями про збіль(мен)шення тілесних опуклостей можна дізнатись що було, є і буде. Ванга, Лонго, Нострадамус і кінець світу. Хто може проігнорувати твердження, що світ (і темрява) через кілька років, а саме в цифрi місяця зникне; не залишиться навіть телебачення і поп-корну. Проте залишаться мільйонери, які вчасно зарезервують бункери за $10 млн. І буде тоді світ рівноправний і щасливий, у всіх будуть гроші, які з часом перетворяться у головну страву на пустелі земля.

Нова тема прогнозування – останні події між КНДР і Південною Кореєю. Хто першим передбачив «неминучу» війну? Як вона почнеться? Скільки буде жертв? І всі решта запитань аж до «Хтось виживе?» вже у нашому розпорядженні, ми вже у середині війни і співчуваємо сім’ям загиблих, бачимо  невиправні наслідки цієї війни… Гей, Ахмеде! Війна ще не почалася! Набрав обертів інший, сакральний ритуал – прогнозування! Справжнісінька війна серед прогноз-мейкерів.

Поки в інтернеті зривають рейтинги на пророцтвах Кашпіровського і всій решті представників цього добротного ремесла, друковані видання створюють, а потім наступають на мозолі, аби тримати уяву пересічних в тонусі. «Україна під лапою Чупакабри», «Віктор Ніколюк убив чупакабру», (і певно вже воскрешає) «Чупакабра проходить 70 кілометрів за ніч».  «Гей, Ахмеде!» актуальності не втрачає.

*  *  *

Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон – ця п’ятірка керувала 2010 роком. Переміщуючись у наступний зодіакальний знак, кожен окреслював пріоритети, пророкував війни, будував бункери, народжував і ловив Чупакабр.

До речі, «Прогноз будущего Украины» уже з’явився, а «метеорологічний прогноз на ніч: буде темно» (Джорж Карлін).

*  *  *

Пеппі задумалася, потім невдоволено сказала:

– Ох, я знов брешу! Дивно, але брехня з мене так і рветься, ніяк я не можу її стримати. Щиро казати, в тому місті люди не мають третьої руки. Мають тільки по дві, як і всі.

Вона замовкла, а за хвилю додала:

– Навіть чимало з них мають по одній руці. Так, не буду більше брехати, скажу відверто, що вони взагалі не мають рук і коли хочуть їсти, то нахиляються до тарілки й хлебчуть з неї. А почухатись у вусі зовсім не можуть і мусять просити допомоги у своїх матерів. Он як там люди живуть. ‘

Пеппі невдоволено похитала головою.

– Я справді ніде не бачила так мало рук, як у тому місті. Але зі мною завжди так. Раз у раз я щось вигадую, щоб звернути на себе увагу, от і набрехала про людей з трьома руками, коли в них зовсім немає рук.

(Астрід Ліндгрен, “Пепі  Довгапанчоха”)

Відгуки 4 коментарі

Анонім,

Анонім,

Анонім,

Анонім,