Джерело: Column Five

Добре написаний текст завжди був головною складовою будь-якого журналістського матеріалу. Здатність автора цікаво й водночас об’єктивно подати факт, думку чи аналіз ситуації забезпечували успіх публікації. Однак, з розвитком інтернету, а в особливості онлайн-блогів, наявність лише одного тексту недостатня — потрібно також подбати про мультимедіа, що будуть підсилювати написане. Редакції інтернет-ЗМІ пропонують авдиторії різноманітні варіанти взаємодії з контентом, і в такому калейдоскопі важко конкурувати, якщо ваш матеріал містить тільки одне, не зовсім якісне зображення з Google Images.  

Трансформації текстів в онлайн-середовищі

Довгоформатні жанри (аналітична стаття, лонгрід, репортаж) часто можна побачити на сторінках інтернет-видань, проте професор Школи журналістики й комунікації УКУ Борис Потятиник у своїй праці “Інтернет-журналістика” відзначає загальне тяжіння онлайнових медіа до розбивання матеріалів на так звані “мікротексти” — невеликі повідомлення, які містять найважливішу інформацію. Причиною цього є популяризація соціальних мереж, адже в Telegram, Facebook, Instagram та X (Twitter) існують обмеження на використання символів в межах однієї публікації.

Писати в таких умовах стало складніше, адже журналіст має дбати не лише про те, щоб всеохопно висвітлити новину в короткому дописі, але й про оперативність реагування. В інтернеті новини поширюються за лічені хвилини, тому, запізнившись, можна втратити бажані перегляди. Задля уникнення цього, дехто нехтує етапом фактчекінгу й розміщує на сайті неперевірену інформацію, що часто не виправдовує мети та вводить читачів в оману.

Джерело: Moxee Marketing

Соціальні мережі також вплинули на збільшення ролі візуальних складових текстів. Instagram розпочав тренд на якісні, концептуальні або ж суто естетичні зображення. TikTok та YouTube стали відомими завдяки зосередженню на відеоконтенті. Онлайн-видання слідують за потребами читачів, намагаючись зберегти у матеріалах баланс між текстовими та візуальними елементами.

“Добра аналітика буде все одно поза конкуренцією. Але питання в її подачі. Тому що зараз полотнище тексту, його треба все одно розбавляти відео, фото саме тому, що у читача сприйняття стрічки все більше формується на основі Facebook”, — зазначає головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва-Боровик.

Слід звертати увагу на вигляд публікації не тільки на сайті, але й інших платформах, де функціонує конкретне медіа, адже один і той самий формат подачі контенту може не підходити для певного каналу комунікації.

Медійники вбачають в цьому проблему: наприклад, головна редакторка видання Liga.net Юлія Банкова в межах дискусії “Зміни парадигми споживання медіа”, що пройшла на конференції National Media Talk 2023, сказала, що вихід на нові платформи потребує нових вимог як до редакцій, так і журналістів:

“Різні платформи вимагають дуже різного підходу до контенту, вимагають універсальності журналістів, редакторів, контент-мейкерів. Водночас журналістів, які переважно писали тексти, важко перемкнути, наприклад, на створення відео, тому що це зовсім інший вид контенту: хтось боїться камери, хтось не хоче бути публічним”.

Андрій Таранов, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії, вбачає розв’язання такої проблеми в тіснішій співпраці журналістів з диджитал-відділом ЗМІ. SMM-спеціалісти та контент-менеджери краще розуміються на тому, як можна ефективно “перепакувати” матеріал під відповідну платформу. Таранов також радить ставитися до новини як до продукту, що має розійтися та мати національне охоплення — тоді з’являється краще розуміння того, які формати необхідно залучити.

Вплив візуальних матеріалів на сприйняття тексту

Дослідження Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі показало, що візуальні компоненти відповідальні за навчання людини на 80% (подібні показники у тварин з розвиненим мозком). Це доводить, що якісно пропрацьований візуал здатен привернути до себе увагу, яка переходить в бажання людини дізнатися про суть зображення/відео/інфографіки вже за допомогою ознайомлення з текстовою частиною. Таке співвідношення візуалу й тексту є досить поширеним у сфері контент-маркетингу, до якого частково можна віднести й онлайн-журналістику. Вебконтент, що містить відео чи зображення, отримує на 94% більше переглядів, ніж суцільний текст. Причиною є бажання сприймати інформацію швидко та легко, відчуваючи при цьому особливий зв’язок з авторами матеріалу чи, у випадку з маркетинговою продукцією, брендом. У відео ви не зможете вмістити весь підготовлений текст, тому що для цього формату характерний тезисний виклад.

Отже, якщо журналісту чи маркетологу вдасться добре попрацювати над адаптацією контенту для відео чи іншої форми візуалу, він зможе визначити головні емоційні точки та ефективно використати їх для встановлення зв’язку з читачем.

