Щороку 26 лютого відзначають День кримського спротиву російській окупації, а отже це привід для медіа поговорити про Крим, киримли і кримськотатарську культуру. Але є й інстаграм-проєкти, акцент яких завжди чи майже завжди — на кримськотатарській тематиці. Про них і поговоримо.

“Національний корпус кримськотатарської мови” — найбільша електронна колекція текстів кримськотатарською, завдяки якій можна досліджувати мову. Ресурс має інстаграм-сторінку, де чимало пізнавальної інформації насамперед про особливості кримськотатарської мови, але також і про кримськотатарську культуру загалом. Бачимо там такі дописи:

• діалекти кримськотатарської, їхні особливості та відмінності;
• легенди Криму (живі скелі, русалка та фонтан Міхсору, Аю-Даг — ведмідь, який перетворився на гору);
• відомі фільми та мультфільми кримськотатарською мовою в дубляжі телеканалу ATR (Шрек, Кунг-Фу Панда, 1+1). Під відео вони залишають слова і фрази з уривків, тому легко можна вивчити улюблені жарти зі “Шрека” кримськотатарською.

Джерело: Національний корпус кримськотатарської

На сторінці “Національного корпусу кримськотатарської мови” писали також про кримськотатарську мову і YouTube, кримські новели Коцюбинського, фільми, в яких можна почути кримськотатарську. Але у них є ще десятки інших матеріалів про киримли і їхню культуру, з якими рекомендуємо ознайомитися, якщо вам не байдужий Крим і його корінний народ.

До Міжнародного дня корінних народів світу “Національний корпус кримськотатарської мови” разом із “Post-Past” — медіа, що протидіє історичній дезінформації, конспірацизму та упередженням — підготували матеріал “«Новомова» по-домашньому: як привид мовного тоталітаризму шкодить кримським татарам”, в якому нагадали про термінологічну війну Росії проти колонізованих народів: зокрема, це проявляється в іменуванні кримських татар просто “татарами”: “Подекуди це допомагає авторам здійснити подвиг уяви й зобразити кримських татар окупантами власної батьківщини, ототожнити сучасних представників народу із середньовічними монголами. Це дешева, але глибока маніпуляція, захована в одному слові”. У матеріалі подано слова дослідника історії Криму Сергія Громенка про те, що кримські татари не прийшли з монголами, “кримські татари — це нащадки місцевих кримських тюркських народів”. А “Крим — це складова ідентичності народу”, тому не можна упускати “кримську” частину назви, адже це підіграватиме російському міту про зовнішнє походження кримськотатарського народу.

Ще один приклад новомови — написання слова “кримськотатарський” через дефіс — кримсько-татарський. Громадська організація “Кримськотатарський Ресурсний Центр” у своєму дописі підкреслює, що це не просто орфографічна помилка, а повторення російського наративу. Оскільки “Крим не відокремлений від кримських татар, так і кримські татари невіддільні від Криму”, то  і слово розділяти дефісом не можна.

“Post-Past” мають і інші цікаві матеріали про Крим, ось деякі з них, які радимо прочитати:

• Спростування фейків: більшість часу Крим належав Росії (озвучив президент Польщі Анджей Дуда), кримські татари чинили геноцид українців;
• Стаття про українсько-кримськотатарський опір російському шовінізму в 1917 р.;
• “Єдність крізь віки: українці і кримські татари” — допис про епізоди культурного взаємовідкриття двох народів;
• Розбір маніпулятивного наративу, мовляв, історичною батьківщиною кримських татар є азійський степ, тому депортація була справедливим переселенням.

Джерело: Post-Past

Блог про кримськотатарську культуру qirimname виділяється особистими історіями киримли про депортацію своїх сімей — історіями болісними, але такими, що мають бути почуті.

Джерело: qirimname

Варті уваги й інші матеріали блогу, зокрема виділимо:

• національне кримськотатарське вбрання і шароварщина;
• сучасні українські митці про кримських татар (вірші Мар’яни Савки і Сергія Жадана);
• кримськотатарський фемінізм (палка рекомендація до Міжнародного дня боротьби за права жінок).

Якого біса? — медіа, що закохує в українське мистецтво і мистецтво корінних народів України — має десятки публікацій про митців та мисткинь — представників та представниць корінних народів України.

Джерело: Якого біса?

Про необхідність дерусифікації назв населених пунктів Криму в навколокримськотатарських інстаграм-медіа нагадують постійно. Існує навіть гештеґ #деколонізація_топонімії_криму. Із дописів “Кримськотатарського Ресурсного Центру” дізнаємося про такі автентичні кримські топоніми:

• Ак’яр, а не Севастополь;
• Акмєсджіт, а не Сімферополь;
• Ґьозлев, а не Євпаторія;
• Карасувбазар, а не Білогірськ;
• Соґдак, а не Судак.

У qirimname пояснили, “як в Криму взагалі з‘явилися «Гвардійське», «Майське» та інші назви з подібною тематикою”. Цікаво, до прикладу, що Бахчисарай ледь не перейменували на місто “Пушкін”.

“Кримськотатарський Ресурсний Центр” у співпраці з онлайн-медіа “Свідомі” публікували матеріал про те, з чого почати деколонізацію Криму. Там читаємо про історію перейменування автентичних топонімів на російські з метою знищення історичного зв’язку Криму з його корінними народами.

Джерело: Свідомі

“Кримськотатарський Ресурсний Центр” має серію дописів для вивчення кримськотатарської мови. Найцікавішою видається добірка слів, які асоціюються з РФ: окупант, брехня, пропаганда, порушник, злочинець.

Джерело: Кримськотатарський Ресурсний Центр

Також “Кримськотатарський Ресурсний Центр” публікували допис із кількома способами, як українцям виявити свою любов до Криму:

• вивчати правдиву історію та культуру Криму;
• підтримувати корінні народи України;
• публікувати і поширювати правдиву інформацію про Крим;
• брати участь у різноманітних акціях і кампаніях.

Litosvita до Дня Автономної Республіки Крим радили, що читати, слухати і дивитися про півострів. А читачі в коментарях ділилися власними рекомендаціями.

І насамкінець пропонуємо звернути увагу на зовсім юний проєкт Qırım Echoes — це ініціатива української молоді, яка прагне показати культуру кримських татар. Вони лише починають свій шлях, але вже провели благодійний показ фільму “Додому” українського режисера кримськотатарського походження Нарімана Алієва. Зараз вони шукають людей до себе в команду, куди можете долучитися, якщо вас зацікавила кримськотатарська тематика. Читайте і розповідайте про Крим і киримли, бо Крим — це Україна.

Марина Кравчук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.