23 січня вийшла книга Саймона Шустера, американського журналіста, «Шоумен: всередині вторгнення, яке потрясло світ і зробило лідером Володимира Зеленського». Аби зрозуміти чим керувався в ухваленні рішень Володимир Зеленський та які внутрішні трансформації пройшов, варто спершу пригадати зовнішню комунікацію Президента України після початку повномасштабного вторгнення рф та закладені у ній меседжі.

Цей текст є частиною моєї курсової та бакалаврської роботи, що охоплює аналіз комунікації Володимира Зеленського у контексті культурного сегменту.

Станом лише на 24 лютого 2023 року українська та іноземна авдиторії почули понад півтисячі звернень. Про це йдеться у заголовку статті Forbes «Сила слова. Зеленський виступав з початку війни понад 560 разів. Як його промови вплинули на Україну та світ». До початку політичної кар’єри Володимир Зеленський докладався до розвитку культури своїм розважальним контентом, творчими проєктами та участю в кінематографі. Медійні навички стали йому в нагоді для комунікації в соцмережах. То як певне розуміння людської психології, акторські здібності та наявний політичний статус відобразилися у його зверненнях культурного спрямування?

Фото: president.gov.ua

Через 24 дні після початку повномасштабного вторгнення росії на офіційній сторінці Володимира Зеленського в Інстаграмі було опубліковано перший допис у напрямку, який ми розглядаємо. Він був про про зібрані Ештоном Кутчером та Мілою Куніс $35 млн на допомогу українським біженцям. Останні два речення звучать так: «Вражений, наскільки глибоко вони в темі і як серйозно налаштовані. Справжній взірець для наслідування». Ці слова – не просто про вдячність, це про заклик брати приклад, про приховану відповідальність, яка лежить на відомих особистостях та силу їхньої популярності.

Також пізніше часто з’являтимуться дописи про нових амбасадорів платформи @u24_gov_ua, результати її роботи та інших людей, які доброчинно зробили свій цінний вклад у підтримку нашої держави. Саме вдячність, позитивні акценти та заохочення допомагати надалі – основні стрижені в побудові текстів на цю тематику. Як-от у відеозверненні про глобальну ініціативу United24 часто лунає слово «разом»: «разом ми сильніші», «разом ми переможемо», «разом ми маємо потенціал», «разом ми можемо допомогти». Зеленський дякує і акцентує, що будь-який внесок має значення. Після цього він вкотре наголошує, що Україна виборює свободу для всього демократичного світу. Можемо протрактувати це, як те, що жертвуючи нам, ви захищаєте і себе.

Більшість інформації Володимир Зеленський подавав саме у вигляді промов, які мали свої акценти, основні образи та точки впливу. Він знову і знову наголошував, що кіно, культура, музика – не поза політикою. Лідер держави говорив про це на культурних заходах, фестивалях та церемоніях нагородження, які були не менш важливими для представлення країни.

 Наприклад, під час благодійного телемарафону Save Ukraine – #StopWar Володимир Зеленський виголосив звернення. Його особливість – побудова на цифрі один. Одна хвилина, одна година, один день, тиждень, місяць, а разом з тим всі етапи та емоції, які переживали українці. Президент повертає слухачів до мирного життя і потім нагадує, що тисячі людей тепер вбиті, а багато політиків бояться. Цей телемарафон в різний час ретранслювали телеканали близько 20 країн Європи та світу, стрімінгові платформи та соцмережі. Тому слова: «Не так вже багато тих, на кого можна покластися. Лише на силу народів» мали б нагадати про потужність людського голосу, його вплив та владу.

Президент України часто з’являвся з промовами на музичних та кінопреміях. Візьмемо до уваги 64-ту церемонію вручення Grammy, де він виступив зі зверненням до музичного бомонду. У ньому основний наголос був на болісних наслідках війни, зверненні до емоцій та творчого потенціалу авдиторії, який може допомогти Україні. Дуже влучно Зеленський моделює ситуації та образи, які б відгукувалися, чіпляли за особисте та спонукали діяти: «Наші музиканти носять бронежилети замість смокінгів і співають пораненим у лікарнях. Навіть тим, хто їх не чує. Але музика проб’ється… хай там що. Бо ми захищаємо нашу свободу жити, любити, звучати».

У вигляді історії звучало звернення Президента України на відкритті 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю і відповідно містило в собі багато паралелей саме з кіно. Як-от факт, що Друга світова розпочалася 1 вересня 1939 року, коли в Каннах мав відбутися перший фестиваль. Або ж опис сучасної війни росії проти України відомими фразами з кінематографу та підкріплення реальними фактами та історіями. «Всі вони хочуть бути кращими нацистами, ніж Гітлер…». Аргументує цю цитату Володимир Зеленський словами про масові поховання убитих і закатованих російськими військовими людей, а також згадує про 229 дітей, убитих російським вторгненням на той момент. На жаль, станом вже на 18 січня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів відомо, що 520 дітей загинули та понад 1195 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Основний меседж – кіно має нести голос свободи та бути на передньому краї цієї війни.

Виступ Зеленського на 75-му Каннському кінофестивалі 17 травня 2022 року. Фото: radiosvoboda.org

Загалом у своїх промовах на інших подіях, пов’язаних з кінематографом, Володимир Зеленський знаходив щоразу нові асоціації та образи, які б допомогли бути почутим та не повторювались. На Венеціанському кінофестивалі досить емоційно, звертаючись до моралі та людяності близькою для слухачів «мовою кіно», він акцентував, що це не просто драма або хоррор, а справжня трагедія, яка відбувається на реальних подіях: «Хоррор тривалістю не 120 хвилин, а 189 днів». Врешті-решт, у промові лунає заклик до всього цивілізованого світу не забувати та не здаватися в боротьбі. «To be continued… To be continued? Відповідь на це питання сьогодні залежить від усіх нас», – ось так завершує свою промову Володимир Зеленський.