Однак недостатньо просто додати до свого контенту будь-яке відео чи зображення — візуальну складову матеріалу варто продумати так само детально, як і текст. Візуал повинен відповідати темі написаного, ілюструвати й пояснювати. Слід чітко зрозуміти насамперед для себе як автора, чому ми використовуємо в такому-то місці відео, а не зображення. Або чому конкретний розділ потрібно підсилити інфографікою, анімацією чи інтерактивними елементами для кращої навігації. Лише тоді ви зможете досягнути позитивного результату та привабити трафік (відвідування вебсторінки), в чому вам також сприятиме Google. Компанія постійно працює над вдосконаленням сторінки результатів пошуку (SERP), щоб персоналізувати її та надати користувачеві всебічну інформацію щодо його пошукового запиту. Тому ми можемо бачити на сторінці пошуку секції “Відео” та “Зображення”, а також так звані “Rich snippets” — відображення превю вебсторінки, що складається не лише з заголовка та опису, але й фото, рейтингу (якщо йдеться про оцінку продукту) чи інших елементів.

Для журналістських текстів особливо вигідним буде потрапляння в Google Discover — інструмент для мобільних пристроїв, що аналізує пошукові запити користувача й на їхній основі створює стрічку контенту, який потенційно може його зацікавити. В цю стрічку насамперед потрапляють новини та статті, а Google офіційно заявив, що наявність якісних зображень у матеріалі впливає на ранжування.

Джерело: Wolfgang Digital

Приклади візуальних рішень в інтернет-ЗМІ

Інфографіки збільшують трафік вебсайту в середньому на 12%, однак в українському медіапросторі складно знайти багато видань, що працюють з цим видом візуальних елементів регулярно. Одне з найвідоміших в жанрі журналістики даних, Texty.org.ua, за допомогою інфографіки намагається подати читачам результати аналізу великих масивів інформації у легкій для розуміння формі. Водночас йдеться не лише про типові графіки зі змінною шкалою. Наприклад, у матеріалі-дослідженні рівня гучності пропагандистських російських шоу, видання представило кілька графіків з лінією децибел, на якій відмічено найгучніші моменти з відповідними уривками. А в матеріалі про російські пісні з матюками в українських чартах — розподіл композицій у чартах Spotify за 2023 рік. Деколи медіа також використовує географічні карти, як-от зображення Великого Лугу — місцевості велетенських річкових плавнів, які колись існували на лівому березі Дніпра. Видання в такий спосіб не тільки розповіло про зміни в руслі Дніпра після підриву російськими військами Каховської греблі, але й про історичне та туристичне значення регіону.

47% маркетологів використовують зображення у своїй маркетинговій стратегії. Водночас у журналістських матеріалах фотографії виконують більш концептуальну функцію. Деколи вони доповнюють текст, а деколи — розповідають власну історію. Онлайн-журнал The Ukrainians співпрацює з фотографами та репортажистами для створення якісного фотоконтенту, що супроводжує більшість матеріалів видання.

Наприклад, для спецпроєкту про історії людей, які не побоялись стати лідерами у турбулентні часи, медіа сфотографувало героїв інтерв’ю у звичних для них умовах. Такий підхід дозволяє краще познайомити авдиторію з людиною, показавши характерні особливості її побуту.

Ukraїner теж відомий своїми репортажами, як-от серією публікацій про святкування Великодня у різних регіонах України. Матеріал про унікальні традиції на Волині ілюструє повну картину дійства: від етапу підготовки до власне проведення свята, не забуваючи про увагу до деталей. В такий спосіб матеріал функціонує на двох рівнях: текстовому інтерв’ю з місцевими жителями та наочному зображенні сказаного.

Станом на 2022 рік, відео є найпопулярнішим типом контенту в інтернеті — мережевий трафік з відео склав 82% від усього вебтрафіку на Землі. Наразі на YouTube функціонує безліч каналів українських онлайн-ЗМІ, які готують матеріали спеціально під формат відеосервісу. Проте, наприклад, Заборона розміщує відео і на своєму сайті, що може генерувати додатковий трафік. Теми, над якими працює команда медіа у відеоформаті, різняться: від історій війни до культури або суспільного життя. Правильним з погляду user experience (UX) є додавання до відео короткого тексту, який описує його зміст. В такий спосіб читач може вирішити, чи дійсно його зацікавила тема. Окрім поширених видів візуального контенту, медіа також не боїться експериментувати. Зокрема, на сайті Заборони можна знайти комікси від українських ілюстраторів, що зосереджуються в основному на гостросоціальних темах. Формат коміксу дозволяє розповісти історію в оригінальній манері, виділяючи головне. Це вдале поєднання розважальної та інформаційної складових, що має всі шанси стати наступним трендом в подачі контенту.

Святослав Сапєгін, магістрант факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.