З переходом у цифрову еру віртуальна реальність (VR) стала ключовим елементом в розвитку не лише розважальних ігор, але й сфери журналістики.  VR і журналістика – це не просто поєднання технологій, але і створення нового реалістичного світу інформації. Використовуючи цей потужний інструмент, журналістика входить у нову еру інформаційної взаємодії, де глядачі стають учасниками та свідками подій, а не лише спостерігачами. У цьому матеріалі ми розглянемо, чому метавсесвіт важливий для журналістики та як його можливості використовує медіаіндустрія.

Традиційним медіа все важче і важче привернути увагу аудиторії. Тому  на допомогу приходять імерсивні технології, за допомогою яких, можна зробити нові форми інформативного сторітелінгу та продуктів, які залучать користувача до історії

Віртуальна реальність у роботі журналіста

1. Імерсивні репортажі.  Журналісти тепер можуть занурити аудиторію в ситуації та події, дозволяючи їм пережити історію через віртуальні реальності.

Один із прикладів використання віртуальної реальності в журналістському матеріалі — репортаж про бомбосховище у Львові, який був створений за допомогою LiDAR-сканера мобільного телефону оператором Yle Бенджаміном Суомела. Цей сканер, що використовує світловий радар, дозволив зняти бомбосховище і створити тривимірну модель середовища, яка відтворює його дійсний вигляд.

У цьому матеріалі автору вдалося за допомогою сучасних технологій перенести глядача прямо на місце подій — бомбосховище львів’ян. Переглядаючи репортаж, можна відчути, що такі відео дозволяють максимально точно передати атмосферу місця і ситуацію. Технології віртуальної реальності дозволяють глядачам отримати глибше розуміння подій та відчуття присутності на місці подій, що робить журналістські матеріали більш живими та захопливими.

Ще один приклад  VR-проєкт  «Війна впритул».

У лютому 2022 року  створили документальний VR-проєкт  «Війна впритул», над створенням якого працював фотожурналіст Микола Омельченко.  Цей проєкт використовує кругові панорами у форматі 360°, відео з дронів та деталізоване 3D-моделювання, щоб показати світові, як виглядає геноцид українського народу.

 «Ми хочемо показати світовій спільноті масштаб катастрофи та геноцид української нації та зафіксувати, що ці нелюди робили з нашою країною та щоб вони були притягнуті до відповідальності» —  в одному з інтерв’ю розповідає   засновник проєкту Юрій Зозуля.

Такі імерсивні матеріали допомагають показати усьому світові  страшні  наслідки вторгнення російської армії також зафіксувати всі злочини проти України.

Проєкт «Війна впритул» має свій сайт, на якому можна переглянути результати руйнувань навіть у найменших деталях у форматі 360° відео.

Знімок з екрана сайту  «Війна впритул»

Також на сайті можна переглянути 3D моделі постраждалих архітектурних споруд, таких як: Пам’ятник Тарасу Шевченку в Бородянці, Вознесенська церква у селі Лукашівка, Будинок Музею Українських Старожитностей Василя Тарнавського та інші. Зокрема знищений найбільший літак Ан-225 Мрія та знищені  російські танки.

2. Віртуальні тури та подорожі.

Такий вид подорожей теж набуває неабиякої популярності, вони стають доступними завдяки метавсесвіту, який переносить аудиторію в найвіддаленіші куточки світу. Журналісти можуть інтерактивно показувати культурні особливості та глобальні проблеми, роблячи інформацію зрозумілою та доступною.

Інтерактивні сюжети та персоналізований контент мають потужний потенціал для глядачів, оскільки вони надають можливість активно взаємодіяти з інформацією, вибирати шлях розповіді та настроювати контент під свої уподобання та інтереси. Яскравим прикладом такого підходу є віртуальний тур ключовими визначними місцями Лос-Анджелесу, який дозволяє глядачам імерсивно підкорити себе атмосферою міста через віртуальну реальність та вибрати маршрут екскурсії за власним бажанням.

Знімок з екрана сайту

The New York Times

З 2018 року  The New York Times  активно використовує доповнену реальність для своїх матеріалів. Проте зараз вони більше детально почали досліджувати цю тему і впроваджувати її  в реальність.

Приклад матеріалу: “Masks Work. Really. We’ll Show You How”.  Звичайна стаття про важливість простої маски, але за допомогою доповненої реальності, читачі мають змогу стояти всередині збільшених волокон  респіратора N95, щоб побачити, як він фільтрує аерозолі.

Знімок з екрана сайту

Віртуальна реальність вже не тільки технологія майбутнього, її активно впроваджують в деякі ЗМІ. Її імерсивні можливості дозволяють журналістам не лише розповідати історії, але й поглиблювати зв’язок з аудиторією, переносячи їх у середовище подій та дозволяючи пережити історію на власному досвіді. Від репортажів у форматі 360° до інтерактивних екскурсій у віртуальних світах, журналістика в епоху віртуальної реальності відкриває нові горизонти для інформаційної взаємодії й змінює спосіб сприйняття та розуміння подій у сучасному світі.

Вікторія Дітчик, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.