За цей рік Президент України та український народ отримали чимало премій, тому не хочеться оминути увагою риторику і на цих заходах. Наприклад, під час нагородження Премією Вінстона Черчилля за лідерство Зеленський у своїй промові в основному керувався почуттям вдячності, наголошував на спільній боротьбі, спільних успіхах, спільній перемозі, цитував Вінстона Черчилля, проводив паралелі між Україною та Великобританією. Тобто намагався залишити після своїх слів приємний післясмак тепла, єдності та взаєморозуміння.

Цікавий приклад біблійної історій, де Давид переміг велетня Голіафа завдяки своїй кмітливості, використав Володимир Зеленський під час церемонії нагородження Oxi Courage Award. Очевидно, що Давид – це Україна, а Голіаф – росія. «Немає такого Голіафа, якого не переміг би Давид, якщо він не боїться боротьби». Виступав президент і на заході Time, присвяченому оголошенню визначних людей та подій 2022 року, де доцільно зауважив, що дух України на обкладинках цього журналу представляли не лише наші громадяни: «Хоч то були не українці, але то були сміливість, волелюбність, солідарність, креативність і цілеспрямованість, які давно знайомі людству і які цьогоріч об’єднали світ кольорами нашого національного прапора і здобутками наших людей». Цей прийом дозволяє створити відчуття єдності, спорідненості та отримати прихильність від слухачів.

Впродовж року Зеленський поспілкувався також зі студентами університетів Франції, Америки, Великої Британії, Ізраїлю, Японії, Австралії, Ірландії та України. Таким чином швидше за все намагалися мобілізувати молодь, як в Україні, так і за кордоном. Адже студенти – насправді рушійна сила, яка може впливати на хід подій, змінювати їх та не допускати певних помилок опісля. Безпосередньо в сучасному контексті іноземна молодь – це ті, хто могли б активно поширювати правду про війну та злочини росії, розповідати про Україну, виходити на мітинги та напряму впливати на настрої в суспільстві щодо допомоги чи інших важливих аспектів.

У спілкуванні з українськими студентами Володимир Зеленський поставив важливі для нашої країни запитання, як-от, наприклад, «Якою має бути Україна? Чи хочете жити в Україні? Чи очікуєте ви змін, щоб жити тут, або вважаєте, що вона вже має все, що потрібно для цього?». Подібний формат спілкування створений з метою зробити діалог зі студентами, а не прочитати умовну лекцію. Це не тільки про щирий інтерес, а й прагнення показати, що думки молоді цінні та беруться до уваги, тому їх варто висловлювати. Загалом теми промов Володимира Зеленського присвячені війні, але охоплюють різні аспекти подій в Україні і акцентують на тому, що відгукнеться конкретній авдиторії. Тій, до якої звертаються зараз.

Ось певні висновки щодо риторики президента в культурному напрямі за час від 24 лютого 2022 року до 24 лютого 2023 року:

• Лідер держави часто апелює до близьких авдиторії проблем, трагічних спогадів, важливих в суспільстві образів, людей чи явищ. Тобто до того, що б відгукувалося і вибудовувало асоціації. Зачепивши щось важливе, особисте чи просто дуже знайоме для окремої людини чи цілого народу, набагато легше передати свій меседж, пов’язаний з війною. Відповідно до періоду, теми та людей, які його слухають, змінювався тон, подача та потрібний сенс.
• Під час звернень на подіях, пов’язаних із кінематографом, Володимир Зеленський апелював до професійної діяльності присутніх там людей, сили їхньої творчості та потреби застосування цього таланту задля висвітлення війни та її якнайшвидшого припинення.
• На заходах, присвячених отриманню нагород, Президент України висловлювався в досить теплому тоні, не формулював конкретних прохань про допомогу чи емоційних закликів. Він більше дякував тим, хто підтримує нашу державу у боротьбі за своє існування, а також акцентував на майбутніх успіхах, яких ми зможемо досягти разом.
• За 12 місяців війни «Зеленський зробив щонайменше 563 виступи перед громадянами України та іноземною аудиторією. Загальний хронометраж цих виступів – понад 32 години та 20 хвилин. Не важко порахувати, що президент виступає 1,6 раза на день», – йдеться у статті Forbes «Сила слова. Зеленський виступав з початку війни понад 560 разів. Як його промови вплинули на Україну та світ».
• Звернення в сфері культури зосереджувались на тому, аби спонукати допомагати Україні з паралельною вдячністю за вже пророблену роботу, висвітлювати правду про злочини росії та не залишитися осторонь. Тобто зробити все можливе, щоб припинити її та покарати винних. Один з головних посилів – це те, що Україна бореться. Бореться не тільки за власну свободу, а й весь цивілізований світ. І в цьому вона потребує єдності та підтримки: не тільки на словах, а й на ділі.

Зараз всі мають вплив і не важливо студент ти, актор, музикант чи людина будь-якої іншої професії. Як радить Володимир Зеленський наприкінці свого звернення до студентів Стенфордського університету, кожен має поставити собі запитання: “Who matters most and why?”

 Аліна Черник, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.